Ухвала суду № 26482498, 27.06.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 2212/377/2012

Провадження №11/0290/603/2012 Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю.П.

Доповідач : Спринчук

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 року

27 червня 2012 року місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Спринчука В.В.,

суддів Слободяна К.Б., Зайцева В.А.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора який брав участь у справі, засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду міста Вінниці від 12.03.2012 року яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого: 27.09.2000 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст.142 КК України (в редакції 1960 року) та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 800 грн.; 23.07.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років з іспитовим строком 2 роки; 04.11.2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст.186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 6 місяців з іспитовим строком 2 роки,

за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.11.2011 року у виді позбавлення волі на 3 роки.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2, 19.11.2011 року приблизно о 10.00 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 та маючи на меті заробіток грошей, побачив, що у одній із кімнат знаходиться телевізор марки «LG 21FU3RLX», який належить ОСОБА_3 Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих спонукань, умисно викрав його. Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 1400 грн.

В своїй апеляції з доповненням прокурор просить вирок скасувати через істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи свої вимоги тим, що у вироку в порушення вимог ст. 334 КПК України судом без будь-якої мотивації змінено обвинувачення в частині викладення мотиву вчинення злочину, судом не вирішено та не перевірено заяви засудженого щодо зміни показань під тиском працівників органів внутрішніх справ, крім того, при обранні міри покарання, суд не в повній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину та особи винного, що засуджений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні корисливі злочини та знову вчинив злочин в період іспитового строку.

В поданій апеляції засуджений зазначив, що судом при винесенні рішення не враховано знаходження на його утриманні хворої на цукровий діабет матері, щирого каяття, судом не вручено обвинувального висновку, просить направити його на лікування в психіатричну лікарню, змінити запобіжний захід, крім того зазначив, що покази він давав під психічним та фізичним тиском працівників міліції, просив перевірити даний факт.

Заслухавши доповідача, думку апелянтів, які свої апеляції підтримали, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.374 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.

Відповідно до ст.368 КПК України неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

В ході судового слідства ОСОБА_2 вину у вчиненому злочині визнав, давав показання, які в мотивувальній частині вироку не проаналізовано, а суд лише обмежився вказівкою про визнання вини, також судом у вироку без будь-якої мотивації змінено обвинувачення в частині викладення мотиву вчинення злочину, що є порушенням вимог ст. 334 КПК України.

Порушення судом вимог ст.ст. 332-335 КПК України є підставами для скасування вироку, про що, зокрема, міститься в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві».

Крім того, в постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» звернуто увагу судів на те, що вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючись вимог статей 321-339 КПК України.

Дані про зняту чи погашену судимість не повинні заноситись до вступної частини вироку, з огляду на що, відомості про судимості ОСОБА_2 суду слід перевірити.

Відповідно до ст. 367 КПК України неповнота судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону є підставами для скасування вироку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 в ході судового слідства заявляв про застосування до нього на досудовому слідстві фізичний та психічний тиск з боку працівників міліції ( а.с. 98), через що на досудовому слідстві ним надавались зізнавальні показання, однак судом не вжито заходів щодо перевірки вказаних фактів, що свідчить про порушення вимог ст.ст. 22, 64 КПК України.

Доводи апелянта щодо неотримання ним обвинувального висновку є надуманими, оскільки в матеріалах справи міститься власноручно написана ним розписка про отримання обвинувального висновку (а.с. 81).

Обґрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 не вбачається.

Відповідно до ст. 374 КПК України, скасовуючи вирок, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання, з огляду на що в решті подані апеляції задоволенню не підлягають.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку, та з урахуванням усіх обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляції задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду міста Вінниці від 12 березня 2012 року відносно ОСОБА_2 - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.

Судді :