Рішення № 26488293, 26.09.2012, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа № 2/1508/257/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді -Ткачук О.Л.,

при секретарі - Козачінській Л.Г.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПП «Богуславське»про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки

в с т а н о в и в:

У березні 2012 року, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПП «Богуславське»про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 01 березня 2001 року між ним та ПП «Богуславське», що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 в особі директора - ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної частки (паю), строк дії якого складав 5 років. Через деякий час директор ПП «Богуславське» змінився, замість ОСОБА_4 головою підприємства стала - ОСОБА_5. 10 березня 2005 року він отримав державний акт про право власності на земельну ділянку площею 7, 49 га., розташованої на території Новоборисівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до договору оренди земельної частки(паю), строк дії договору закінчився в 2006 році, але відповідач належну йому на праві власності земельну ділянку не повернув та продовжує користуватися нею до теперішнього часу, оскільки при зверненні до Великомихайлівської районної податкової адміністрації він дізнався, що без його відома ОСОБА_4 уклав новий договір про оренду землі та передав його до податкової, але він жодних договорів не підписував. Також зазначає, що ПП «Богуславське»у 2011 році за користування земельною ділянкою сплатило йому 1200 кг зернових в рахунок користування землею. Так як, його земельна ділянка знаходиться в користуванні ПП «Богуславське», просить стягнути з ПП «Богуславське», несплачену орендну плату за період з 2007 по 2012 роки у грошовому еквіваленті.

Представник позивача у судовому засіданні доповнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача орендну плату за користування з 2005 року по 2012 рік, включно, належної позивачеві земельною ділянкою.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що ПП «Богуславське»користувалося земельною ділянкою відповідача лише до 2006 року, тобто поки не закінчився строк дії договору укладеного між ним та позивачем. У зв'язку з тим, що представник позивача надала їм державний акт на право власності на земельну ділянку лише у 2010 році, не можливо було переукласти договір оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку. А тому спірна земельна ділянка майже 3 роки не оброблялася. Однак, у 2011 році в рахунок плати за користування земельною ділянкою її підприємством була здійснена оплата у вигляді 1200 кг зернових. Також зазначила, що в серпні 2011 року, зібрані всі необхідні документи для реєстрації договору оренди земельної ділянки, її підприємством були здані до відділу Держкомзему у Великомихайлівському районі, однак на сьогоднішній день договору з позивачем ще не укладено.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та докази, що є у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задововоленню виходячи із слідуючого.

У відповідності до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 20 січня 2001 року між сторонами був укладений договір оренди земельної частки (паю), яка належала позивачеві згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), строк дії якого відповідно до договору закінчився у 2006 році.

Також судом встановлено, що 10 березня 2005 року позивачеві було видано Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №268370, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 57 та відповідно до якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 7,49 га, розташованої на території Новоборисівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 17 розділу Х «Перехідні положення»ЗК України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

З огляду на зазначене з часу отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку, він набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому договір оренди земельної частки (паю) №35 від 20.01.2001 року - слід вважати припиненим з 10.03.2005 року.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь орендну плату за користування з 2005 року по 2012 рік, належною йому земельною ділянкою. В той же час у своєму позові, як на його підставу, позивач посилається на відсутність договору оренди названої земельної ділянки, який не був укладений з вини відповідача, але в той же час зазначив, що відповідач повинен йому заплатити за фактичне користування земельною ділянкою, яка була його власністю.

Таким чином з тексту позовної заяви та пояснень представника позивача у судових засіданнях вбачається, що зміст позовних вимог зводився до стягнення плати за фактичне користування відповідачем належною їй земельною ділянкою. Цю плату позивач помилково називав орендною платою, маючи на увазі, що її розмір має бути визначений стосовно до положень Указу Президента України від 2 лютого 2002 року N 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

З наявної в матеріалах справи довідки №1278 від 17.09.2012 року виданої Новоборисівською сільською радою Одеської області, вбачається що земельна ділянка належна позивачеві з 2007 року по 2012 рік знаходиться в користуванні ПП «Богуславське»без договору оренди.

Також, з наявного в матеріалах справи листа №1113/15 від 04.09.2012 року наданого Великомихайлівським відділенням Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС, вбачається, що згідно податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 та 2012 роки, поданої ПП «Богуславське» (код ЕДРПОУ 30817070) до податкової інспекції - підприємством використовується земельна ділянка громадянина ОСОБА_2 площею 7,49 га по Новоборисівській сільській раді.

Згідно наданого відділом Держкомзему у Великомихайлівському районі Одеської області повідомлення №8-01-08/731 від 04.05.2012 року, запис щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ПП «Богуславське»за період 2005-2012 рр.,- відсутній, відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Суд критично відноситься до пояснень відповідача стосовно того, що спірна земельна ділянка ними не використовується, оскільки дана обставина не підтверджена відповідними доказами та протирічить іншим доказам наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Таким чином, суд вважає встановленою обставиною, що ПП «Богуславське»в період з 2005 року по 2012 рік користувалося земельною ділянкою площею 7,49 га, що належить ОСОБА_2 -без достатньої правової підстави.

За даними відділу Держкомзему у Великомихайлівському районі Одеської області, наданими відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.1995 року «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів»нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить станом на: 2005 рік -52490,77 грн; 2006-2007 роки -54327,94 грн; 2008 рік -55849,13 грн; 2009 рік -64338,19 грн; 2010-2011 роки -68131,83 грн; 2012 рік -119644,76 грн.

Розмір плати за фактичне користування спірною земельною ділянкою, суд визначає з урахуванням положень Указу Президента України від 2 лютого 2002 року N 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», Указу Президента України від 19 серпня 2008 року N 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)»та в межах заявлених позовних вимог :

52490,77 грн. х 1,5 % = 787,36 грн. - розмір плати за 2005 рік;

54327,94 грн. х 1,5 % = 814,92 грн. - розмір плати за 2006 рік;

54327,94 грн. х 1,5 % = 814,92 грн. - розмір плати за 2007 рік;

55849,13 грн. х 3 % = 1675, 47 грн. - розмір плати за 2008 рік;

64338,19 грн. х 3 % = 1930,15 грн. - розмір плати за 2009 рік;

68134,83 грн. х 3 % = 2044,05 грн. - розмір плати за 2010 рік;

2011 рік -виплачено 1200 кг зернових, що не оспорюється сторонами;

119644,76 грн. х 3 % = 3589,34 грн. - розмір плати за 2012 рік.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що за фактичне користування спірною земельною ділянкою, навіть при відсутності договору оренди, її користувач, яким є відповідач у справі, стосовно до положень ч.1 ст. 1214 ЦК України та принципу справедливості, як загальної засади цивільного законодавства, зобов'язаний виплатити позивачеві частину одержаного ним доходу, а саме у сумі -11656 грн 21 коп.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ПП «Богуславське»стягнути судовий збір в сумі 214,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11,208- 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ПП «Богуславське» с.м.т. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області код ЕДРПОУ 30817070 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 11656 грн 21 коп, як дохід, отриманий від безпідставного та безоплатного користування земельною ділянкою.

Стягнути ПП «Богуславське» с.м.т. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області код ЕДРПОУ 30817070 судовий збір в сумі 214,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Л. Ткачук

Повне рішення виготовлено 01 жовтня 2012 року.

Суддя О.Л. Ткачук