Постанова № 26492782, 17.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6034/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Житник Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2012 року позивач Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 1625547 грн. 92 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 545169 грн. 67 коп. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1080378 грн. 25 коп., що підтверджується податковою декларацією, податковими повідомленнями-рішеннями, актами перевірок та обліковими картками фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Повістки про виклик до суду, направлені відповідачу за адресою: 36014, АДРЕСА_1, повернулися з відміткою поштової організації "за даною адресою не проживає".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідач не прибув у судове засідання, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець розпорядженням Київського райвиконкому м. Полтави 14.10.2002 року (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), є платником податку на додану вартість та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві з 17.10.2002 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.02.2010 року відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Полтаві декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 року № 320636, згідно якої сума отриманого чистого доходу склала 28400 грн.

Згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Згідно перерахунку податку за 2009 рік (а.с. 18) та розрахунку авансових платежів прибуткового податку на 2010 рік (а.с. 20) відповідач повинен був сплатити суми податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4260 грн. за 2009 рік та 4200 грн. за 2010 рік відповідно.

05.02.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкові повідомлення форми "Ф" № 0000811706/0 та № 0000641706/0, якими відповідачу визначено суми податкових зобов'язань за платежем "податок з доходів фізичних осіб" в розмірі 4260 грн. та 4200 грн. відповідно. Дані податкові повідомлення отримано відповідачем відповідно 24.02.2010 року та 02.10.2010 року, що підтверджується особистими підписами відповідача на корінцях зазначених повідомлень, копії яких наявні у матеріалах справи.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181) встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

П.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, суми несплаченого відповідачем податку з доходів фізичних осіб є сумою податкового боргу.

У термін із 11.02.2009 року по 24.02.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено виїзну планову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, що набрала форму акта № 32/1703/2986715130/25/ДНК від 06.03.2009 року, у якому зафіксовано порушення відповідачем, зокрема, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за 2008 рік в сумі 99078 грн., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого додатково визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268180 грн., п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме не ведення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", а саме встановлена розбіжність між задекларованою сумою витрат та сумою витрат згідно документальної перевірки в розмірі 1071918 грн. 25 коп.

На підставі акту перевірки № 32/1703/2986715130/25/ДНК від 06.03.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000731703/0 від 12.03.2009 року, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 550887 грн., з них: за основним платежем - в сумі 367258 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 183629 грн.;

- № 0000741703/0 від 12.03.2009 року, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" в сумі 1071918 грн. 25 коп.

Дані податкові повідомлення - рішення отримано відповідачем 12.03.2009 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року у справі № 2а-47417/09/1670 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень (№ 0000731703/0 від 12.03.2009 року та № 0000741703/0 від 12.03.2009 року), у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року - без змін.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, правомірність податкових повідомлень-рішень № 0000731703/0 від 12.03.2009 року та № 0000741703/0 від 12.03.2009 року встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Згідно п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відтак, суми податкових зобов'язань, визначені відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями № 0000731703/0 від 12.03.2009 року та № 0000741703/0 від 12.03.2009 року - є узгодженими.

Крім того, судом встановлено, що 26.10.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за актом планової документальної перевірки, що відображена у акті № 8402/1703/НОМЕР_1 від 26.10.2011 року, у якому зафіксовано порушення відповідачем п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Зокрема, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 обов'язку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість до 23.03.2009 року та 28.12.2010 року своєчасно не виконав, сплативши суми заборгованості в розмірі 38 грн. 98 коп., 589 грн. 84 коп. та 7956 грн. 90 коп. із затримкою, що склала відповідно 276, 252, 62 календарних дні.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки № 8402/1703/НОМЕР_1 від 26.10.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ш":

- № 0002301703 від 11.11.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію за платежем "податок на додану вартість" в сумі 314 грн. 41 коп.;

- № 0002291703 від 11.11.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію за платежем "податок на додану вартість" в сумі 1591 грн. 38 коп.

Дані податкові повідомлення - рішення направлено позивачем на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням та повернуті з відміткою поштової організації 16.11.2011 року "за вказаною адресою не проживає".

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Положеннями п. 58. 3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень суду не надано.

П.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953, пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 2.7 цієї Інструкції встановлено, що пеня, визначена підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього розділу, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Із матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби нараховано відповідачу пеню в загальному розмірі 333 грн. 78 коп. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно п.п. 4.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість у сумі 545169 грн. 67 коп. (враховуючи часткову сплату, у т.ч. пеня 333 грн. 78 коп.), та по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1080378 грн. 25 коп., що підтверджується обліковими картками фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 26.03.2009 року винесено першу податкову вимогу за № 1/535 на загальну суму 1621065 грн. 09 коп. Дана податкова вимога отримана відповідачем 30.03.2009 року, що підтверджується його особистим підписом на корінці зазначеної вимоги, копія якої наявна у матеріалах справи.

30.04.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено другу податкову вимогу за № 2/849 на загальну суму 1621026 грн. 41 коп. Дана податкова вимога отримана відповідачем 27.05.2009 року, що підтверджується його особистим підписом на корінці повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.

Доказів оскарження відповідачем зазначених податкових вимог суду не надано.

Відповідно до п.п. 20.1.28. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг:

- з податку на додану вартість в сумі 545169 грн. 67 коп. (п'ятсот сорок п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень шістдесят сім копійок) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1080378 грн. 25 коп. (один мільйон вісімдесят тисяч триста сімдесят вісім гривень двадцять п'ять копійок) на р/р 33215800700002, код бюджетної класифікації платежу 11010100, одержувач УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2012 року.

Суддя С.С. Сич