Постанова № 26491677, 15.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 р. о 14:49 Справа №2а-621/11/4/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участю

представника позивача - Жукова Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки порушень

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач), Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001162301/0 від 07.05.2010 року, №0001162301/1 від 20.05.2010 року; визнання неправомірними дій ДПІ в м. Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №1291/23-4/32362095 від 26.04.2010 року порушень з боку ТОВ "Інвест Плюс", що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 133184,00 грн., заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 1453,00 грн. за грудень 2009 року, завищенню суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2010 року на 270481,00 грн.; завищенню залишку від'ємного значення рядку 26 декларації з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 226152,00 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 133184,00 грн.

Позов мотивовано неправомірністю висновків відповідача за результатами позапланової виїзної перевірки, оскільки відповідачем безпідставно зменшена сума податкового кредиту за січень 2010 року всього в розмірі 354076,00 грн., за лютий 2010 року всього в розмірі 270481,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 133184,00 грн. за лютий 2010 року, необґрунтовано завищено залишок від'ємного значення строки 26 Декларації з податку на додану вартість.

Ухвалами суду від 18.02.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17.03.2011 року роз'єднано адміністративну справу №2а-621/11/4/0170 у справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001162301/0 від 07.05.2010 року, №0001162301/1 від 20.05.2010 року; визнання неправомірними дій ДПІ в м. Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №1291/23-4/32362095 від 26.04.2010 року порушень з боку ТОВ "Інвест Плюс", що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 133184,00 грн., заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 1453,00 грн. за грудень 2009 року, завищенню суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2010 року на 270481,00 грн.; завищенню залишку від'ємного значення рядку 26 декларації з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 226152,00 грн., залишивши справі № 2а-621/11/4/0170 і справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 133184,00 грн., привласнено справі №2а-3287/11/4/0170.

Ухвалами суду від 14.04.2011 року у справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження по справі, ухвалою суду від 05.12.2011 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 23.01.2012 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-13694/10/0170/9, ухвалою суду від 14.09.2012 року провадження у справі поновлено з 11.10.2012 року.

Ухвалою суду від 15.10.2012 року позову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" в частині визнання неправомірними дій ДПІ в м. Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №1291/23-4/32362095 від 26.04.2010 року порушень з боку ТОВ "Інвест Плюс", що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 133184,00 грн., заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 1453,00 грн. за грудень 2009 року, завищенню суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2010 року на 270481,00 грн.; завищенню залишку від'ємного значення рядку 26 декларації з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 226152,00 грн. залишити без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, жодних заяв, клопотань не надіслав.

У судовому засіданні 11.10.2012 року представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на висновок судової експертизи.

Приймаючи до уваги, що відповідач являється суб'єктом владних повноважень та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, враховуючи наявність в матеріалах справи заперечень відповідача, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 32362095), зареєстрованою Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 25.03.2003 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Ялта, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість (а.с. 48-51, т.1).

За КВЕД здійснює вирощування фруктів, ягід, горіхів; виробництво виноградних вин; виробництво фруктових та овочевих соків; рибництво;будівництво будівель; вирощування зернових та технічних культур, та інше (а.с.48, 53-62 т.1)

Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, в якій в рядку 25.1 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" і в рядку 3 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" додатку 3 до податкової декларації "розрахунок суми бюджетного відшкодування" зазначено 133184,00 грн. Також, платник податку направив податковому органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на вказану суму (а.с. 76-82, т.1).

Посадовими особами ДПІ у м. Ялта проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за лютий 2010 року, що декларувалась за період з 01.01.2010 року по 31.01.2012 року

За наслідками перевірки складено акт від 26.04.2010 року №1291/23-4/32362095 (далі - Акт), (а.с.12-28 т.1), згідно висновків якого:

- в порушення п.1.4 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7, п.9.3 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненням, далі - Закон №168), (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин), завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2010 року на 270481,00 грн.;

- в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1453,00 грн. за грудень 2010 року;

- в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума, яка заявлена до бюджетного відшкодування за лютий 2010 року завищена на 133184,00 грн.

- в порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 залишок від'ємного значення строки 26, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації ПДВ за лютий 2010 року завищений на 226152,00 грн.

На підставі Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0001162301/0 від 07.05.2010 року про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 133184,00 грн. за податковою декларацією за лютий 2010 року (а.с.10 т.1).

Позивач не погодився із цим рішенням, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст. 5 Закону №2181. За наслідками розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від №0001162301/0 від 07.05.2010 року залишено без змін та 20.05.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001162301/1 (а.с.11 т.1).

Вирішуючи питання щодо правомірності висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства судом встановлено наступне.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд при розгляді справи керується нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Інвест Плюс" до складу податкового кредиту січня 2010 року віднесені суми ПДВ, по податкових накладних, які заповнені з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.9.3 ст.9 Закону №168 - адреса в податкових накладних не відповідає юридичній адресі ТОВ "Інвест Плюс" згідно реєстрації у свідоцтві платника ПДВ по контрагентам ЗАТ "Солді і Ко", ТОВ "ДАКО Інженірінг", ТОВ "Кримводбуд Плюс", УААН "Інститут кормів" на загальну суму ПДВ 39420,71 грн.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 (далі по тексту - Наказ №165).

Відповідно до п. 9.3. ст.9 Закону №168 особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків місцезнаходженням ТОВ "Інвест Плюс" є м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9/а (а.с.51 т.1). Саме ця адреса була вказана в Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ №00510582, виданого ДПІ в м. Ялта 05.04.2003 року, анульованому з ініціативи позивача 04.03.2010 року та в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №445779, виданому 25.03.2003 року.

Позивачем отримано нове Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №066497, видане Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 26.08.2008 року, в якому зазначено нове місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Інвест Плюс", а саме: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13. Підставою зміни Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи була саме зміна місцезнаходження юридичної особи (а.с. 49, т.1).

Позивачем отримано нове Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100271797, в якому місцезнаходженням платника вказана його нова юридична адреса, а саме: Бахчисарайський район, с.Віліне, провулок Вигінний, 13, але початок дії нового Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 04.03.2010 року.

Таким чином, юридичною і фактичною адресою позивача є саме Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13, що зафіксовано на першій сторінці Акта перевірки (а.с.12, т.1). Але, в Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ, чинному до 04.03.2010 року була вказана інша адреса - м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9/а.

Судом досліджені копії податкових накладних, щодо яких перевіркою виявлені порушення їх заповнення та встановлено, що в них вказані різні адреси місцезнаходження покупця (ТОВ "Інвест Плюс"), а саме (а.с.151,154-157,161 т.1):

- ЗАТ "Солді і Ко" №000082/7 від 18.01.2010 року на загальну суму 372,32 грн., у тому числі ПДВ в сумі 62,05 грн. зазначено місцезнаходження покупця: Бахчисарайський район, с.Віліне, провулок Вигінний, 13;

- ТОВ "ДАКО Інженірінг" №1599 від 29.12.2009 року на загальну суму 3345,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 557,60 грн.; №46 від 21.01.2010 року на загальну суму 3912,12 грн., у тому числі ПДВ в сумі 652,02 грн.; №8 від 13.01.2010 року на загальну суму 1215,48 грн., у тому числі ПДВ в сумі 202,58 грн. зазначено місцезнаходження покупця: м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9/а;

- ТОВ "Кримводбуд Плюс" №4 від 12.01.2010 року на загальну суму 200000,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 33333,33 грн. зазначено місцезнаходження покупця: м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9/а;

- УААН "Інститут кормів" №3 від 14.01.2010 року на загальну суму 27678,77 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4613,13 грн. зазначено місцезнаходження покупця: Бахчисарайський район, с.Віліне, провулок Вигінний, 13.

Суд зазначає, що в Акті перевірки не вказано, зазначення якої саме адреси ТОВ «Інвест Плюс» є порушенням законодавчих вимог, тому незрозуміло, чому зазначення в податкових накладних обох цих адрес кваліфіковано перевіркою як порушення пп.7.2.1 Закону №168, з виключенням відповідних сум зі складу податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс».

Закон України "Про податок на додану вартість" не містить вимоги про обов'язкове зазначення в податкової накладної саме тієї адреси покупця, яка зазначена в його Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ.

Суд зауважує, що досліджені податкові накладні містять правильний податковий номер покупця (позивача), який безперечно дозволяє ідентифікувати його як юридичну особу та встановити його фактичну та юридичну адресу, які взагалі не ставилися під сумнів податковими органами та є достовірними.

До того ж, діючим законодавством не передбачено обов'язку платників податку перевіряти фактичне місцезнаходження покупця, яке, зазначається ним за наданими документами.

При цьому, як вбачається зі змісту Акту перевірки, відповідач не заперечує документальне підтвердження наявності угоди, фактичного надання послуг, виписки податкових накладних, проведення сплати за угодою та відображення взаємовідносин у бухгалтерському обліку позивача. Відповідні документі, зазначені в акті, також надані позивачем та досліджені у судовому засіданні.

Суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем в Акті перевірки взагалі невірно зазначено номер та дату податкової накладної ЗАТ "Солді і Ко" на загальну суму 372,32 грн., у тому числі ПДВ в сумі 62,05 грн., про порушення заповнення якої зазначено: за Актом - №000081/7 від 20.01.2010 року, за матеріалами справи - №000082/7 від 18.01.2010 року.

Отже, оформлення податкових накладних постачальників ЗАТ "Солді і Ко", ТОВ "ДАКО Інженірінг", ТОВ "Кримводбуд Плюс", УААН "Інститут кормів" на загальну суму ПДВ 39420,71 грн. та включення вказаної суми до податкового кредиту за січень 2010 року не є порушенням п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п. 9.3. ст.9 Закону №168.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача щодо зменшення податкового кредиту за січень 2010 року на 39420,71 грн., що також підтверджується висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем, в порушення п.п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 до складу податкового кредиту січня 2010 року віднесено ПДВ в сумі 314492,58 грн. (347825,91 грн.-33333,33 грн.) у вартості послуг та основних засобів на підставі лише податкових накладних, без фактичного підтвердження отримання цих послуг та основних засобів. Такі висновки податковий орган обґрунтовує ненаданням видаткових накладних та актів виконаних робіт, що підтверджують передачу права власності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування підприємств" від 28.12.1994 року №335/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що ПДВ у сумі 314492,58 грн. віднесено до податкового кредиту січня 2010 року на підставі податкових накладних (а.с.140, 141,142,144,148,153,162, т.1):

- КрФ ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" №3545/5 від 31.01.2010 на суму ПДВ в розмірі 313,73 грн., виписаної за фактом одержання від позивача авансового платежу в сумі 2000,00 грн. за послуги стільникового зв'язку, про надання яких мобільними операторами акти виконаних робіт взагалі не складаються.

Загальна вартість послуг стільникового зв'язку, наданих замовнику в січні 2010 року (з розшифровкою за видами послуг), склала 3181,91 грн. (рахунок-фактура №60-1072681 від 01.02.2010, а.с. 214 т.1), (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №224 від 26.01.2010 року, а.с.290 т.1);

- ТОВ «Компанія Укренергосервіс»:

№1 від 05.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 150000 грн., виписаної за фактом одержання від позивача передплати в сумі 900000,00 грн., (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №157 від 05.01.2010 року, а.с.288 т.1);

№3 від 21.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 125000 грн., виписаної за фактом одержання від позивача часткової оплати в сумі 750000,00 грн., (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №216 від 21.01.2010 року, а.с.289 т.1);

Суд зазначає, що платежі були здійснені за договором підряду № 1/24-Н від 18.08.2009 між ТОВ «Компанія Укренергосервіс» і позивачем, предметом якого є виконання підрядних робіт з влаштування зовнішнього електропостачання на території споруджуваного «Комплексу з переробки винограду з виробництва вина» в районі с. Віліно Бахчисарайського району».

Фактичне виконання одного з етапів підрядних робіт за цим договором (будівництво трансформаторної підстанції) підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року №2199 від 26.02.2010 року на суму 399079,20 грн. за квітень 2010 року №2240 на суму 647373,60 грн., за травень 2010 року №2352 на суму 59880,80 грн., та за червень 2010 р. № 2351 на суму 1221568,80 грн. (а.с. 249 - 254 т.1, 259 - 261, 266 - 268, 263 - 264 т.1);

- КФ ДП "Український державний центр радіочастот" №35/10-10 від 12.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 8,80 грн., виписаної за фактом одержання від позивача оплати за послуги радіочастотного моніторингу в сумі 52,80 грн.,(факт оплати підтверджується платіжним дорученням

№163 від 12.01.2010 року, а.с.287 т.1);

- ВАТ «Крименерго»:

№А1104200912 від 31.12.2009 року на суму ПДВ в розмірі 732,82 грн., виписаної згідно рахунку за відпущену споживачу електроенергію в грудні 2009 року (акти виконаних робіт про надання послуг енергопостачання ВАТ «Крименерго» не складаються);

№А1104201001 від 31.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 274,95 грн., виписаної згідно рахунку за відпущену споживачу електроенергію в січні 2010 року (акти виконаних робіт про надання послуг енергопостачання ВАТ «Крименерго» не складаються);

- ТОВ «АБА «Астра»:

№86 від 21.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 8333,33 грн., виписаної за фактом одержання від позивача часткової оплати за трактор "Fendt 211P Vario", (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №211 від 21.01.2010 року, а.с.284 т.1);

№ 88 від 21.01.2010 року на суму ПДВ в розмірі 29828,95 грн., виписаної за фактом одержання від позивача часткової оплати за трактор "Fendt 211P Vario", (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №233 від 29.01.2010 року, а.с.283 т.1).

Зазначені платежі були здійснені на виконання договору купівлі- продажу від 14.01.2010 року №009-10СТ (а.с.136 т.1). Фактичне отримання тракторів "Fendt 211P Vario" в кількості 2-х штук підтверджується видатковою накладною №ПВ-41938 від 23.04.2010 року.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається з сум податку, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів і послуг, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг),

- або дата отримання податкової накладної, що свідчить про факт придбання товарів (робіт, послуг).

З наведених законодавчих норм слідує, що підставою для нарахування податкового кредиту у податковому обліку отримувача є саме податкова накладна постачальника, а не інші документи бухгалтерського обліку (видаткові накладні або акти виконаних робіт). Тому, віднесення до податкового кредиту січня 2010 року ПДВ в загальній сумі 314492,58 грн. (313,73 + 150000,0 + 125000,0 + 8,80 + 732,82 + 274,95 + 8333,33 + 29828,95) на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками по даті першої події (одержання попередньої або часткової оплати), за відсутності в звітному періоді видаткових накладних або актів виконаних робіт (наданих послуг), відповідає нормам пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 і не є порушенням пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 позивачем до складу податкового кредиту декларації за січень 2010 року необґрунтовано включено ПДВ на суму 162,92 грн. на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками в попередньому податковому періоді - грудні 2009 року:

- Бахчисарайської СЕС №684 від 22.12.2009 року на суму ПДВ в розмірі 40,00 грн.,

- КФ ВАТ "Укртелеком" №14182 від 31.12.2009 року на суму ПДВ в розмірі 122,92 грн.

Також в Акті зазначено, про необгрунтоване збільшення позивачем податкового кредиту січня 2010 року на ПДВ в загальній сумі 1453,00 грн. на підставі податкових накладних, що були виписані постачальниками в попередньому податковому періоді - грудні 2009 року:

- Бахчисарайської СЕС №684 від 22.12.2009 року на загальну суму 240,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 40,00 грн. (а.с.163 т.1);

- КФ ВАТ "Укртелеком" №14182/010000 від 31.12.2009 року на загальну суму 737,50 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 122,92 грн.(а.с.152 т.1);

- ТОВ "ДАКО Інженірінг" №1599 від 29.12.2009 року на загальну суму 3345,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 557,60 грн.(а.с.161 т.1);

- ВАТ «Крименерго»: №А1104200912 від 31.12.2009 року на суму 4396,91 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 732,82 грн.(а.с.158 т.1).

З такими висновками податкового органу суд не погоджується та зазначає, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 встановлено одне із правил виникнення права платника на податковий кредит - за

датою отримання податкової накладної, що свідчить про факт придбання товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна. У разі відмови з боку постачальника видати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.(п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168).

В акті перевірки відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило, проте суд вважає за необхідне вказати, що абз.2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обов'язок.

Як випливає з наведених законодавчих норм, платник податку - покупець не має права нарахувати собі податковий кредит, не отримавши від постачальника податкову накладну. Право платника на податковий кредит виникає в періоді отримання від постачальника податкової накладної, а не в періоді її виписки постачальником. Тому податковий кредит може і повинен бути нарахований саме в періоді отримання податкової накладної від постачальника.

Документальним підтвердженням дати отримання податкових накладних від постачальників є Реєстр отриманих та виданих податкових накладних, форма і порядок заповнення якого на час спірних правовідносин затверджені наказом ДПА України №244 від 30.06.2005 року (із змінами, внесеними наказом ДПАУ № 582 від 26.10.2009). Графа 2 цього Реєстру так і зветься - «дата отримання податкової накладної». Жоден законодавчий або нормативний документ про оподаткування не зобов'язує платника вести журнал реєстрації отримання податкових накладних, або зберігати конверти, в яких надходять податкові накладні, і тим більше готувати якісь документи, підтверджуючі вміст таких конвертів.

Судом досліджено Реєстр отриманих та виданих податкових накладних позивача за січень 2010 року та встановлено, що включені до податкового кредиту січня зазначені вище податкові накладні були отримані від постачальників саме в січні 2010 року - 31.101.2010 року (а.с.86-87 т.1).

При цьому суд звертає увагу, що перевіркою податкових органів та судом не встановлено віднесення позивачем до податкового кредиту попереднього періоду (грудня 2009 року) сум ПДВ за тими самими податковими накладними, що віднесені позивачем до податкового кредиту січня 2010 року.

Таким чином, віднесення до податкового кредиту січня 2010 року ПДВ в загальній сумі 1453,34 грн. (в тому числі 40,00 грн. і 122,92 грн.) на підставі податкових накладних постачальників, виписаних у попередньому податковому періоді (грудні 2009 року), не є порушенням норм пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168, висновки про заниження суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на 1453 грн., викладені в Акті перевірки не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача.

Отже, суд дійшов висновку, про підтвердження права позивача на податковий кредит в січні 2010 року в загальній сумі 354076,21 грн. (39420,71 + 314492,58 + 162,92).

Висновки про завищення на 354076 грн. від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за січень 2010 року в результаті завищення податкового кредиту січня, викладені в Акті перевірки не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача та спростовуються висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Перевіркою встановлено завищення позивачем суми заявленої до бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 133184,00 грн. у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.7.1, п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону №168, а саме зазначена сума ПДВ включена до розрахунку бюджетного відшкодування при відсутності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту попереднього періоду (січня 2010 року).

В Акті зазначено, що попередньою перевіркою ДПІ (Акт № 940/23-4/32362095 від 24.03.2010 року) було виведено позитивне значення рядку 18.1 Декларації з ПДВ за січень 2010 року в сумі 4088,00 грн. Крім того, до суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року включено ПДВ в загальній сумі 636,77 грн., сплачений постачальникам в лютому, тобто в місяці декларування бюджетного відшкодування, що є порушенням пп.7.7.2 Закону №168.

Судом встановлено, що позивачем в декларації за січень 2010 року задекларовано податкові зобов'язання в сумі 74033,00 грн., податковий кредит - в сумі 424021,00 грн., від'ємне значення між ними (ряд.18.2) задеклароване в сумі 349988,00 грн. (а.с.69-70 т.1).

Суд звертає увагу відповідача, що в рамках судового провадження за позовом ТОВ «Інвест Плюс» у справі №2а-13694/10/8/0170 для підтвердження висновків Акту попередньої виїзної перевірки ДПІ №940/23-4/32362095 від 24.03.2010 року Декларації з ПДВ за січень 2010 року вже призначалася судово-економічна експертиза, у висновку якої № 17/11 від 08.09.2011 року було встановлено, що зазначене вище позитивне значення декларації за січень 2010 року було виведено перевіркою ДПІ розрахунково: 74033 - (424021 - 354076)= 4088, де :

- 74033 грн. - сума податкових зобов'язань за січень 2010 р.,

- 424021 грн. - задекларована платником сума податкового кредиту,

- 354076 грн. - зменшення податкового кредиту січня 2010 р. за даними Акту перевірки ДПІ № 940/23-4/ 32362095.

Як встановлено судом вище, підтверджено право ТОВ «Інвест Плюс» на податковий кредит в сумі 354076 грн. в січні 2010 року, тому висновки обох Актів перевірки (від 24.03.2010 та 26.04.2010) про завищення податкового кредиту січня та відповідне завищення від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за січень 2010 року на 354076,00 грн. спростовані матеріалами справи.

Отже, достовірність задекларованого платником від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за січень 2010 року в сумі 349988 грн. підтверджується судом та висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи.

До того ж, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2011 року у справі №2а-13694/10/0170/9, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0000842301/0 від 08.04.2010 року та №0000842301/1 від 20.04.2010 року в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року розмірі 324912,00 грн.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168)

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм Закону №168, бюджетному відшкодуванню за лютий 2010 року підлягають суми ПДВ, включені до податкового кредиту попереднього місяця (січня 2010 року), що були сплачені постачальникам до початку лютого 2010 року.

Судом при дослідженні наявних у матеріалах справи платіжних доручень про сплату постачальникам сум ПДВ, що увійшли до заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року встановлено, що вартість послуг:

Бахчисарайської СЕС за податковою накладною №684 від 22.12.2009 року на загальну суму 240,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 40,00 грн.(а.с.163 т.1);

ТОВ «Амбелія» за податковою накладною №3 від 31.01.2010 року на загальну суму 2170,64 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 361,77 грн.(а.с.165 т.1);

ТОВ БПБ «Форт Січ» за податковою накладною №2 від 31.01.2010 року на загальну суму 1410,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 235,00 грн.(а.с.164 т.1), була сплачена їм у лютому 2010 року (а.с.282,303,304 т.1).

Отже, суд зазначає, що включення до заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року (133184 грн.) сум ПДВ, сплачених постачальникам в лютому (місяці декларування бюджетного відшкодування) є порушенням законодавчих вимог пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, тому матеріалами справи підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2010 року в сумі 132547,23 грн. (133184,00 - 636,77).

Висновки про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року на 133184 грн., викладені в Акті перевірки, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджуються частково - в сумі 636,77 грн., та не підтверджуються в сумі 132547,23 грн. (133184 - 636,77), що також встановлено у висновку проведеної у справі судової експертизи.

Перевіркою встановлено, що, в порушення п.1.4 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7, п.9.3 ст.9 Закону №168 позивачемзавищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2010 року на 270481,00 грн.(11381 + 146978 + 33297 + 78825)

Суд зазначає, що, за Актом перевірки таке порушення встановлено під час перевірки правильності визначення податкового кредиту за лютий 20120 року.

Так, перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Інвест Плюс" до складу податкового кредиту лютого 2010 року віднесені суми ПДВ, по податкових накладних, які заповнені з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 - адреса в податкових накладних не відповідає юридичній адресі ТОВ "Інвест Плюс" згідно реєстрації у свідоцтві платника ПДВ всього на суму 11381,00 грн. по податковим накладним, у яких зазначено різні адреси місцезнаходження позивача (а.с. 154 - 161 т.1):

ВАТ "Крименерго" №1002 від 25.02.2010 року на суму ПДВ 137,70; №1002 від 28.02.2010 року на суму ПДВ 1892,15 грн. (зазначена адреса позивача м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9-а);

ПП "Лукойл Україна" №85158 від 31.01.2010 на суму ПДВ 1333,33 грн.; №84029 від 31.01.2010 на суму ПДВ 0,17 грн.( зазначена адреса позивача с. Віліне, пров. Вигінний, 13);

ТОВ ПТФ "Авіас" №162/15 від 12.02.2010 року на суму ПДВ 6400,00 грн. (зазначена адреса позивача м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9-а);

ТОВ "Компанія Агро-Темп" №15 від 26.02.2010 року на суму ПДВ 289,80 грн. (зазначена адреса позивача м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9-а);

ДП "Кримський НДПІ землеустрію" №138 від 08.02.2010 року на суму ПДВ 100,00 грн.(зазначена адреса позивача с. Віліне, пров. Вигінний, 13);

ПП ОСОБА_3 №23 від 10.02.2010 на суму ПДВ 153,85 грн.(зазначена адреса позивача АДРЕСА_1);

ТОВ Медіателеком №8 від 22.02.2010 року на суму ПДВ 656,33 грн. (зазначена адреса позивача м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9-а);

ПП НВФ "Екструм" №142 від 19.02.2010 року на суму ПДВ 418,10 грн.(зазначена адреса позивача с. Віліне, пров. Вигінний, 13).

Суд зазначає, що дослідженим раніше питанням про правомірність включення позивачем податкових накладних з ПДВ за січень 2010 року було встановлено, що Закон №168 не містив вимоги про обов'язкове зазначення в податковій накладній саме тієї адреси покупця, яка зазначена в його Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ.

В Акті перевірки ДПІ не вказано, зазначення якої саме адреси ТОВ «Інвест Плюс» є порушенням законодавчих вимог, тому незрозуміло, чому зазначення в податкових накладних обох цих адрес кваліфіковано перевіркою як порушення пп. 7.2.1 Закону №168, з виключенням відповідних сум зі складу податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс».

Таким чином, оформлення податкових накладних постачальників ВАТ "Крименерго", ПП "Лукойл Україна", ТОВ ПТФ "Авіас", ТОВ "Компанія Агро-Темп", ДП "Кримський НДПІ землеустрію", ПП Сорокін, ТОВ "Медіателеком" та ПП НВФ "Екструм" на загальну суму ПДВ 11381 грн., і віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту покупця не є порушенням законодавчих норм пп. 7.2.1 Закону №168.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем, в порушення п.п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 до складу податкового кредиту лютого 2010 року віднесено ПДВ в сумі 146978,09 грн.(147215,79 грн.- 237,70 грн.) у вартості послуг та основних засобів на підставі лише податкових накладних, без фактичного підтвердження отримання цих послуг та основних засобів. Такі висновки податковий орган обґрунтовує ненаданням видаткових накладних та актів виконаних робіт, що підтверджують передачу права власності.

Судом встановлено, що ПДВ у сумі 146978,09 грн. віднесено до податкового кредиту лютого 2010 року на підставі податкових накладних:

- КрФ ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" №11289/5 від 28.02.2010 року (а.с.134 т.1) на суму ПДВ в розмірі 313,73 грн., виписаної за фактом одержання від позивача авансового платежу в сумі 2000,00 грн. за послуги стільникового зв'язку, про надання яких мобільними операторами акти виконаних робіт взагалі не складаються.

Загальна вартість послуг стільникового зв'язку, наданих замовнику у лютому 2010 року (з розшифровкою за видами послуг), склала 2553,02 грн. (рахунок-фактура № 61-1979271 від 01.03.2010 року а.с.213 т.1), (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №354 від 19.02.2010 року, а.с.307 т.1);

- КФ ВАТ «Укртелеком» №17782 від 28.02.2010 року (а.с.133 т.1) на суму ПДВ 111,69 грн., виписаної за телекомунікаційні послуги, про надання яких акти виконаних робіт операторами не складаються;

- ТОВ «Компанія Укренергосервіс» № 7 від 03.02.2010 року (а.с.135 т.1) на суму ПДВ 136666,67 грн., виписаної підрядником за фактом одержання від позивача остаточного розрахунку в сумі 820000 грн., в т.ч. ПДВ 136666,67 грн. (Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №249 від 03.02.2010 року, а.с.305 т.1) за виконання робіт, здійснених за договором підряду № 1/24-Н від 18.08.2009, предметом якого є підрядні роботи з влаштування зовнішнього електропостачання на території споруджуваного «Комплексу з переробки винограду з виробництва вина» в районі с. Віліно Бахчисарайського району». Фактичне виконання одного з етапів підрядних робіт за цим договором (будівництво трансформаторної підстанції) підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий №2199 від 26.02.2010 року на суму 399079,20 грн. (а.с.249 - 254 т.1), за квітень 2010 року №2240 на суму 647373,60 грн. (а.с.259 - 261 т.1), за травень 2010 року №2352 на суму 59880,80 грн. (а.с.266 - 268 т.1), за червень 2010 року №2351 на суму 1221568,80 грн. (а.с. 263 - 264);

- ПП «Бельведер» №14 від 28.02.2010 року (а.с.121 т.1) на суму ПДВ 9886,00 грн., виписаної за виконання робіт з ремонту боксів та майстерень Комплексу будівель тракторної бригади №17 в с. Віліне за договором підряду №40/ПД/09 від 22.09.2009 (а.с.122 т.1). Фактичне виконання підрядних робіт в лютому 2010 підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт №2178 від 26.02.2010 року на суму 59316,00 грн., в т.ч. ПДВ 9886,00 грн. (а.с.276 - 278 т.1).

Суд зазначає, що підставою для нарахування податкового кредиту у податковому обліку отримувача є саме податкова накладна постачальника, а не інші документи бухгалтерського обліку (видаткові накладні або акти виконаних робіт), тому, віднесення до податкового кредиту лютого 2010 року ПДВ в загальній сумі 146978,00 грн. (313,73+111,69+136666,67+9886) на підставі податкових накладних навіть за відсутності в звітному періоді актів виконаних робіт (наданих послуг), відповідає нормам пп. 7.5.1 Закону №168 і не є порушенням пп. 7.4.1 цього Закону. Крім того, фактичне отримання позивачем результатів робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 позивачем до складу податкового кредиту декларації за лютий 2010 року необґрунтовано включено ПДВ на суму 33297,00 грн.(34742,55 грн.- 1445,19 грн.) на підставі податкових накладних, що були виписані постачальниками в попередніх податкових періодах:

- Бахчисарайська РЕС ТОВ «Крименерго» №687 від 22.06.2009 року на суму ПДВ 16409,60 грн.(отримана 25.02.2010);

- СП «Іст Інвестментс» №14 від 28.02.2010 на суму ПДВ 470,06 грн(отримана 28.02.2010);

- ПП «Бельведер» №7 від 31.01.2010 року на суму ПДВ 16417,70 грн.(отримана 25.02.2010).

Як зазначалося судом раніше, право платника на податковий кредит виникає в періоді отримання від постачальника податкової накладної, а не в періоді її виписки постачальником. Тому податковий кредит може і повинен бути нарахований саме в періоді отримання податкової накладної від постачальника.

При цьому суд звертає увагу, що перевіркою податкових органів та судом не встановлено віднесення позивачем до податкового кредиту попереднього періоду (січня 2009 року) сум ПДВ за тими самими податковими накладними, що віднесені позивачем до податкового кредиту лютого 2010 року.

Таким чином, віднесення до податкового кредиту лютого 2010 року ПДВ в загальній сумі 33297,00 грн. на підставі податкових накладних постачальників, виписаних у попередніх податкових періодах, не є порушенням норм пп. 7.5.1 Закону №168 .

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168 необгрунтоване включення до податкового кредиту лютого 2010 року ПДВ в загальній сумі 78825,00 грн. на підставі податкових накладних ЗАТ «Севастопольський Будпроект» за виконання проектних робіт по об'єкту, щодо якого відсутній дозвіл на будівництво.

Судом встановлено, що податкова накладна №13 від 01.02.2010 року на загальну суму 46144,80 грн., в т.ч. ПДВ 7690,80 грн. (а.с.167 т.1) виписана постачальником за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції №2889 від 29.01.2010 року (а.с.228 т.1); №14 від 01.02.2010 року на загальну суму 50784,00 грн., в т.ч. ПДВ 8464,00 грн. (а.с.176 т.1) виписана за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції №2890 від 29.01.2010 року(а.с.227 т.1); №15.1 від 10.02.2010 року на загальну суму 75788,40 грн., в т.ч. ПДВ 12631,40 грн. (а.с.168 т.1) виписана за фактом отримання від позивача авансового платежу в сумі 75788,40 грн., в т.ч. ПДВ 12631,40 грн. (факт оплати підтверджується платіжним дорученням №285 від 10.02.2010 року, а.с.318 т.1);№17 від 16.02.2010 року на загальну суму 70718,00 грн., в т.ч. ПДВ 11786,33 грн. (а.с.194 т.1) була виписана за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції №2892 від 16.02.2010 року (а.с. 230 т.1); №18 від 16.02.2010 року на загальну суму 120000 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн. (а.с.204 т.1) виписана за виконання проектних робіт, що підтверджені актом здачі-прийому проектної продукції №2906 від 16.02.2010 року (а.с. 231 т.1); №20 від 19.02.2010 року на загальну суму 119114 грн., в т.ч. ПДВ 19852,33 грн. (а.с.185 т.1) виписана за виконання проектних робіт, підтверджених актом здачі-прийому проектної продукції №2891 від 24.02.2010 року (а.с.229 т.1).

Зазначені роботи були виконані на підставі Договорів на проектні роботи від 08.12.2009 року №0058/14, №0058/15, №0058/16, №0058/17, №0058/18 (а.с.169 - 212 т.1), предметом яких є розробка проектної документації по об'єкту «Комплекс з переробки винограду і виробництва вин» за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно.

Суд зазначає, що Закон №168 не ставив право платника на податковий кредит в залежність від наявності будь-яких дозвільних документів, зокрема, на будівництво. Головною умовою для віднесення сум нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту є подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника. В даному випадку, будівництво комплексу з переробки винограду і виробництва вин безпосередньо пов'язане з основною діяльністю позивача (згідно Довідки з ЄДРПОУ). Проектно-вишукувальні роботи є невід'ємною частиною будь-якого будівництва, тим більш будівництва великого виробничого об'єкта. Тому включення ПДВ у вартості проектних робіт для будівництва винзаводу до складу податкового кредиту платника, основним видом виробничої діяльності якого є вирощування фруктів і ягід для виробництва напоїв, повністю відповідає вимогам п. 7.4 Закону №168.

Таким чином, включення ПДВ в загальній сумі 80424,86 грн. (7690,80+8464,00+ 12631,40+11786,33+20000,00+19852,33) до податкового кредиту лютого 2010 року на підставі податкових накладних ЗАТ «Севастопольський Будпроект» не є порушенням норм п. 7.4 Закону №168.

При цьому суд зазначає, що розбіжності в сумі 1600 грн. між сумою ПДВ за матеріалами справи (80424,86 грн.) та сумою ПДВ за даними Акту перевірки (78824,86 грн.) пояснюються помилкою, допущеною в Акті перевірки : фактична сума ПДВ за податковою накладною № 14 від 01.02.2010 року складає 8464,00 грн., а не 6864,00 грн., як про це зазначено в Акті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується право позивача на податковий кредит в лютому 2010 року в сумі 270481 грн. (11381 + 146978 + 33297 + 78825), , що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи, а висновки про завищення на 270481 грн. від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту за лютий 2010 року в результаті завищення податкового кредиту лютого, викладені в Акті, суд вважає спростованими.

Крім того, судом встановлено, що придбання у постачальників (підрядників) товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 626157,95 грн. відображалося позивачем у бухгалтерському обліку у відповідності з вимогами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 (із змінами та доповненнями).

В січні - лютому 2010 року позивач здійснював діяльність з підготовки та організації вирощування і переробки винограду для подальшого виробництва вин, тому відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку фактів фінансово-господарської діяльності є достатнім підтвердженням використання придбаних товарів (основних засобів, робіт, послуг) в його господарській діяльності.

Дослідженням наявних в матеріалах справи (а.с.279 - 325 т.1) копій платіжних документів позивача встановлено, що всі товари (роботи, послуги), ПДВ у вартості яких був виключений перевіркою ДПІ з податкового кредиту платника, були оплачені постачальникам в період з червня 2009 року по березень 2010 року, в т.ч. ПДВ 626157,95 грн.

Також суд зазначає, що матеріалами справи та висновками проведеної у справі судо-економічної експертизи спростовуються висновки Акту про завищення залишку від'ємного значення рядку 26, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації з ПДВ за лютий 2010 року на 226152,00 грн.

Так, відповідно до епізоду 5 експертного висновку, показник рядку 26 декларації за лютий 2010 року за даними експертизи дорівнює 294649,00 грн., що перевищує задекларований платником показник (294515,00 грн).

Таким чином, завищення позивачем показника рядку 26 декларації за лютий 2010 року на 226152 грн. (залишок від'ємного значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) не підтверджується первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що прийняті позивачем спірні податкові повідомлення-рішення не можна вважати такими, що прийняті згідно чинного законодавства в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"(ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132547,23 грн. за лютий 2010 року.

У судовому засіданні 15.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 19.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0001162301/0 від 07.05.2010 року, №0001162301/1 від 20.05.2010 року в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"(ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 132547,23 грн.

3. У задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Циганова