Постанова № 26492064, 20.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8996/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 11 година 50 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольметалургремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, в сумі 107 133,72 грн.,

встановив:

17 липня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, (далі – УПФУ або Позивач), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольметалургремонт», (далі – ВАТ «Маріупольметалургремонт» або Відповідач), в якому просило стягнути з Відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 107 133,72 грн. за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач вказав, що ВАТ «Маріупольметалургремонт» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам. На час звернення до суду Відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка утворилася за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року і становить 107 133,72 грн.

Посилаючись на положення п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п.п. «б»-«з» ст.13, ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і п.п.2.1.1 п.2.1, п.п.6.1, 6.4. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Позивач просив задовольнити адміністративний позов.

В судове засідання представник Позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі – КАС України), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, (а.с.54).

Відповідач надав письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, (а.с.62-63), в яких зазначив наступне.

2 грудня 1996 року на базі ВАТ «Маріупольметалургремонт» створений цех Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» – ЦРМО-6, все майно передане комбінату в оперативну оренду, згідно з умовами договору оперативної оренди від 29 травня 2012 року № 2781 орендна плата становить 15 000,00 грн., в тому числі 2 500,00 грн. – ПДВ, що не дозволяє Відповідачу своєчасно відшкодовувати УПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

З метою погашення заборгованості перед УПФУ ВАТ «Маріупольметалургремонт» звернулося з відповідним клопотанням до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Станом на 20 серпня 2012 року заборгованість перед УПФУ частково ліквідована, а саме сплачено 69 000,00 грн.

З метою остаточного розрахунку з Позивачем між Відкритим акціонерним товариством «Маріупольметалургремонт» та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» укладається договір про реалізацію майна Відповідача на суму 60 300,00 грн.

Для подальшого своєчасного відшкодування витрат УПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій Відповідач укладає з Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» додаткову угоду до договору про оперативну оренду про збільшення розміру орендної плати до 21 600,00 грн.

З урахуванням викладеного просив суд тимчасово зупинити розгляд справи з метою надання Відповідачу можливості ліквідувати заборгованість перед УПФУ в повному обсязі.

В судове засідання представник Відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 КАС України, що підтверджується повідомленням про вручення телеграми, (а.с.57), надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, (а.с.80).

Проаналізувавши положення ч.ч.1-2 ст.156 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження в справі.

Не вбачаючи перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, у зв’язку з відсутністю потреби заслухати свідка та експерта, оскільки не прибули особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, діючи на підставі ч.6 ст.128 КАС України, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

З’ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

1 вересня 1994 року Відкрите акціонерне товариство «Маріупольметалургремонт», (код ЄДРПОУ 05517050), зареєстроване у якості юридичної особи, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, (а.с.6-8, 75-76).

З січня по червень 2012 року УПФУ здійснювало виплату пенсій, призначених колишнім працівникам ВАТ «Маріупольметалургремонт» на пільгових умовах.

Протягом вказаного періоду Позивач складав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах згідно з п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та надавав їх Відповідачу, (а.с.10-30, 32-39, 41-48). Зазначені розрахунки отримані Відповідачем, про що свідчать підписи його посадових осіб на супровідних листах, (а.с.9, 31, 40).

Згідно з розрахунком суми заборгованості ВАТ «Маріупольметалургремонт» перед УПФУ на час звернення до суду у Відповідача існувала заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 1 січня по 30 червня 2012 року в сумі 107 133,72 грн., (а.с.49-50).

На підтвердження пояснень Відповідача суду надані договір оперативної оренди від 29 травня 2012 року № 2718, (а.с.64-67), проект додаткової угоду до цього договору, (а.с.68), проект договору купівлі-продажу, (а.с.69-74), лист від 16 липня 2012 року, адресований Публічному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», (а.с.77).

На час розгляду справи ВАТ «Маріупольметалургремонт» частково відшкодувало УПФУ фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а саме 9 серпня 2012 року відшкодовано 39 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 97, (а.с.78), та 27 липня 2012 року – 30 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 90, (а.с.79).

Таким чином, розмір заборгованості Відповідача перед УПФУ становить 38 133,72 грн.

Докази, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), (далі – Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких належать 1) забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення; 2) забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 3) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; 4) ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 5) забезпечення функціонування Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр), інформаційних систем та телекомунікаційних мереж Фонду.

П.п.9 п.2.4. Положення передбачено право управлінь стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб’єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, (далі – Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, (далі – Закон № 400/97-ВР), передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктами «б», «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, (далі – Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов’язок Відповідача відшкодовувати витрати Позивача на виплату та доставку пільгових пенсій. Приймаючи до уваги факт сплати ВАТ «Маріупольметалургремонт» 69 000,00 грн., стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають 38 133,72 грн.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки Позивачем – суб’єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольметалургремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року в сумі 107 133,72 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольметалургремонт» (код ЄДРПОУ 05517050, 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Домена, буд.48) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року в сумі 38 133 (тридцять вісім тисяч сто тридцять три) грн. 72 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.