Постанова № 26485516, 04.10.2012, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 213/1382/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до голови Липовецької районної державної адміністрації Грищука Анатолія Васильовича про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до Липовецького районного суду Вінницької області, як до адміністративного суду, з позовом до голови Липовецької районної державної адміністрації Грищука Анатолія Васильовича про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що 15 червня 2012 року до Липовецької РДА ними були поданні заяви про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання. До клопотань були додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та погодження землекористувача. В порушення ст.. ст.. 116, 118, 121, 122 Земельного Кодексу України, Липовецька РДА внаслідок неправомірної бездіяльності у місячний строк дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок або мотивовану відмову у його наданні не прийняла, чим було порушено законні права та інтереси позивачів та не виконано покладені на державну адміністрацію завдання, що закріплені нормами чинного законодавства.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не з'явились, однак в адресованих суду заявах, вони просили суд розгляд справи проводити за їх відсутності, що узгоджується з положеннями ч.4 ст.122 КАС України, якою закріплено право сторін на розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач голова Липовецької райдержадміністрації Грищук А.В. в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. В наданому на адресу суду письмовому запереченні, відповідач вказав на те, що 15.06.2012 року до Липовецької райдержадміністрації дійсно звернулися громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з клопотаннями про надання земельної ділянки площею 2 га за межами населеного пункту Іваньківської сільської ради. До клопотання було ними додано графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки. Однак, у клопотанні заявники відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України не вказали підстави набуття права на землю, тобто не було зазначено надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, або у користування. Відповідно до ст.. 33 Земельного кодексу України «Громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства». Без уточнення вищезазначеної інформації, Липовецька районна державна адміністрація була позбавлена можливості прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, про що заявників було поставлено до відома шляхом направлення їм листів відповідного змісту від 13.07.2012 року та від 16.07.2012 року з відповідними роз'ясненнями. Крім того, в запереченні було звернуто увагу суду на те, що ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України якою керувалися громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, коли подали клопотання та графічні матеріали до Липовецької райдержадміністрації передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності... отже у клопотанні заявника має бути чітко зазначено-підстави набуття права на земельну ділянку. Липовецька райдержадміністрація рекомендувала заявникам виправити вказані недоліки та повторно звернутися з відповідним клопотанням. Однак зазначені громадяни не звернули увагу на норми чинного законодавства, та не бажали подати звернення відповідно до Закону. Що ж стосується земельної ділянки, а саме: поля площею 99,0152 га., то відповідач вказує, що відносно неї прийнято рішення розпорядженням голови райдержадміністрації від 16.02.2012 року № 47 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 13.01.2011 року № 13 «Про затвердження переліку земельних ділянок державної власності набуття права оренди яких буде здійснюватись за результатами земельних торгів»та від 22.02.2012 року №76 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Іваньківської сільської ради загальною площею 124,1785 га шляхом проведення земельних торгів». Тобто право оренди на дану земельну ділянку має бути реалізовано на земельних торгах (аукціоні). Разом з тим, відповідно до Пункту 5 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року, органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. На виготовлення технічної документації та нормативної грошової оцінки землі, Липовецькою райдержадміністрацією було укладено договори про виконання відповідних робіт, з відповідними організаціями які мають ліцензії, оплату, за які за умовами договору, проводить переможець земельних торгів.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи норми кодексу адміністративного судочинства щодо участі сторін у справі, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КАС України, справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Тобто даний спір підсудний Липовецькому районному суду Вінницької області, як адміністративному суду, який повноважний розглядати даний спір. Судом встановлено наступні обставини та правові норми, які належить застосовувати до спірних правовідносин.

15 червня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до Липовецької районної державної адміністрації із клопотаннями про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га, розташованої біля с. Іванька, Липовецького району Вінницької області (а.с.10-16). До вказаних клопотань позивачами було додано графічні матеріали, на яких було вказане бажане місце розташування земельних ділянок. Відповідачем клопотання було отримано 15.06.2012 року, на що вказує проставлений на них штамп. ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 було направлено відповідь на звернення 16.07.2012 року. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такі відповіді були направлені відповідачем 13.07.2012 року. Факт направлення відповідачам відповіді доведено наявними в матеріалах справи листами Липовецької районної державної адміністрації від 13.07..2012 року за №01-18/2260; 16.07.2012 року за №01-18/2269; від 16.07.2012 року за №01-18/2268.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведене узгоджується і з ст.9 КАС України, де зазначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Так, відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.116 Земельного кодексу, передбачено, що набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходження земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання. Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації " від 9 квітня 1999 року N 586-XIV, що є спеціальним законом, який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, передбачено, що місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян. Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій. Посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обгрунтовану відповідь.

Як слідує із обгрунтованої відповіді направленої Липовецькою районною державною адміністрацією позивачам, надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою стало неможливим, так як ними у клопотаннях не було визначено підстави набуття права на землю, а саме: у власність чи у користування. Наразі набуття прав на землю, котрі є різновидом земельних прав фізичних та юридичних осіб, здійснюється на правових титулах власності та користування (кількох видів). До останнього віднесені: право постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, сервітуту (ст. ст. 92, 93, 98 - 1021 ЗКУ), також можливе набуття непоіменованих зобов'язальних прав на земельні ділянки (ст. 97 ЗКУ, ст. 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство" та ін.). Вказані обставини позбавили суб'єкта владних повноважень винести рішення у відповідності до положень визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, тобто надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовити у його наданні.

Крім того, дослідженими матеріалами справи в судовому засіданні було встановлено, що позивачам відповідачем було надано відповідь на їх клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га, розташованої біля с. Іванька, Липовецького району Вінницької області -13.07.2012 року та 16.07.2012 року. Місячний строк на надання відповіді на клопотання позивачів закінчився о двадцять четвертій годині 14.07.2012 року, який припав на вихідний день субота. А відповідно до приписів ч.6 ст.103 КАС України, останням днем строку в такому випадку є перший після нього робочий день, тобто 16.07.2012 року.

З огляду на викладене та у контексті наведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що відповідачем при вирішенні клопотань позивачів було дотримано норми ст.38 Закону України "Про місцеві районні державні адміністрації" щодо надання обгрунтованої відповіді на їх клопотання, дотримано строків прийняття рішення, передбачених Земельним кодексом України, що регулює земельні відносини, зокрема ст.118 ч.7, якою визначений місячний термін для розгляду клопотання, тобто відповідь позивачам направлена у строки та порядку визначених чинним законодавством.

За таких обставин, суд вважає, що при вирішенні клопотань позивачів, відповідачем не було допущено бездіяльності, рішення за клопотаннями прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Статтею 162 КАС України, передбачено повноваження суду при вирішенні справи по суті, де вказано, що суд може відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю або частково.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується приписами ч.1 ст.94 КАС України, а тому вважає, що судові витрати здійснені кожним із позивачів, які документально підтверджені, слід віднести за їх рахунок, так як в задоволенні позову відмовлено повністю.

На підставі викладеного, відповідно до ст.. ст. 116, 118, 121, 122 ЗК України, керуючись ст. ст. 2, 6, 17, 18, 70, 71, 94, 161-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до голови Липовецької районної державної адміністрації Грищука Анатолія Васильовича про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивачів.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя:Д. Т. Кривенко