Ухвала суду № 26478433, 18.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3520/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Козійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айнхель Україна»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айнхель Україна»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, за участю третьої особи Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айнхель Україна» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011р. № 0002502311/0, № 0002512311.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ «Інсайд Групп»за період липень, серпень, жовтень 2008 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 10.06.2011 №6941/23-11/34189256 про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР, у результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 108 278,00 грн. та п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР), у результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у розмірі 135 347,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0002502311/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 135348,00 грн., з яких: 108278,00 грн. за основним платежем; 27 070,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011 №0002512311/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 169184,00 грн., з яких: 135347,00 грн. за основним платежем; 33837,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні відносини позивача з його контрагентом ТОВ «Інсайд Групп»є безтоварними, а лише документально оформленими та головною метою, яку переслідували сторони при укладенні договорів, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат за відсутності наміру здійснювати реальну поставку товарів та реальне виконання робіт, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, з урахуванням чого, вказані договори є нікчемними відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги матеріали кримінальної справи за № 201201100006, яка порушена відносно невстановлених слідством осіб за фактом організації фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків з використанням фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Під час проведених оперативно-розшукових заходів посадовими особами СВ ПМ ДПА в Одеській області встановлено, що одним з фіктивних суб'єктів господарської діяльності, задіяних у незаконній схемі, є ТОВ «Інсайд Групп». Зазначене підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

У ході розслідування кримінальної справи у якості свідка було допитано ОСОБА_2 директора ТОВ «Інсайд Групп», копія протоколу допиту якого міститься у матеріалах справи. Під час допиту який повідомив, що ніяких документів, пов'язаних з діяльністю ТОВ «Інсайд Групп»він не підписував, договорів не укладав, печаткою ніколи не користувався і в нього вона не знаходилась. ТОВ «Інсайд Групп»шляхом обману і за грошову винагороду було зареєстроване на його ім'я. Директором він є лише формально.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладена інформація, яка міститься у базі АІС «РПП», про присвоєння ТОВ «Інсайд Групп»стану припинено (ліквідовано, закрито).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі, витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону № 334/94-ВР .

Необхідно зазначити, що у позивача відсутні необхідні первинні документи, які підтвердили реальність здійснення господарських операцій з контрагентом, зокрема, транспортні накладні, накладні на товар, документи на зберігання товару в складських приміщеннях.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, право на включення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат витрати на придбання товару, робіт, послуг та включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у ціні придбаного товару.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.07.2011р. № 0002502311/0, № 0002512311 є правомірними та скасуванню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айнхель Україна»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.