Постанова № 26481271, 11.10.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-0270/2835/12

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Павлюк С.М., Павлюк О.С., представники на підставі довіреності

відповідача - Радзіковська І.Т., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "А.Е.К.Аграрно-експортна компанія" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року приватне підприємство «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» (далі - ПП «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія») звернулось з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000292330 від 01.06.2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000292330 від 01.06.2012 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення процесуальних норм, що призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, відповідач вказує, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні містять неповну, суперечливу та недостовірну інформацію, щодо перевізника, автотранспортного засобу, пунктів навантаження та розвантаження, тому не підтверджують реального здійснення господарської операції та підтверджують факт, який свідчить про діяльність платника ПДВ з метою отримання податкової вигоди.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та викладені в ній вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Також позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду від 11.07.2012 року - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом І інстанції обставини спору полягають у наступному.

З 10 травня по 11 травня 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Вінницької ОДПІ Станіславською О.М. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при правових відносинах з ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь СВ" за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №791/22/36547807 від 11 травня 2012 року, яким встановлено порушення підприємством пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку із чим ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за січень 2012 року на 62 333,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2012 року на 62 333,00 грн.

Суть виявлених порушень полягає у тому, що ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню сої від ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь СВ» (далі - ТОВ «БК «Акрополь СВ») по податковій декларації за січень 2012 р. на загальну суму 62333,36.

Відповідно до висновків, яких дійшов перевіряючий в ході перевірки, здійснення операцій з придбання сої від ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь СВ» є фактом формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, тобто з метою зменшення бази та ставки оподаткування по ПДВ.

Не погодившись із такими висновками, позивач подав 24 травня 2012 року до податкового органу заперечення на акт. За результатами розгляду заперечень Вінницькою ОДПІ надіслано відповідь вих. №15756/10/22 від 30 травня 2012 року, в якій зазначено, що висновки викладені в акті перевірки щодо порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України є правомірними та є підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення.

01 червня 2012 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за формою "Р" №0000292330, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 93 500 грн., а саме: 62333 грн. за основним платежем та 31167 грн. за штрафними ( фінансовими санкціями ).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що висновки, викладені у акті перевірки №791/22/36547807 від 11 травня 2012 року, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "БК "Акрополь СВ", не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Відтак, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2012 року №0000292330 підлягають задоволенню повністю.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду І інстанції, враховуючи наступне.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до наданих позивачем доказів 6 січня 2012 року між ТОВ «БК «Акрополь СВ»(Постачальник) та ПП «А.Е.К. «Аграрно-експертна компанія» укладено договір поставки №060112, за яким Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця сою.

Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість при правових відносинах з ТОВ «БК «Акрополь СВ» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року. За результатами якої винесено акт № 791/22/36547807 від 11.05.2012 року.

Згідно з висновками вказаного акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000292330 від 01.06.2012 року на загальну суму 93 500 грн. (62 233 грн. - податкових зобов'язань, 31 167 грн. - штрафні санкції).

Відповідно до матеріалів справи ПП «A.E.K. «Аграрно-експортна компанія» до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2012 p., включено ПДВ з операцій по придбанню сої у контрагента TOB «БК «Акрополь СВ» на загальну суму 374 000,0 грн. в т.ч. ПДВ 62 333,36 грн.

Розділом 3 договору поставки №060112 визначено умови і термін поставки, за яким поставка Товару здійснюється партіями згідно заявок Покупця (п.3.1.), поставка/передача Товару за цим Договором здійснюється протягом 3 днів з моменту здійснення Покупцем передоплати. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної (товарно-транспортної накладної), про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця про приймання Товару.

Відповідно до наданих доказів, позивач стверджує, що реальність операцій відображають квитанції до прибуткового касового ордера (а.с. 23-24) та товарно-транспортними накладними серія 02 АБЛ №080055 від 06.01.2012 р., серія 02 АБЛ №080066 від 09.01.2012 р., серія 02 АБЛ №080056 від 12.01.2012 р., серія 02 АБЛ №080057 від 16.01.2012 р., серія 02 АБЛ №080058 від 18.01.2012 р., серія 02 АБЛ №080059 від 20.01.2012 р., серія 02 АБЛ №080060 від 24.01.2012 р., серія 02 АБЛ №080061 від 26.01.2012 р. З зазначених ТТН вбачається, що автоперевізником зазначено ТОВ «БК «Акрополь СВ», тобто доставка здійснювалась автотранспортом Продавця, а саме автомобілями Камаз державний номер НОМЕР_2 та Камаз державний номер НОМЕР_3.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги зазначені докази, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.2 договору №060112 від 06.01.2012 р. поставка/передача товару за цим договором здійснюється протягом 3 (трьох) днів з моменту здійснення покупцем передоплати. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної (товаро-транспортної накладної), про що свідчить підпис уповноваженого представника покупця, а п. 4.1 цього ж договору визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється шляхом 100% передоплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. За згодою сторін можливий інший порядок розрахунків.

Як встановлено, розрахунок за поставлений товар проводився у готівковій формі, шляхом внесення коштів в касу ТОВ "БК "Акрополь", що відображено у квитанціях до прибуткового ксового ордера.

Загальна сума здійсненої оплати згідно з наданими до перевірки документами становить 374000, 0 грн. Кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 31.01.2012 року по постачальнику ТОВ "БК "Акрополь" становить 207000 грн., станом на 29.02.2012 року заборгованість відсутня.

До перевірки не надано будь-яких додаткових угод, які б змінювали умови основного договору, зокрема щодо порядку та форми розрахунку.

Також, договором поставки не передбачено умов транспортування товару, та в податкових накладних не зазначено витрат на транспортування, якби такі мали місце при проведенні операцій. За даними бухгалтерського обліку та наданих документів окремих розрахунків за транспортування сої, як окремої господарської операції з постачальником не проводилось.

Відповідно до спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 2.12.1995 р. №488/346 (далі - наказ №488/346) затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та ввести їх у дію з 1 січня 1996 року:

- "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. N 2;

- "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні", ф. N 1 (міжнародна);

- "Товарно-транспортна накладна", ф. N 1-ТН;

- "Талон замовника", ф. N 1-ТЗ.

Вважати обов'язковим застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності (п.2 наказу №488/346).

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна відноситься лише до основної первинної транспортної документації.

Згідно з положеннями п. 1 зазначених Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, згідно з встановленими правилами один екземпляр товарно-транспортної накладної повинен залишатися у вантажоотримувача, однак, позивачем відповідні документи до суду не надані.

Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів звертає є увагу на відсутність доказів щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавались особі (ам), відповідальним за отримання від постачальника такого товару. Відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні згаданої господарської операції та позбавляє можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

Відповідно до статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги факти встановлені актом перевірки, зокрема те, що:

- загальна чисельність працюючих на TOB «БК «Акрополь СВ» становить 1 особа;

- згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2011 року - відсутні основні засоби;

- на запит наданий в УДАІ УМВС України в Херсонській області щодо зареєстрованих транспортних засобів отримано відповідь, що за даними автообліку автомобіль КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2 та будь-які інші транспортні засоби за TOB «Будівельна компанія «Акрополь СВ» не зареєстровані;

- на запит в управління земельних ресурсів Херсонської області, щодо наявності земельних ділянок TOB «БК «Акрополь СВ» отримано відповідь про відсутність зареєстрованих земельних ділянок.

Також, згідно інформації та матеріалів наданих ГВПМ ДПІ у м. Херсоні встановлено відсутність ТОВ "БК "Акрополь СВ" за юридичною адресою. Відповідно, в ході відпрацювання встановити фактичне місцезнаходження даного підприємства та його директора не вдалося, в зв'язку з чим складена довідка про відсутність за місцем реєстрації платника податку (№419/07-506 від 05.04.2012 року.). у зв'язку з чим було складено акт від 06.04.2012р. №8/22/32841299 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB ««БК «Акрополь», з питань правомірності проведених господарських, відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

А тому, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями податкового органу, що транспортування TOB «БК «Акрополь СВ» сої не було можливим, оскільки у підприємства взагалі відсутні транспортні засоби та трудові ресурси. Таким чином, надані товарно-транспортні накладні містять неповну, суперечливу та недостовірну інформацію, щодо перевізника, автотранспортного засобу, пунктів навантаження та розвантаження, а також складені не в повному обсязі як того вимагає наказ №488/346.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує те, що за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах порушено кримінальну справу№69-0146 відносно директора TOB „Союз КДС" ОСОБА_7 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. З КК України та відносно директора TOB БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_8, фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_16 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору TOB „Союз КДС" ОСОБА_7 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору TOB „Союз КДС" ОСОБА_7, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. З КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 p.p., на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ - 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ - 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ - 34946788), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833), TOB «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ - 36070617), TOB «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ - 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ - 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ - 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ - 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ -37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ - 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ - 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ - 32271261), TOB «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ - 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ - 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ -36693415), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ - 37196250), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ - 36693441), TOB «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ - 37860178), TOB «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ - 32100553), TOB «Аквамарин» (код ЄДРПОУ -32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ - 34836406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ -37081588), TOB «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ - 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ - 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ -37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ - 37081991) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства».

Відповідно до п. 198.1 ст. 98 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Кодексу та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до положень статті 9 Закону №996-ХІV, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому згідно із п. 2.4 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом від 24.05.1995 № 88 Міністерства фінансів України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704, визначено, що залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операції, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства повинно фіксуватися і підтверджуватися первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) із змінами та доповненнями платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно п.1.4. поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно з п.201.4 ст.201 ПК податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, товарно-транспортні накладні, розрахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати : рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установити зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) з господарською діяльністю платника податку.Також колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для відображення операцій у складі валового доходу, валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту є факт реалізації/придбання товарів та послуг.

Таким чином, поставка товарів для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, надані до перевірки товарно-транспортні накладні містять неповну суперечливу та недостовірну інформацію, щодо перевізника, автотранспортного засобу, пунктів навантаження та розвантаження, тому не підтверджують реального здійснення господарської операції та підтверджують факт, який свідчить про діяльність платника ПДВ з метою отримання податкової вигоди (безтоварність операції , здійснення господарських операцій з метою одержання відшкодування ПДВ, звільнення від оподаткування, зменшення бази та ставки оподаткування, одержання права на залік тощо), для цілей оподаткування операції враховані платником ПДВ не відповідно до їх дійсного економічного змісту; або враховані операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами, або така податкова вигода виникає не у зв'язку із здійсненням реальної господарської діяльності.

Слід зауважити, що судом першої інстанції також залишено поза увагою, що правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів платника податків.

Таким чином, податковим органом правомірно встановлено, що ПП «А.Е.К. «Аграрно-експортна компанія» в порушення п. 198.1 ст. 198 ПК України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з операцій по придбанню сої від ТОВ «БК «Акрополь СВ» по декларації за січень 2012 року на загальну суму 62 333,36 грн. та

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Встановлені судом обставини та досліджені докази дають підстави для висновку про відсутність у позивача первинних документів які б підтверджували фактичне отримання послуг за договором посередницьких та юридичних послуг, з метою використання їх у власній господарській діяльності, отримання майнової вигоди тощо.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "А.Е.К.Аграрно-експортна компанія" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "18" жовтня 2012 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.