Ухвала суду № 26482422, 10.07.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/2815/2012 Провадження № 22-ц/0290/1794/2012Головуючий в суді першої інстанції:: Клапоущак С.Ю.Категорія: 27 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

В серпні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11009132000 ( 11009132001) від 06 червня 2006 року в сумі 190 469, 11 грн., в тому числі пеня 1 154 , 55 грн., неустойка 500 грн., та за кредитним договором №11166216000 від 08 червня 2007 року в сумі 58 632, 10 грн. , в тому числі пеня 112, 50 грн., неустойка 500 грн., а всього 251 368, 21 грн., стягнення судових витрат у справі.

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»загальну суму заборгованості 251368, 21 грн., яка складається з заборгованості за кредитним договором №11009132000 ( 11009132001) від 06 червня 2006 року в сумі 190469, 11 грн., пені 1154, 55 грн., неустойки 500 грн.; та за кредитним договором №11166216000 від 08 червня 2007 року в сумі 58632, 10 грн., пені 112, 50 грн., неустойки 500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими , порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк»06 червня 2006 року був укладений договір про надання споживчого кредиту №11009132000, згідно з умовами якого відповідачеві був наданий кредит в іноземній валюті у розмірі 29814 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 150560, 7 грн. терміном погашення до 03 червня 2016 року з відсотковою ставкою за користування кредитом 13% річних, а також сплатою інших платежів у розмірі, строку та порядку , передбаченому вищезазначеним договором (а.с. 6-13).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 06 червня 2006 року , згідно якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно -квартиру АДРЕСА_1

08 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиибанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1166216000, згідно якого банк наддав позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 24 000 дол. США , що еквівалентно 121 200 грн. за курсом НБУ на день укладення договору терміном до 07 червня 2017 року зі сплатою за користування кредитними коштами 13, 5% річних (а.с. 16-20). З метою забезпечення виконання зобов'язання позичальником передано банку в заставу квартиру АДРЕСА_1 згідно договору іпотеки №12296 від 06 червня 2006 року.

26 березня 2009 року сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту №1100913200 від 06 червня 2006 року згідно якої сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту. Згідно умов додаткової угоди позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 268, 20 дол. США кожного календарного місяця. Крім того, сторони домовилися що для ідентифікації договору може застосовуватись як номер договору , зазначений при його укладенні, а саме №11009132000, так і реєстраційний номер в системі обліку банку №110091322001 (а.с. 14).

Згідно п. 11.1 договору про надання споживчого кредиту №11009132000 від 06 червня 2006 року сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених у п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14 цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Аналогічні положення щодо порядку та умов дострокового повернення кредитних коштів передбачені п.п. 6.1.2., 6.2. договору про надання споживчого кредиту №11166216000 від 08 червня 2007 року.

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за кредитними договорами виконував неналежним чином, в зв'язку з чим банком на адресу позичальника була направлена заява за № 26-72/12 від 12 листопада 2009 року про дострокове виконання зобов'язання та сплату заборгованості за кредитним договором № 11166216000 від 08 червня 2007 року та повідомлення-вимогу за №132/10 -96 від 07 липня 2010 року про дострокове виконання зобов'язання за договором №11009132000 від 06 червня 2006 року (а.с. 49-50).

Проте, вимоги банку залишилися без реагування відповідача.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 зобов'язань перед банком виникла заборгованість за кредитним договором №11009132000 від 06 червня 2006 року , яка за офіційним курсом НБУ ( 789, 93 грн. за 100 дол. США) станом на 20 липня 2010 року становить просторочений основний борг -5 349, 95 грн. та неустойка -500 грн. та за кредитним договором №110091322001 згідно додаткової угоди №2 про реструктуризацію боргу становить прострочений основний борг -173 740, 21 грн., прострочені проценти -11 387 , 95 грн., пеня -1154, 50 грн. Заборгованість позичальника за кредитним договором за №11166216000 від 08 червня 2007 року станом на 03 серпня 2010 року становить прострочений основний борг -54 820 , 48 грн., прострочені проценти -3 811, 62 грн., пеня -112, 5 грн., неустойка - 500 грн., а всього 251 368, 21 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів , належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК.

Таким чином, суд першої інстанції відповідно до ст.ст. 212-214, дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем зобов'язання за кредитними договорами, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підтверджена поданим розрахунком, дотримання банком порядку щодо повідомлення боржника про виконання порушеного зобов'язання та наявність підстав для задоволення вимог позивача про дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій.

Доводи ОСОБА_2 про те, що визначена банком сума заборгованості не відповідає дійсності, а судом першої інстанції не було надано належної оцінки поданим позивачем доказам не приймаються судом до уваги, оскільки в силу ст.ст. 10, 60, 59 ЦПК України відповідачем не спростовані жодними доказами необґрунтованість та невідповідність суми заявлених вимог позивача.

Також колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на пропуск строку позовної давності ПАТ «УкрСиббанк»щодо нарахування пені як безпідставні та необґрунтовані.

Доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи.

Так, в матеріалах справи є повідомлення адресно-довідкового сектору ВГІРФО у Вінницькій області від 31 січня 2010 року за № 2-3573/10 про те, що за зазначеним позивачем місцем проживання, а саме АДРЕСА_2, ОСОБА_2 не значиться (а.с. 57).

Відповідно до ч. 9 ст.74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

В матеріалах справи є оголошення в газеті «Вінниччина»від 10 грудня 2010 року про виклик до суду ОСОБА_2 на 27 грудня 2010 року на 10:00 год. (а.с. 75). Таким чином, судом першої інстанції було виконано вимоги процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про місце і час розгляду справи.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2010 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: