Постанова № 26492270, 16.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р. 10 год. 13 хв. Справа № 2а-6694/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання -Семеряк М.І.,

представника позивача -Посікіри Р.Р., представника відповідача - Пельо О.М.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2012 року № 0000342320/3263 та №0000332320/3264.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та незаконними, оскільки господарські операції позивача із його контрагентом -ПП «Захід-торг» щодо придбання товарів документально підтверджені. Відтак, висновки податкового органу зроблені без дослідження та належної оцінки первинних бухгалтерських документів та документів фінансової звітності, а отже є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 30.07.2012 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 16.10.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі яких було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечив. Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на адміністративний позов від 13.08.2012 року. Зазначив, що висновки акту перевірки діяльності позивача є обґрунтованими та підтвердженими, а відтак прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомленні-рішення є правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Миколаївською міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ПП «Захід-торг», визначених в постанові старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові капітана податкової міліції Лещух І.Я. від 24.02.2012 року за період з 01.01.2010 року по 01.06.2012 року, результати якої відображені в Акті № 237/22-0/00278801 від 22.06.2012 року.

Перевіркою виявлено порушення ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»:

- ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені в попередніх розділах правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток;

- п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 209 279 грн., в тому числі за 4-й квартал 2010 року на суму 209 279 грн.;

- п. 1.7, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.14.1.181 ст. 14, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 41 856 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2010 р. в сумі 12 558,43 грн., за листопад 2010р. в сумі 13 190,10 грн., за грудень 2010 р. в сумі 16 107,26 грн.

Податковим органом встановлено, що ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»укладено з ПП «Захід-Торг»договір поставки товару № 93 п/л від 01.10.2010 року та додаткові угоди до договору поставки товару. За умовами договору продавець зобов'язується продати лісопродукцію, а покупець прийняти та оплатити товар (Баланси).

На виконання умов договору та додаткових угод ПП «Захід-Торг»за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року було поставлено на ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»баланси на загальну суму 251 134, 78 грн., в тому числі ПДВ на суму 41 855,79 грн., на що були виписані прихідні та податкові накладні. Фактичне отримання товару (балансів) підтверджується товарно-транспортними накладними.

За отриманий товар (баланси) ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»перераховано грошові кошти ПП «Захід-Торг»згідно платіжних доручень.

Жидачівським відділенням Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області отримано від ДПІ у Личаківському районі м. Львова матеріали позапланової виїзної перевірки ПП «Захід-торг», які направлені листом від 30.03.2012 року №672/7/23-2 , вхідний номер 504/7 від 24.04.2012 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Захід-торг», акт від 30.03.2012 р. № 27/22-10/36501261, яким встановлено порушення ч. 1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених із зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов до висновку, що оскільки ПП «Захід-торг»не мав необхідних умов для ведення господарської діяльності, то і відповідно правочини щодо придбання товарів, здійсненні позивачем із вказаними контрагентом, мають ознаки нікчемності.

З урахуванням викладеного, 09.07.2012 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000342320/3263, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 209 279 грн., та №0000332320/3264, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»за платежем -податок на додану вартість на суму 62 784 грн., з них за основним платежем -41 856 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -20 928 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.1.7 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (у редакції чинній на час здійснення господарських операцій) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 7.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

Суд керується листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, згідно якого для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

У зв'язку з наведеним, а також враховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд запропонував позивачу представити документи, які спростовують доводи податкового органу щодо наявності порушень та підтверджують реальність господарських операцій, проведених з ПП «Захід-торг».

Позивачем долучено до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, з яких вбачається наступне.

Між ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»та ПП «Захід-Торг»укладено договір поставки товару № 93 п/л від 01.10.2010 року та додаткові угоди до договору поставки товару. За умовами договору продавець зобов'язується продати лісопродукцію, а покупець прийняти та оплатити товар (Баланси).

На виконання умов договору та додаткових угод ПП «Захід-Торг»за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року було поставлено на ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»баланси на загальну суму 251 134, 78 грн., в тому числі ПДВ на суму 41 855,79 грн., на що були виписані прихідні та податкові накладні № 101 від 07.10.2010 року, № 102 від 12.10.2010 року, № 103 від 21.10.2010 року, № 105 від 29.10.2010 року, №106 від 09.11.2010 року, № 108 від 29.11.2010 року, № 107 від 22.11.2010 року, №109 від 30.11.2010 року, № 110 від 04.12.2010 року, № 112 від 18.12.2010 року, №111 від 13.12.2010 року та № 113 від 26.12.2010 року.

Придбання товару відображено в бухгалтерському обліку ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Фактичне отримання товару (балансів) підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № 000046 від 24.12.2010 року; №000062 від 21.12.2010 року; № 000054 від 11.12.2010 року; № 000051 від 07.12.2010 року; № 000041 від 11.10.2010 року; № 000060 від 18.12.2010 року; № 000061 від 20.12.2010 року; № 000044 від 17.12.2010 року; № 000057 від 17.12.2010 року; № 000050 від 14.12.2010 року; № 000056 від 16.12.2010 року; № 000055 від 15.12.2010 року; № 000049 від 03.12.2010 року; № 000048 від 01.12.2010 року; № 000047 від 28.11.200 року; № 000042 від 30.11.2010 року; № 000045 від 24.11.2010 року; № 000038 від 19.11.2010 року; № 000037 від 20.11.2010 року; № 000043 від 23.11.2010 року; № 000036 від 19.11.2010 року; №000039 від 19.11.2010 року; № 000040 від 24.11.2010 року; № 000035 від 18.11.2010 року; № 000032 від 10.11.2010 року; № 000031 від 06.11.2010 року; № 000026 від 15.11.2010 року; № 000033 від 16.11.2010 року; № 000034 від 17.11.2010 року; № 000025 від 29.10.2010 року; № 000030 від 04.11.2010 року; № 000029 від 04.11.2010 року; №000028 від 04.11.2010 року; № 000052 від 09.12.2010 року; № 000053 від 11.12.2010 року; № 000024 від 29.10.2010 року; № 000027 від 30.10.2010 року; № 000016 від 21.10.2010 року; № 000023 від 25.10.2010 року; № 000019 від 17.10.2010 року; № 000021 від 20.10.2010 року; № 000020 від 18.10.2010 року; № 000017 від 10.10.2010 року; №000018 від 21.10.2010 року; № 000014 від 10.10.2010 року; № 000012 від 09.10.2010 року; № 000011 від 07.10.2010 року; № 000010 від 06.10.2010 року; № 000009 від 10.10.2010 року та б/н від 10.10.2010 року.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків між ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»та ПП «Захід-торг»станом на 01.06.2012 року заборгованість за розрахунками відсутня.

За отриманий товар ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»перераховано грошові кошти ПП «Захід-торг»згідно наступних платіжних доручень: від 13.10.2010 року на суму 3 800 грн., від 14.10.2010 року на суму 16 300 грн., від 19.10.2010 року на суму 12 000 грн., від 21.10.2010 року на суму 10 500 грн., від 26.10.2010 року на суму 4 000 грн., від 29.10.2010 року на суму 15 000 грн., від 02.11.2010 року на суму 7 300 грн., від 05.11.2010 року на суму 3 600 грн., від 05.11.2010 року на суму 2 800 грн., від 15.11.2010 року на суму 24 000 грн., від 16.11.2010 року на суму 9 000 грн., від 24.11.2010 року на суму 6 200 грн., від 29.11.2010 року на суму 22 000 грн., від 03.12.2010 року на суму 13 000 грн., від 07.12.2010 року на суму 9 800 грн., від 09.12.2010 року на суму 8 700 грн., від 15.12.2010 року на суму 4 900 грн., від 16.12.2010 року на суму 19 500 грн., від 21.12.2010 року на суму 12 200 грн., від 23.12.2010 року на суму 23 300 грн., від 28.12.2010 року на суму 5 000 грн., від 05.01.2011 року на суму 18 200 грн.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом досліджено представлені позивачем первинні документи, встановлено що вони оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі документи відображають обсяг, час та місце поставки товарів, а також проведення оплати.

Оскільки відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом, то суд вважає, що позивач, формуючи податковий кредит, діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась відповідачем на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВВП у м. Львові капітана податкової міліції Лещуха І.Я. від 24.02.2012 року, винесеної в межах кримінальної справи № 139-0637.

У відповідності до пп. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, відповідач не мав права приймати оскаржуване повідомлення - рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі №139-0637.

При розгляді справи суд, відповідно до положень п.4 ст.32,п.п.2,6 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», врахував аналогічну правову позицію Вищого адміністративного суду України визначену в Ухвалі від 28.08.2012 року у справі №К/9991/96613/11 та Постанові від 05.09.2012 року у справі № К/9991/42479/12.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, представленим позивачем під час проведення перевірки, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки є необ'єктивними та формальними, а прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення є передчасними та безпідставними.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати оспорювані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області №0000342320/3263 та № 0000332320/3264 від 09 липня 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(ЄДРПОУ 00278801) 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 19 жовтня 2012 року.

Суддя (підпис) В.М. Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Сакалош