Вирок № 26485338, 20.07.2012, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 1-141/11

В И Р О К

іменем України

"20" липня 2012 р. Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н. А.,

прокурора Гаврилюк М.М.

захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кривий Ріг, Дніпропетровської області, житель АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, тимчасово непрацюючого, раніше судимого 19.01.2009 року Київським районним судом м. Полтава за ст. 185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком на 2 роки,

- у вчинені злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2010 року біля 15.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № 1 по вул. Щорса в м. Липовець, Вінницької області, маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, таємно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, розбивши вікно в передніх дверях, проник в автомобіль "ШКОДА" державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та викрав шкіряну валізу вартістю 200 грн., в якій знаходився мобільний телефон "SAMSUNG С 260»вартістю 300 грн. і розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 500 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3 біля 16.00 год. ОСОБА_2 під час виконання робіт по встановленню скла у між кімнатних дверях в квартирі ОСОБА_4, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, повторно, маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю господарів, що вийшли до іншої кімнати, таємно, з корисливих спонукань, відчинивши сервант, в якому в керамічній посудині зберігались золоті прикраси, а саме золоті сережки з бурштиновими підвісками вагою 2 г вартістю 713 гри. 24 коп. та золотий ланцюжок вагою 1,7 г вартістю 606 грн. 26 коп. викрав дані золоті прикраси і розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 1319 грн. 50 коп..

12 листопада 2010 року біля 11.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_3 повторно, маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, таємно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу з прилавку магазину викрав ноутбук "SAMSUNG R528", вартістю 4400 грн. і розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав власнику магазину ОСОБА_5 матеріального збитку на вищевказану суму.

23 листопада 2010 року ОСОБА_2, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_6, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, повторно, маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, таємно, з корисливих спонукань викрав куртку вартістю 150 грн., яка належить ОСОБА_6, і розпорядився нею на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 матеріального збитку на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав частково, суду показав, що останнім часом він ніде не працює. На прожиття заробляє, виконуючи час від часу роботи по господарству у місцевих жителів. ІНФОРМАЦІЯ_3, він ОСОБА_2, виконував ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_4, що знаходиться в АДРЕСА_2. Він встановлював скло у між кімнатних дверях в даній квартирі. Господарі також були в квартирі, але весь час з ним в одній кімнаті не знаходились, а виходили до інших кімнат. Біля 16.00 години, він, закінчивши встановлювати скло, залишився в кімнаті на декілька хвилин сам. В даній кімнаті був сервант зі скляними дверцятами, в якому стояв різноманітний посуд. Він вирішив подивитися що зберігається в вазочках, що стояли в серванті. Він відчинив сервант і, піднявши кришку фарфорової сахарниці, побачив в ній поліетиленовий пакетик, в якому був розірваний золотий ланцюжок та золоті сережки з жовтими камінцями-підвісками схожими на бурштинові. Він вирішив викрасти дані прикраси і продати їх кому-небудь, бо йому потрібні були гроші на прожиття. Він взяв дані сережки і ланцюжок та поклав їх собі до кишені. З даними викраденими золотими прикрасами він, закінчивши ремонт в цій квартирі, через кілька хвилин вийшов з неї і пішов додому. Ці викрадені ним золоті прикраси він згодом продав, а саме - золотий ланцюжок він продав через кілька днів в смт. Оратів в кафе "Оратівчанка" одній з працівниць кафе за ціною 50 гривень, про те що ланцюжок крадений він їй не говорив, а сказав лише що ланцюжок належить його дружині. Золоті сережки він спочатку подарував своїй співмешканці з села Медівка Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_8, якій також не говорив про те, що сережки крадені, але згодом йому знадобились гроші і тому він попросив ОСОБА_8, щоб вона повернула йому ці сережки і він їх продав 24 листопада 2010 року в місті Липовець незнайомому чоловікові. Як звуть того чоловіка він не знає, той купив у нього ці сережки за ціною 200 гривень. Про те, що сережки крадені він незнайомцеві не говорив.

Восени 2009 року він, ОСОБА_2, знаходився на тимчасових заробітках в Київській області. Там він познайомився з жителькою села Медівка Оратівського району Вінницької області ОСОБА_8. Згодом вони вирішили проживати разом і він поїхав в село Медівку, де проживав разом з ОСОБА_8 в її будинку. Влітку 2010 року в селі Медівка він познайомився з жителем даного села ОСОБА_6, з яким вони потоваришували. Іноді, коли він сварився з ОСОБА_8, то залишався ночувати в ОСОБА_6. 21 листопада 2010 року він прийшов додому до ОСОБА_6 і попросив у нього дозволу переночувати пару днів, сказавши йому, що в нього проблеми, але які саме він йому не говорив, а той його не розпитував. Насправді він прийшов до нього ночувати тому, що його стали розшукувати працівники міліції. 23 листопада 2010 року вранці ОСОБА_6 сказав щоб він залишив його будинок, бо його шукають працівники міліції і йому зайві проблеми через нього не потрібні. Після цього ОСОБА_6 пішов на роботу. Він також став збиратися щоб піти з будинку ОСОБА_6, вирішивши поїхати в місто Липовець Вінницької області. Він взяв куртку ОСОБА_6, бо його власна була в поганому стані, а на вулиці йшов сильний дощ, одягнув її і вийшов з його будинку. Коли ОСОБА_6 прийшов додому, то він виявив, що куртки немає і пішов до ОСОБА_8. ОСОБА_8, на прохання ОСОБА_6 зателефонувала йому і він по телефону домовився з ОСОБА_6, що поверне йому куртку, а саме передасть маршруткою. Наміру заволодіти курткою в нього, ОСОБА_2, не було, просто йому було потрібно щось одягнути, а не було що. При цьому він не думав, що ОСОБА_6 напише заяву до міліції.

В інших злочинах, в яких його обвинувачують ОСОБА_2 винним себе не визнав, вказуючи на те, що їх не вчиняв, а 20.10.2010 року та 12.11.2010 року навіть не був в м. Липовець, оскільки перебував в селі Медівка Оратівського району Вінницької області в ОСОБА_8.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчиненні злочинів повністю доведена зібраними та дослідженими в ході судового слідства доказами.

По епізоду крадіжки шкіряної валізи та мобільного телефону "SAMSUNG С 260»з автомобіля "ШКОДА" вина ОСОБА_2 доводиться наступними доказами :

- показами потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 20 жовтня 2010 року біля 14.30 год. він приїхав в робочих справах в місто Липовець і поставив свій автомобіль "ШКОДА" д.н. НОМЕР_1 біля магазину «Світ продуктів»по вул. Щорса. В автомобілі він на передньому пасажирському сидінні залишив свій портфель в якому знаходилось його посвідчення учасника бойових дій, мобільний телефон "SAMSUNG С 260»та рекламна продукція представників фармацевтичної компанії КРКА. Він пішов в аптеку, де знаходився біля однієї години, а коли повернувся, то побачив, що в його автомобілі вибито скло в передніх пасажирських дверцятах і портфель з вищевказаними речами зник. Даний портфель був майже новий, він купив його на ринку в місті Вінниця за ціною 200 гривень, а мобільний телефон був придбаний біля року назад і його ціни він не пам'ятає. Заявлений цивільний позов підтримує повністю;

- явкою з повинною підсудного ОСОБА_2 від 10.01.2011 року про крадіжку ним портфеля з мобільним телефоном з автомобіля "ШКОДА" в м. Липовець, ( а.с. 50);

- протоколом огляду місця події від 20.10.2010 року: автомобіля "ШКОДА" державний номерний знак НОМЕР_1 звідки було скоєно крадіжку портфеля з мобільним телефоном по вул. Щорса в м. Липовець (а.с. 55);

- довідкою вартості від 29.10.2010 року, згідно якої мобільний телефон "SAMSUNG С 260»коштує 300 гривень, портфель з шкірозамінника б\в коштує 200 гривень ( а.с. 57);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього (а.с. 177 - 181), згідно якого підсудний ОСОБА_2 добровільно показав за яких обставин він вчиняв крадіжку;

По епізоду крадіжки ноутбука "SAMSUNG R 528" з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" вина ОСОБА_2 доводиться наступними доказами :

- показами потерпілого ОСОБА_5, який показав, що він є приватним підприємцем і має в місті Липовець магазин побутової техніки "ІНФОРМАЦІЯ_2", де працюють продавцями ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які 12 листопада 2010 року біля 11.00 години повідомили йому, що з магазину було здійснено крадіжку ноутбука "SAMSUNG R 528" Вартість даного ноутбука становить 4400 гривень. Даний ноутбук він придбав в м. Вінниця на оптовій базі і здав його в даний магазин для продажу продавцям по накладній. Від викраденого ноутбука в нього залишилась лише коробка з документами. У приміщенні магазину крім них, ще знаходиться працівник "Платинум Банку". Заявлений цивільний позов підтримує повністю;

- показами свідка ОСОБА_10, який показав, що працює продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" в місті Липовець. В даному магазині продається різноманітна побутова техніка, в тому числі і ноутбуки. Так, 12 листопада 2010 року біля 11.00 год. в магазині знаходились покупці. Біля полиці з ноутбуками стояло також кілька молодих хлопців, які роздивлялись їх. Особливої уваги він на них не звертав і постійно за полицею з ноутбуками не стежив. Згодом ОСОБА_9, який теж працює продавцем в даному магазині, сказав йому, що з полиці зник ноутбук "SAMSUNG R 528" чорного кольору, який коштує 4400 гривень. Залишились лише коробка та зарядний пристрій від нього. Вранці, того дня, даний ноутбук був на місці. Після цього він одразу зателефонував та повідомив про крадіжку в Липовецький райвідділ міліції. Які саме покупці були того дня в магазині він не запам'ятав і їх імен не знає. У магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" вільний доступ до товару, він, працюючи ходив по магазині, не був на одному місці, хвилин десять був біля холодильників. Чи був у той день у магазині ОСОБА_2 він сказати не може, оскільки не звернув уваги. Після даної крадіжки в магазині обладнали відеоспостереження;

- показами свідка ОСОБА_9, який суду показав, що він працює продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Липовець. В даному магазині продається також комп'ютерна техніка, в тому числі й ноутбуки. Так, 12 листопада 2010 року біля 11.00 год. в магазині біля відділу де виставлені на продаж комп'ютери стояли кілька незнайомих хлопців, але уваги на них він не звернув і не запам'ятав їх. Згодом ці хлопці пішли, а він через деякий час помітив, що на полиці, на якій стояли ноутбуки, зник ноутбук "SAMSUNG R 528" чорного кольору вартістю 4400 гривень. Хто саме підходив до даного ноутбука він не бачив і хто міг здійснити крадіжку не знає. Він одразу повідомив про дану крадіжку іншого продавця, що був того дня з ним, ОСОБА_10, і той зателефонував до міліції. Він, ОСОБА_9, не пам'ятає чи бачив того дня у магазині ОСОБА_2, якби він знав ОСОБА_2 раніше, то може і запам'ятав би. Хлопців він запам'ятав, тому що трьох з них знав і одному з них продавав телефон. У магазин зайшло четверо хлопців, з яких два залишилось біля нього, а двоє пішли по магазину роздивлятись товар;

- показами свідка ОСОБА_11, яка показала, що на той час працювала кредитним експертом в ПАТ "Платинум банк". Місце роботи знаходилось в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Липовець, який належить ПП ОСОБА_5. її робоче місце знаходилось в центрі торгового залу. Зліва від нього розташований стелаж з комп'ютерною та оргтехнікою. На другій полиці відразу ж біля її робочого місця знаходились два ноутбуки чорного кольору. Так, 12 листопада 2010 року вона вранці, як завжди, прийшла на своє робоче місце. Так, як того дня був базарний день, тому в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" було двоє продавців, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10. З 09.30 до 10.30 год. вона знаходилась на своєму робочому місці і на полицю з ноутбуками уваги не звертала. Біля 10.30 год. вона на декілька хвилин виходила в туалет. Повернувшись назад, вона виявила, що ноутбук, за яким вона працює, чомусь відімкнено від електромережі. Це її здивувало, бо вона залишала його ввімкненим, але особливої уваги цьому не придала і через 15 хвилин знову на десять хвилин вийшла з даного магазину, а коли повернулась, то її ноутбук був від'єднаний від проводів, а ОСОБА_10 показав їй на полицю, де стояли ноутбуки і вона побачила, що один з ноутбуків зник. Для того щоб від'єднати ноутбук від проводів потрібно 1-2 хвилини. Після цього вони повідомили про крадіжку в міліцію. Хто міг здійснити дану крадіжку їй невідомо. Вона, ОСОБА_11, не може сказати, що бачила у магазині ОСОБА_2, оскільки в неї погана пам'ять на обличчя;

- показами свідка ОСОБА_13, який показав, що 12 листопада 2010 року біля 09.00 год. він разом зі своїм братом ОСОБА_14 пішли на ринок в м Липовець, бо брат хотів придбати собі мобільний телефон. Прийшовши в центр м. Липовець вони стали заходити до різних магазинів, вибираючи мобільний телефон. В магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" продавець на ім'я ОСОБА_9 став показувати їм на їхнє прохання різні моделі мобільних телефонів. В цей час до магазину зайшли їхні знайомі ОСОБА_15 та ОСОБА_16, з якими вони домовлялись зустрітись. ОСОБА_15 та ОСОБА_16, чекаючи їх, відійшли вбік і роздивлялись побутову техніку на полицях магазину. По торговому залу в цей час , десь 1-2 хвилини, ходив також незнайомий чоловік, який був одягнений в чорну шкіряну куртку. Він був міцної статури, зростом біля 190 см та він бачив як цей чоловік виходив з боку полиці, на яких стояли ноутбуки. Вони з братом придбали мобільний телефон за ціною 1170 гривень і вийшли з магазину. Разом з ними вийшли ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та після цього вони пішли в інший магазин. Чоловік, який зайшов у магазин, такого росту як ОСОБА_2, він бачив його збоку і ОСОБА_2 на нього схожий. ОСОБА_2 -це та особа, яка була у магазині, він впізнав його по обличчю, однак казати, що ОСОБА_2 вчинив крадіжку ноутбука він не може, оскільки самої крадіжки він не бачив. Про крадіжку йому стало відомо від працівників міліції, які приїздили до нього;

- показами свідка ОСОБА_15, який показав, що 12 листопада 2010 року біля 10.00 год. він зателефонував до свого товариша ОСОБА_13 та вони домовились зустрітись, так як ОСОБА_13 хотів придбати собі мобільний телефон і разом зі своїм братом ОСОБА_14 ходив по магазинах в місті Липовець, вибираючи телефон. По дорозі до магазину де вони були, він зустрів свого товариша ОСОБА_16 і вони разом пішли до магазину побутової техніки "ІНФОРМАЦІЯ_2" в центрі міста. Коли вони зайшли до магазину, то ОСОБА_13 і ОСОБА_14 уже вибрали собі мобільний телефон і розраховувались за нього з продавцем. Вони привітались і щоб згаяти час поки ОСОБА_13 розраховуватимуться за телефон, пішли в інший відділ даного магазину, де продавались електричні інструменти та комп'ютерна техніка. Подивившись на них, вони знову підійшли до ОСОБА_13, яким на той час продавець закінчував оформляти документи на телефон. Після цього вони всі в чотирьох вийшли з даного магазину і пішли далі у своїх справах. Коли вони знаходились в магазині, то крім них і продавця там був ще один незнайомий чоловік віком біля 50 років, середнього зросту та середньої статури, який роздивлявся побутову техніку в магазині, але особливої уваги він на даного чоловіка не звернув. Цей чоловік був не схожий на ОСОБА_2, він був нижчий, плотніший, чорнявий. Про крадіжку ноутбука з даного магазину він дізнався від працівників міліції;

- явкою з повинною підсудного ОСОБА_2 від 10.01.2011 року про крадіжку ним ноутбука з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Липовець ( а.с. 68);

- протоколом огляду місця події від 12.11.2010 року: магазину побутової техніки "ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Липовець звідки було викрадено ноутбук (а.с. 73);

- довідкою № 18 від 12.11.2010 року, де вказано що ноутбук "SAMSUNG R 528" коштує 4400 гривень (а.с. 77);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 21.01.2011 року, де ОСОБА_2 показав яким чином скоїв крадіжку ноутбука з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Липовець (а.с 184-188);

По епізоду крадіжки золотих сережок з бурштиновими підвісками та золотого ланцюжка у ОСОБА_4, вина ОСОБА_2 доводиться наступними доказами :

- показами потерпілої ОСОБА_4, яка показала, що проживає в м. Липовець разом з чоловіком та синами. В кінці жовтня 2010 року їм потрібно було замінити скло у між кімнатних дверях квартири, тому її чоловік пішов на ринок в м. Липовець щоб знайти майстра, який міг би замінити скло. Біля 11.00 години чоловік повернувся з незнайомим чоловіком, який назвався ОСОБА_2. Згодом від працівників міліції вона дізналась, що його справжнє ім'я ОСОБА_2.. ОСОБА_2 працював у них два дні і на другий день біля 16.00 години він закінчив встановлювати скло в між кімнатних дверях та після того, як її чоловік з ним розрахувався, пішов. Весь той час поки ОСОБА_2 встановлював скло вона та чоловік були в квартирі і лише на декілька хвилин виходили до іншої кімнати. Через тиждень після цього вона виявила, що з її квартири зникли золоті сережки з бурштиновими підвісками та золотий ланцюжок. Дані золоті сережки вона придбала дуже давно, приблизно 15-20 років назад і їх вартості не пам'ятає, золотий ланцюжок вона придбала три роки тому в місті Липовець за ціною 300 гривень. Ланцюжок був поламаний, а саме розірваний біля застібки і вона мала намір віддати його в ремонт. Сережки і ланцюжок вона зберігала в фарфоровій шкатулці в серванті в кімнаті, де ОСОБА_2 встановлював скло, оскільки їй повернули золоті вироби, вона до ОСОБА_2 ніяких претензій не має і при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

- показами свідка ОСОБА_17, яка показала, що вона працює поваром в кафе "Оратівчанка" в смт. Оратів Вінницької області. Так, в кінці жовтня 2010 року вона була на своєму робочому місці. В обідню пору в кафе зайшов незнайомий чоловік, як з'ясувалось пізніше це був ОСОБА_2, який запропонував працівникам кафе придбати в нього золоті вироби, а саме ланцюжок та сережки з жовтими камінцями. За дані золоті вироби він запросив 250 гривень. Коли вона оглянула їх, то помітила, що ланцюжок розірваний і сказала що згодна купити цей ланцюжок за 50 гривень. ОСОБА_2 погодився на це і продав їй золотий ланцюжок за 50 гривень. Коли вона запитувала його чиї це золоті вироби, то він відповів їй, що вони належать його дружині. Якби вона знала, що ланцюжок крадений, то не придбала б його. Пізніше в неї золотий ланцюжок вилучили працівники міліції;

- показами свідка ОСОБА_8, яка показала, що восени 2009 року, перебуваючи на тимчасових заробітках в м. Києві, вона познайомилась з чоловіком, який представився ОСОБА_2. Про те, що насправді його звати ОСОБА_2 вона дізналась нещодавно від працівників міліції, тому що жодних документів він їй не показував. ОСОБА_2 став спочатку інколи приїжджати до неї в гості в село Медівку, а згодом став проживати разом з нею. Вона знаходилась вдома та доглядала за дітьми, а він їздив на заробітки спочатку в місто Київ, а потім в місто Липовець. Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 на її день народження ОСОБА_2 приїхав ввечері з міста Липовець і привіз та подарував їй золоті сережки з бурштиновими камінцями та золотий ланцюжок. Оглянувши ланцюжок, вона помітила що він розірваний. Вона запитала ОСОБА_2 про те, де він взяв ці золоті прикраси, але він лише засміявся і сказав їй щоб вона не розпитувала, а просто прийняла від нього цей подарунок. Про те, що прикраси крадені вона не знала і довідалась про це лише від працівників міліції. Через декілька днів вони вирішили продати золотий ланцюжок, бо він їй був не потрібен і крім того у них не було грошей. Тому вона разом з ОСОБА_2 поїхала в смт. Оратів. Там ОСОБА_2 зайшов в кафе "Оратівчанка", сказавши їй зачекати його. Через кілька хвилин він вийшов з кафе і сказав що продав ланцюжок продавщиці цього кафе за 50 гривень. Згодом в листопаді 2010 року вона посварилась з ОСОБА_2 і той кілька днів проживав в її родича в селі Медівка, ОСОБА_6. До неї кілька разів навідувався Цікавлячись ОСОБА_2, дільничний інспектор міліції з смт. Оратів розповів, що ОСОБА_2 скоїв кілька крадіжок. 23 листопад 2010 року ОСОБА_2 прийшов до неї додому і попросив щоб вона дала йому 20 гривень на дорогу, бо він мав кудись їхати, але куди саме не сказав. Вона відповіла що грошей у неї немає. Тоді ОСОБА_2 попросив щоб вона віддала йому подаровані ним золоті сережки, що вона й зробила. Більше після цього вона його не зустрічала і куди він поїхав та що зробив з цими сережками її невідомо;

- показами свідка ОСОБА_20, який показав, що події, про які він свідчить, відбувались давно і в деталях він їх не пам'ятає, а тому підтримує ті покази, які давав на досудовому слідстві. До нього підійшов чоловік і запропонував купити сережки, які він купив за 200 гривень. Вага сережок була близько одного грама, тому така ціна. Чоловік просив купити у нього сережки, говорив, що йому потрібні гроші. Він витяг сережки з кишені, на них була радянська проба; чиї вони він не запитував;

- явкою з повинною ОСОБА_2 від 09.12.2010 року про крадіжку ним золотих виробів з квартири ОСОБА_4 м. Липовець ( а.с. 4);

- протоколом добровільної видачі золотих сережок ОСОБА_20, придбаних ним у ОСОБА_2 від 09.12.2010 року ( а.с. 8);

- протоколом добровільної видачі золотого ланцюжка ОСОБА_17, придбаного нею у ОСОБА_2 від 09.12.2010 року ( а.с. 16);

- протоколом огляду місця події від 08.12.2010 року квартири ОСОБА_4 в м. Липовець звідки було скоєно крадіжку золотих виробів ( а.с. 11);

- довідкою ФВАТ КБ "Надра" від 14.01.2011 року, де вказано, що станом на 09.12.2010 року офіційний курс НБУ золота складав 11092,203 гривень за 1 тройську унцію( а.с. 9);

- протоколом зважування від 09.12.2010 року, де зазначено, що вага викраденого золотого ланцюжка становить 1,7 грам, вага металу викрадених золотих сережок становить 2 грами ( а.с. 10);

По епізоду крадіжки куртки у ОСОБА_6 вина ОСОБА_2 доводиться наступними доказами :

- показами потерпілого ОСОБА_6, який показав, що проживає сам в с. Медівка, Оратівського району Вінницької області. Влітку 2010 року він познайомився з чоловіком що назвався ОСОБА_2 та вони потоваришували. Згодом від працівників міліції йому стало відомо то справжнє ім'я ОСОБА_2 - ОСОБА_2. ОСОБА_2 повідомив йому лише, що він родом і Полтавської області і більше нічого про себе не розповідав. Він проживав в с. Медівка у ОСОБА_8. Кілька разів ОСОБА_2 з його дозволу ночував в його будинку через те, що сварився зі своєю співмешканкою ОСОБА_8. 21 листопада 2010 року ОСОБА_2 прийшов до нього додому і повідомив що у нього якісь проблеми, і що він хоче кілька днів пожити в нього. Він ОСОБА_2 дозволив пожити у нього декілька днів. Що саме за проблеми були у ОСОБА_2 той йому не говорив, а він в свою чергу в нього про це не запитував. 23 листопада 2010 року коли він був на роботі до нього прийшов сільський голова с. Медівка ОСОБА_21 і став розпитувати про ОСОБА_2. Він зрозумів, що ОСОБА_2 шукають і після цієї розмови біля 09.00 години пішов додому та сказав ОСОБА_2 щоб той залишив будинок, бо його шукають і проблеми йому не потрібні. Після цього він знову пішов на роботу. Додому він повернувся біля 15.00 години і ОСОБА_2 на той час в будинку вже не було. Коли він був на роботі, то до нього зателефонувала ОСОБА_8 і повідомила що ОСОБА_2 одягнений в його куртку та запитала чи він давав ОСОБА_2 цю куртку. На це він відповів ОСОБА_8, що куртку ОСОБА_2 не давав коли повернувшись додому виявив відсутність своєї куртки, яку зберігав в шафі в одній з кімнат свого будинку. Дану куртку він придбав 07 жовтня 2010 року за ціною 250 гривень. Куди з його будинку пішов ОСОБА_2 він не знає і більше його не бачив. Крім куртки у нього ніякі речі не зникли. Він, ОСОБА_6, пішов до ОСОБА_8 і на його прохання та подзвонила ОСОБА_2, а той передзвонив їй. Під час розмови з ОСОБА_2 той пообіцяв, що поверне куртку, матеріальних претензій до ОСОБА_2 він не має;

- показами свідка ОСОБА_8, яка показала, що 23.11.2010 р. до неї приходив ОСОБА_2, який був одягнутий в куртку ОСОБА_6 При ній ОСОБА_2 телефонував до ОСОБА_6, щоб той позичив йому куртку. Потім ОСОБА_6 мав вийти до маршрутки і забрати куртку. Їй, ОСОБА_8, не відомо чи повернув ОСОБА_2 куртку ОСОБА_6;

- явкою з повинною ОСОБА_2 від 02.12.2010 року про крадіжку ним куртки ОСОБА_6 в с. Медівка Ораіївського району Вінницької області ( а.с. 107);

- протоколом огляду місця події від 03.12.2010 року: житлового будинку ОСОБА_6 в с. Медівка Оратівського р-ну Вінницької обл., звідки було скоєно крадіжку чоловічої куртки (а.с109-110);

- протоколом огляду місця події від 02.12.2010 року: кабінету № 10 Липовецького РВ УМВС, де ОСОБА_2 добровільно видав викрадену ним у ОСОБА_6 чоловічу куртку, в яку був одягнений (а..с. 111-112);

- висновком експерта № 3264 від 23.12.2010 року, де вказано, що вартість наданої на експертизу викраденої чоловічої куртки з урахуванням зносу станом на момент проведення експертизи становить 150 гривень ( а.с. 156-158);

Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчинені злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Суд не приймає в якості правдивих покази підсудного ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_8 в частині того, що 20.10.2010 року та 12.11.2010 року він злочинів не вчиняв та навіть не був в м. Липовець, оскільки покази ОСОБА_2 суперечать іншим дослідженим доказам, які наведені вище. Стосовно показів свідка ОСОБА_8 то вони суперечать іншим дослідженим доказам, крім того вона пригадати де був ОСОБА_2 в інші дні не може, що свідчить про помилковість її показів. Крім того ОСОБА_8 являлась співмешканкою ОСОБА_2, і даючи дані покази вона намагається пом'якшити його відповідальність.

Посилання підсудного ОСОБА_2 на те, що явки з повинною він писав під тиском працівників міліції, а при відтворенні обстановки та обставин події робив так, як йому казали, не приймаються судом в якості правдивих, оскільки спростовані вищенаведеними доказами. Крім того допитані в якості свідків, особи, що були в якості понятих під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_23 та ОСОБА_24 показали, що в їх присутності на ОСОБА_2 ніхто тиску не чинив, він сам вільно показував де і як вчиняв злочини. Допитані в якості свідків слідча ОСОБА_25, оперуповноважені ОСОБА_26, ОСОБА_27 проти показів підсудного ОСОБА_2, стосовно тиску на нього під час написання явок з повинною та проведення слідчих дій заперечили.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи підсудний ОСОБА_2 під час досудового слідства, будучи допитаним в якості обвинуваченого (а.с. 169-170) та під час допиту в суді (а.с. 217-218) давав зізнавальні покази по всіх епізодах своєї злочинної діяльності, однак в подальшому свою позицію змінив, що суд розцінює, як намагання пом'якшити покарання або уникнути від відповідальності.

При призначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа ОСОБА_2 за місцем прописки характеризується негативно (а.с. 39).

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного є з'явлення із зізнанням та щире каяття, що стосується епізоду крадіжки в ОСОБА_4

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного є рецидив злочинів.

При обранні виду та міри покарання підсудному, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини які пом'якшують та обтяжують його покарання, а також те що ОСОБА_2 раніше судимий, негативно характеризується за місцем свого проживання.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, особи підсудного, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2. є покарання у вигляді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин під час іспитового строку, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Київського районного суду міста Полтава від 19 січня 2009 року.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній, утримання під вартою.

Зарахувати в строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з 16 грудня 2010 року.

Відповідно до вимог ст..92 КПК України судові витрати по справі в сумі 515 гривень 52 коп. підлягають стягненню із засудженого.

Цивільний позов про відшкодування заподіяної шкоди ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, в частині стягнення на його користь 500 грн. - вартості шкіряної валізи та телефону. В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджений документально.

Цивільний позов про відшкодування заподіяної шкоди ОСОБА_5 в сумі 4400 гривень підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки підтверджений документально.

Речові докази по справі, після набрання вироком чинності підлягають поверненню їх власникам.

Керуючись ст.ст.323 , 324 КПК України , -ст.65 КК України

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст..185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 19 січня 2009 року, остаточно призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - взяття під варту.

Строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання - 16 грудня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 515 грн.52 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код ЗКПО 24525055, Банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172,(плата за послуги) за товарознавчу експертизу № 3264 від 23 грудня 2010 року).

Стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування шкоди заподіяної злочином на користь ОСОБА_3 500 гривень, на користь ОСОБА_5 4400 гривень.

Речові докази по справі, що зберігаються в камері речових доказів Липовецького РВ УМВС після набрання вироком чинності повернути власникам; коробку від ноутбука - ОСОБА_5, куртку - ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, що знаходиться під вартою в той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя:Д. Т. Кривенко