Рішення № 26482397, 20.06.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 221/2009/2012 Провадження № 22-ц/0290/1915/2012Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 20 Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Камзалова В.В., з участю секретаря Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на заочне рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 11 травня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановила:

В березні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» (далі ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій») звернулося в суд з цим позовом, вказуючи, що 13 квітня 2011 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання - дивану-ліжка «Стелс» 5 категорії, вартістю 7662 грн., та шафи-купе тридверної «Топ», вартістю 3200 грн., (далі Договір). ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» виконало свої зобов'язання за договором - передало зазначене обладнання ОСОБА_2 за актом прийому-передачі від 13 квітня 2011 року, однак останній не виконує обов'язку щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим станом на 16 березня 2012 року утворилась заборгованість в сумі 17847 грн., яку позивач вимагав стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 11 травня 2012 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» 9775,80 грн. богу та судовий збір в розмірі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення суду і ухвалити нове про повне задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Встановлено, що 13 квітня 2011 року між ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання - дивану-ліжка «Стелс» 5 категорії, вартістю 7662 грн., та шафи-купе тридверної «Топ», вартістю 3200 грн. Це обладнання було передане ОСОБА_2 за актом прийому-передачі від 13 квітня 2011 року. З десяти передбачених договором місячних платежів ОСОБА_2 сплатив тільки перший в розмірі 10% вартості обладнання, що становить 1086,20 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише борг у виді вартості отриманого обладнання, який становить 9775,80 грн. (10862 грн. - 1086,20 грн.), а оскільки позивачем не надано пакет фінансування LeaseIT, який є невід`ємною частиною договору, в тексті самого договору та Правилах отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT (далі Правила) не зазначено, яка неустойка (штрафні санкції) і в якому розмірі застосовується в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання за договором, то підстав для стягнення таких санкції немає.

Проте, з таким висновком погодитись не можна з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізиногоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізиногоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За змістом ст.ст. 526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений у ньому строк.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3).

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пеня - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П.7.2. Договору встановлено, що у разі прострочення сплати платежів, Клієнт сплачує плату за прострочення платежів в порядку та розмірах, визначених Правилами.

Відповідно до п.6.9. Правил, якщо клієнт сплачує місячний платіж після 20 числа поточного місяця, і при цьому за його особовим рахунком існувала заборгованість за попереднім(и) місячним(и) платежем (ами), то кошти, які надійшли, в першу чергу зараховуються на погашення нарахованих штрафів (пені); в другу чергу - на погашення всіх нарахованих процентів (комісій); в третю чергу погашають заборгованість за попереднім(и) місячним(и) платежем(ами).

П.12.2. Правил встановлено, що у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь Оператора LeaseIT плату за прострочення платежу: в розмірі 5% від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за Договором; в розмірі 10% від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за Договором.

Отже, висновок суду про відсутність в Договорі та Правилах умов та розміру сплати неустойки (пені) за прострочення зобов'язання клієнтом не відповідає фактичним обставинам справи, а тому рішення необхідно скасувати і ухвати нове про повне задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 316, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 11 травня 2012 року скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 17847 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 54к. боргу за договором про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, яких 9775 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 80к. борг за отримане обладнання, 8071 (вісім тисяч сімдесят одна) грн. 74к. пеня за прострочення виконання зобов'язання, а також 321 (триста двадцять одну) грн. 90к. с судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: