Рішення № 26485040, 17.07.2012, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 213/987/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"17" липня 2012 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Поділля", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Липовецький відділ Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" про визнання недійсним договору оренди землі та повернення із незаконного володіння та користування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області із позовом до Селянського (фермерського) господарства "Поділля", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Липовецький відділ Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" про визнання недійсним договору оренди землі та повернення із незаконного володіння та користування земельної ділянки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №427599, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією від 22.02.2007 р. В 2007 році між ним та Відповідачем було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки. Оскільки належний йому екземпляр договору наручно не видавався, по пошті не надсилався, у нього були відсутні дані стосовно строку дії такого договору, а також найменування, господарсько-правової форми, реквізитів Відповідача. У 2011 році при отриманні орендної плати за користування земельною ділянки, йому стало відомо, що у липні-серпні 2010 року між ними з Відповідачем було укладено новий договір оренди землі на новий строк - сім років. Даний договір він власноручно не підписував, нікого не уповноважував на підписання даного договору від свого імені, про його існування йому стало відомо лише у грудні 2011 року. Копію нового договору оренди землі від 01.09.2010 р. він отримав лише у березні 2012 р. під час судового засідання розгляду цивільної справи №213/8/2012 за його позовом до ОСОБА_2 (голови Відповідача) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, при чому такий договір був наданий ОСОБА_2 (представником) лише на повторну вимогу суду по справі №213/8/2012. До цього, на його неодноразові звернення щодо надання його екземпляру договору та акту прийому-передачі земельної ділянки Відповідач ігнорував. Хоча договір оренди землі від 01.09.2010 р. і був наданий суду, однак він із Відповідачем такий договір не укладав, про що свідчить відсутність його власного підпису у розділі договору оренди землі від 01.09.2010 р. «Підписи сторін» у графі «Орендодавець», а проставлений підпис не належить йому, та проставлений іншою особою, в той час як він особисто нікого не уповноважував на підписання такого договору від його імені, та відповідні застереження відсутні й у преамбулі договорі Також проставлений у договорі підпис навіть візуально кардинально відрізняється від його звичайного підпису, що також зафіксований у його паспорті громадянина України. Також вказані не його паспортні дані у розділі договору «Реквізити сторін», зокрема: його паспортні дані серія НОМЕР_1 вії 02.10.1995 р. виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області, однак у договорі вказано, що паспорт виданий Липовецьким РВ УМВС України у Вінницькій області. Відповідно договір укладено не з ним. Крім того, в договорі зазначено не його місце проживання у розділі договору «Реквізити сторін», оскільки місце його проживання та прописки: АДРЕСА_1, а не: АДРЕСА_2. Вважає, що відсутність на 1, 2, 3 сторінках договору його підпису, що підтверджував би його згоду з умовами договору, викладеними на цих сторінках вказує на відсутність його волевиявлення, недотримання форми правочину, що виключає дійсність договору оренди землі від 01.09.2010 р.

Окрім цього, даний договір оренди землі від 01.09.2010 р., запис про реєстрацію якого у державному реєстрі земель здійснений Липовецьким відділом у Вінницькій філії ДП «Центр ДЗЮ від 04.11.2010 р. №0410044000017, укладено на строк 7 років (п.8 договору), та при цьому чомусь кінцевою датою дії договору вказано не 03.11.2017 р., як того вимагає ст.254 ЦК України, а 31.12.2017 р. Вважає, що відповідач без достатньої правової підстави користується належною йому земельною ділянкою, чим порушив його право, як громадянина і орендодавця, на вибір контрагента, строку оренди, на який укладається договір, розміру орендної плати, порядку її сплати тощо - право на свободу договору, що гарантується ст.3 ЦК України, а також його право на непорушність приватної власності, гарантоване ст.41 Конституції України. Просить суд визнати неукладеним (недійсним) договір оренди земельної ділянки від 01.09.2010 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Поділля»(код ЄДРПОУ 20092027). Зобов'язати Селянське (фермерське) господарство «Поділля»(код ЄДРПОУ 20092027)| повернути ОСОБА_1 з оренди земельну ділянку площею 2,5202 га, що належить ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №427599, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією від 22.02.2007 р., а також зобов'язати Липовецький відділ у Вінницькій філії ДП «Центр ДЗК» внести відповідні зміни у Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності і земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договором оренди землі стосовно визнання неукладеним (недійсним) договору оренди землі від 01.09.2010 року, запис про реєстрацію якого у державному реєстрі земель здійсненні Липовецьким відділом у Вінницькій філії ДП «Центр ДЗК»від 04.11.2010 р. №0410044000017.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, позовні вимоги підтримали, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач представник Селянського (фермерського) господарства "Поділля" в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце судового розгляду були оповіщені належним чином, клопотання про розгляд справи у їх відсутності, чи про поважність причин неявки в судове засідання суд не поставили до відома.

Враховуючи те, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, а позивач не надав згоди на заочний розгляд справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні, оскільки вважає, що є всі підстави для ухвалення рішення в загальному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та його представника, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД №427599 (а.с.6) виданого на підставі розпорядження №300 Липовецької райдержадміністрації від 18.10.2006 року, власником земельної ділянки площею 2.5202 у межах згідно з планом, що розташована на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є ОСОБА_1. 01.09.2010 року між ОСОБА_1 з одного боку та Селянським (фермерським) господарством "Поділля" з другої сторони було укладено договір оренди землі (а.с.7). Відповідно до вказаного договору предметом договору є земельна ділянка, яка знаходиться на території села Вахнівка, Липовецького району Вінницької області поле паювання №7 ділянка 669 відповідно до вищевказаного державного акта.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вищевказаних процесуальних норм, позивачем не було надано достатніх та належних доказів, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін у справі виник спір, які б чітко підтверджували обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги стосовно того, що він не підписував договору оренди. Питання про призначення експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи, позивачем в судовому засіданні у порядку визначеному ст.143 ЦПК України не ставилось, інших доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем ні до позовної заяви, ні в судовому засіданні не було надано.

Крім того, твердження позивача з приводу того, що в договорі не вірно зазначено його місце проживання у відповідності до паспортних даних, суд також не приймає як доказ того, що договір оренди було укладено без його згоди, оскільки даних, що паспорт виданий на ім'я іншої особи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Тому суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, приходить до обґрунтованого висновку, що позивач не надав достатньо доказів, які б обґрунтовували кожну із заявлених ним вимог в позовній заяві. За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з того, що позивач є інвалідом ІІ групи, що доведено посвідченням (а.с.9), яке наявне в матеріалах справи, а тому у відповідності до положень визначених ст.88 ч.2 ЦПК України, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 88 ч.2, 169, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Поділля", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Липовецький відділ Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" про визнання недійсним договору оренди землі та повернення із незаконного володіння та користування земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. Т. Кривенко