Постанова № 26493132, 09.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

09 жовтня 2012 р. №2а-14649/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представник позивача, Ємець О.А. ,

представник першого відповідача, Баленко П.І.,

представник другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України до Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецтех" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, у якому просить суд:

- стягнути з ТОВ "Електроспецтех" на користь Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" грошові кошти у сумі 619129,32 грн., що були сплачені за договором №19/08-10 від 19.08.2010 року;

- стягнути з Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" в дохід держави грошові кошти в сумі 619129,32 грн. як компенсація вартості поставленого по договору №19/08-10 від 19.08.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на відсутність факту реального вчинення господарської операції між ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Електроспецтех" за договором №19/08-10 від 19.08.2010 року.

Зазначив, що у період з 21.06.2011 року по 19.07.2011 року посадовими особами СДПІ ВПП у м.Харкові проводилась документальна позапланова перевірка з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої було складено акт від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730. В ході перевірки була отримана податкова інформація, а саме: матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки - акт ДПІ у Жовтневому районі від 01.06.2011 року №1249/23-03-05/34566972) суб'єкта господарювання ТОВ "Електроспецтех", згідно якого при аналізі податкової звітності наданої до ДПІ Жовтневого району м.Харкова податковим органом не виявлено у ТОВ "Електроспецтех" власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.

Позивач вважає, що в ході проведеної перевірки ТОВ "Електроспецтех" встановлено проведення останнім транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям ТОВ "Електроспецтех" та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснення операцій по поставці товарів (робіт, послуг) ТОВ "Електроспецтех" за період, що перевіряється, неможливо.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" - у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З позиції відповідача, господарська операція, здійснена між ТОВ "Електроспецтех" та ДНВП "Об'єднання Комунар" у серпні 2010 року, носить реальний характер та підтверджена належними первинними документами.

Вважає судження позивача про нікчемність спірного правочину помилковим, оскільки таке судження не доведено СДПІ ВПП м.Харкова, а акт перевірки від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730 не містить доказів на підтвердження вчинення ТОВ "Електроспецтех" та ДНВП "Об'єднання Комунар" нікчемного правочину.

Представник другого відповідача - ТОВ "Електроспецтех" - у судове засідання не прибув, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника другого відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року по справі №2а-10446/11/2070(а.с. 98-120) та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі №2а-10446/11/2070 (а.с.147-152) скасовано податкові повідомлення-рішення №0000540841 від 02.08.11, №0000550841 від 02.08.11 та №0000560841 від 02.08.11, які були складені СДПІ ВПП у м.Харкові на підставі акту перевірки №1798/41-018/14308730 від 19.07.2011 року. Тим самим зазначеними вище судовими рішеннями спростовано висновки документальної позапланової виїзної перевірки, викладені в акті перевірки №1798/41-018/14308730 від 19.07.2011 року щодо фіктивності господарських операцій між ДНВП "Об'єднання Комунар" та його контрагентами в періоді, що перевірявся СДПІ ВПП у м.Харків.

Крім того, позивач просить стягнути в дохід держави грошові кошти за договором №19/08-10 від 19.08.10 р.

Однак, з вищезазначених судових рішень вбачається, що між ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Електроспецтех" було укладено договір №08/10-10 на виконання робіт від 08.10.2010 р. на проведення теплотехнічних випробувань водонагрівального котла "Колві - 500"№2; договір підряду №20/05 від 20.05.2010 р. на заміну віконних блоків в цеху 24(СКБ) корпусу 1; договір №03/11-10 від 03.11.2010 р. на проведення технологічних випробувань котла "Колві - 500"№1; договір підряду №27-10 від 27.10.10 р. на заміну ущільнювачів на вікнах в корпусі №62; договір підряду №30/09 від 28.07.2010 р. на капітальний ремонт покрівлі корпусу №25 та корпусу №12. Жодних інших договорів між ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Електроспецтех", у тому числі договору за №19/08-10 від 19.08.10 р. не укладалося.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, викладені фахівцями СДПІ ВПП у м.Харкові у акті перевірки ДНВП "Об'єднання Комунар" №1798/41-018/14308730 від 19.07.2011 р. відомості та висновки не підтверджують відсутності факту реального вчинення господарських операцій між відповідачами.

Враховуючи, що позивач свої позовні вимоги обґрунтовує виключно висновками акту перевірки №1798/41-018/14308730 від 19.07.2011 р. про не спрямованість на реальне настання правових наслідків по усім правочинам, укладеним між відповідачами, та не надав інших доказів, які б свідчили про правомірність заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позивач не довів обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.

При вирішенні спору суд керується вимогами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому, ч.1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Слід зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки №1798/41-018/14308730 від 19.07.2011 р., не спростовують встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочинів вчинених між ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Електроспецтех".

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 статті 228 ЦК України).

Відповідно до п.11 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суд зазначає, що СДПІ ВПП у м.Харкові Державної податкової служби не надано доказів на підтвердження факту оскарження спірного правочину у судовому порядку та наявності рішень судів про визнання недійсним спірного правочину.

Відповідно до ч.1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З приписів вищевказаної статті вбачається, що застосування її можливе лише у випадку наявності наміру у сторін вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Позивач не довів наміру жодного з відповідачів вчити правочин з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009р., при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано доказів порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які неправомірно діяли від імені посадових осіб (службових) осіб платників податків за вчинення злочинів: за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України), ухилення від сплати податків (ст.212 КК України), проведення фіктивного підприємництва (ст.205 КК України), службове підроблення (ст.366 КК України) чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства (ст.358 Кримінального кодексу України), що могло б підтверджувати наявність у сторін правочинів умислу на порушення публічного порядку.

Враховуючи вищевикладене, судження позивача про нікчемність правочинів є безпідставним та не доведеним.

Позивач зробив висновок про те, що факту реального здійснення господарських операцій не було на підставі того, що у ТОВ "Електроспецтех" не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.

Суд зазначає, що відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за адресою місцезнаходження, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, та для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1, 2 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За викладених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги СДПІ ВПП у м.Харкові Державної податкової служби про застосування правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства передбачених ст.228 ЦК України та стягнення з ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Електроспецтех" на користь держави компенсацію вартості товару наданого за договором №19/08-10 від 19.08.10р., є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби до Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецтех" про стягнення з ТОВ "Електроспецтех" на користь ДНВП "Об'єднання Комунар" грошових коштів у сумі 619129,32 грн., що були сплачені по договору №19/08-10 від 19.08.2010р., та стягнення з ДНВП "Об'єднання Комунар" в дохід держави грошових коштів у сумі 619129,32 грн., як компенсацію вартості поставленого по договору №19/08-10 від 19.08.2010р. - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15.10.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.