Ухвала суду № 26480537, 16.10.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3265/12

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі судового засідання: Александровій К.В.

за участю:

представника позивача: Шабльовського А.В.

представника відповідача: Лебедєвої О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницького зонального відділення Військової служби правопорядку до управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними та скасування рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2012 року Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника відділу обліку надходження платежів Управління пенсійного фонду у м. Вінниці ОСОБА_8. №681 від 26.04.2012 року про застосування до Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у вигляді штрафу в розмірі 7024,94 грн. 10% та нарахування пені у розмірі 1615,14 грн. 0,1%; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги за підписом заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ОСОБА_9 від 08.05.2012 року №1940/06-36/09; 3) визнання протиправним рішення про залишення скарги без розгляду за підписом Першого Голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_6 від 06.06.2012 року №12934/09-10.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час здійснення позивачем перерахунку коштів на сплату єдиного соціального внеску, внаслідок технічної помилки, кошти були помилково зараховані на неналежні рахунки Пенсійного фонду, що в свою чергу стало підставою для прийняття рішення №681 від 26.04.2012 року про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій та нарахування пені. За результатами апеляційного оскарження зазначеного рішення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та до Пенсійного фонду України рішення №681 від 26.04.2012 року не скасоване, про що винесено відповідні рішення від 17.05.2012 року №1940/06-36/09 та від 06.06.2012 року №12934/09-10. Вважаючи, що зазначені вище рішення необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству України, позивач звернувся з цим позовом до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

28 серпня 2012 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено адміністративний позов задовольнити частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці № 681 від 26.04.2012 року; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.05.2012 року № 1940/06-36/09; в задоволені решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Вінницького зонального відділення Військової служби правопорядку судовий збір в розмірі 74,27 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням його оскаржили Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у частині визнання протиправним та скасування рішення головного управління від 08.05.2010 року №1940/06-36 та відмовити позивачу у задоволенні цих вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці в апеляційній скарзі порушує питання про скасування постанови суду Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року та прийняття нової, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Аргументуючи доводи апеляційної скарги, апелянт акцентує на тому, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Позивач в письмових запереченнях №2629 від 15 жовтня 2012 року просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці та Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, а постанову суду першої інстанції просить залишити без змін.

В судове засідання призначене на 16 жовтня 2012 року з'явились представник позивача та представник відповідача (управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці), які відповідно: представник відповідача - підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, представник позивача - проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Інші особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, до суду апеляційної інстанції своїх уповноважених представників не забезпечили, що у відповідності з положеннями частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечень на останні (№2629 від 15 жовтня 2012 року), колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що Вінницьке зональне відділення Військової служби правопорядку є юридичною особою (ідентифікаційний код 24290095) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці.

26 квітня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийняте рішення № 681 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на Вінницький зональний відділ Військової служби порятунку накладено штраф у розмірі 7024,94 грн. та нарахована пеня в розмірі 1615,14 грн. за період з 20 березня 2012 року по 12 квітня 2012 року.

Вказане рішення було оскаржено до вищестоящого органу, та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.05.2012 року № 1940/06-36/09 скаргу Вінницького зонального відділення Військової служби правопорядку задоволено частково, рішення управління Пенсійного фонду у м. Вінниці № 681 від 26.04.2012 року в частині зобов`язання сплати пені за період з 09.04.2012 року по 11.04.2012 року скасовано та зобов`язано начальника управління Пенсійного фонду у м. Вінниці винести нове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а Пенсійним фондом України за результатами розгляду скарги позивача винесено рішення від 06.06.2012 року № 12934/09-10 про повернення скарги без розгляду у зв'язку з відсутністю предмета адміністративного оскарження .

Не погодившись із зазначеними рішеннями управління Пенсійного фонду у м. Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області та Пенсійного фонду України позивач звернувся з цим позовом до суду. Позивач вважає дії відповідача щодо накладення на установу штрафу та нарахування пені протиправними, відповідно, на думку позивача, оскаржувані рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.05.2012 року № 1940/06-36/09 скасовано рішення управління Пенсійного фонду у м. Вінниці № 681 від 26.04.2012 року в частині зобов`язання сплати пені та зобов`язано начальника управління Пенсійного фонду у м. Вінниці винести нове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасні сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, однак управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці не прийнято нового рішення за результатами його скасування, відтак, зазначені рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі -Закон № 2464).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною п'ятою статті 9 Закону № 2464 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (частина 8 статті 9 Закону № 2464).

Згідно підпункту 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем помилково було перераховано кошти по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 37,18% за лютий 2012 року на неналежний рахунок (а саме на рахунок № 37195076000238, що призначений для ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування), що підтверджується платіжними дорученнями №21 від 07.02.2013 року(а.с.16), №34 від 13.02.2012 року (а.с.17) та №37 від 20.02.2012 року (а.с.18).

Частиною 13 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-1, визначає процедуру зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, суми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 3 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на відповідний рахунок управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, органом Пенсійного фонду здійснюється зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів по тому самому виду платежу (рахунку) відповідно до встановленого розміру єдиного внеску, який повинен надходити на рахунок, на який було їх сплачено, в порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що повернення коштів здійснюється у випадках помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.

Помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви (пункт 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів).

Згідно пункту 10 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок поточних надходжень на рахунок органу Пенсійного фонду, на який сплачено кошти, що повертаються.

У разі неможливості здійснення повернення одноразово на загальну суму орган Пенсійного фонду здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів.

У разі недостатності або відсутності на відповідному рахунку поточних надходжень коштів для здійснення повернення відповідний орган Пенсійного фонду направляє звернення за формою, наведеною у додатку 2, для підкріплення коштами цього рахунку до головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві чи Севастополі. Головне управління на підставі звернення приймає рішення за формою, наведеною у додатку 3, та оформлює розрахункові документи для перерахування на рахунок органу Пенсійного фонду необхідної суми коштів з відповідного рахунку, відкритого на ім'я головного управління в органі Державного казначейства. Зазначені розрахункові документи передаються для виконання Головному управлінню Державного казначейства України.

Головне управління Державного казначейства України на підставі розрахункових документів головного управління перераховує кошти єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій у межах поточних надходжень за день у цілому по регіону за відповідним видом платежу.

У разі недостатності або відсутності коштів на рахунку головного управління його підкріплення здійснюється на підставі рішення Пенсійного фонду України за формою, наведеною у додатку 3, для перерахування коштів з відповідного рахунку, відкритого в Державному казначействі України для зарахування коштів єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій за відповідним видом надходжень, до розмежування цих коштів за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Підставою для прийняття рішення щодо підкріплення коштами є звернення головного управління за формою, наведеною у додатку 2.

На підставі прийнятого рішення Пенсійний фонд України оформлює розрахункові документи на перерахування необхідної суми коштів відповідному органу Пенсійного фонду для здійснення повернення та надає їх до Державного казначейства України.

Державне казначейство України на підставі розрахункових документів Пенсійного фонду України до здійснення розмежування єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування перераховує кошти за належністю у межах поточних надходжень за день.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, після того як йому стало відомо про помилку, звернувся до відповідача з листом №874 від 06.04.2012 року про перерахування помилково сплачених коштів на належні рахунки, а Пенсійний фонд у свою чергу здійснив такий перерахунок.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 11 квітня 2012 року згідно платіжного доручення №761 (а.с. 53) помилково перераховані кошти було зараховано на належний розрахунковий рахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.

З вищевикладеного слідує, що відповідач помилково сплачені кошти мав перерахувати на належний розрахунковий рахунок 20 березня 2012 року, проте, матеріали справи свідчать, що зазначені кошти, в зв'язку із неналежним виконанням управлінням Пенсійного фонду свого обов'язку щодо своєчасного повідомлення позивача про недоїмки зі сплати єдиного внеску, що призвело до збільшення кількості днів прострочення сплати позивачем єдиного внеску, перераховані органом Пенсійним фондом лише 11 квітня 2012 року.

Тобто, оскаржуваним рішенням, позивачу безпідставно донараховано штрафні санкції та пеню за період з 20 березня 2012 року по 12 квітня 2012 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці неправомірно нараховані Вінницькому зональному відділу Військової Служби Правопорядку штрафні санкції та пеню за період з 20 березня 2012 року по 12 квітня 2012 року, відповідно рішення відповідача № 681 від 26 квітня 2012 року, яким позивачу за вказаний період нараховані штрафні санкції та пеня підлягає скасуванню.

Оскільки, судом встановлено протиправність нарахування позивачу штрафних санкцій та пені за період з 20 березня 2012 року по 12 квітня 2012 року, протиправним та таким, що підлягає скасуванню є рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.05.2012 року №1940/06-36/09 винесеного за результатами розгляду скарги позивача на рішення заступника начальника відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26 квітня 2012 року №681, яким зазначене рішення в частині зобов'язання сплати пені за період з 09.04.2012 року по 11.04.2012 року скасовано та зобов`язано начальника управління Пенсійного фонду у м. Вінниці винести нове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що обґрунтовано знайшло своє відображення в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені відповідачами в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 жовтня 2012 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Гонтарук В. М.

Драчук Т. О.