Ухвала суду № 26478302, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8214/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрплюсбуд»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрплюсбуд»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення, визнання частково недійсним акту від 29.05.2012 року №492/22-80/37080778, визнання правомірним податкового кредиту та податкового зобов'язання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва в якому просив суд:

- визнати нечинним (недійсним, неправомірним) рішення (дії) щодо визнання нікчемними правочинів по взаємовідносинам ТОВ «Укрплюсбуд»з ТОВ «БК «Арміс»та ТОВ «Аверс-сіті», що визначені в акті;

- скасувати (визнати нечинним (недійсним)) рішення відповідача про те, що задекларований ТОВ «Укрплюсбуд»податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «БК «Арміс»у розмірі 3141487,10 грн. повинен бути зменшений до 0 грн., та задекларовані податкові зобов'язання сформовані за рахунок ТОВ «Аверс-сіті»у розмірі 3495754,91 грн. повинні бути зменшені до 0 грн. та визнати недійсним акт від 29.05.2012 року №492/22-80/37080778 в цій частині;

- визнати правомірним задекларований ТОВ «Укрплюсбуд»податковий кредит сформований за рахунок ТОВ «БК «Арміс»в розмірі 3141487,10 грн.; задекларовані податкові зобов'язання сформовані за рахунок ТОВ «Аверс-сіті»в розмірі 3495754,91 грн., що були об'єктами перевірки та які зазначені в акті перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 25.05.2012 року по 28.05.2012 року на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та постанови слідчого Слідчого відділу Державної податкової інспекції у Києва -Святошинському районі Київської області посадовою особою ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрплюсбуд»по фінансово -господарським взаємовідносинам з ТОВ «БК «Арміс»та ТОВ «Аверс -сіті»за період з 01.03.2011 року по 30.06.2011 року; за наслідками перевірки складено акт від 29.05.2012 року №492/22-80/37080778.

Актом перевірки встановлено, що відповідно до ч.1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України правочини, укладені між позивачем та ТОВ «БК «Арміс», ТОВ «Аверс-Сіті»мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. У зв'язку з вищевикладеним задекларований позивачем податковий кредит, сформований за рахунок ТОВ «БК «Арміс»в розмірі 3141487,10 грн. повинен бути зменшений до 0 грн., а також, задекларовані податкові зобов'язання, сформовані за рахунок ТОВ «Аверс-Сіті»повинні бути зменшені до 0 грн. Зазначений акт був отриманий позивачем 06.06.2012 року.

При цьому, як вбачається з акту перевірки позивач не скористався, наданим йому ст. 86 Податкового кодексу України, правом подачі заперечень до акту.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів виходив з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 зазначеного Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до положень п. 78.4 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України про проведення документально позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, листом від 23.05.2012 року №1552/10/22-80 позивача було повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та направлено копію наказу від 23.05.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Крім того, позивач не оскаржує порядок проведення перевірки.

Як вбачається з позовних вимог та апеляційної скарги, позивачем фактично оскаржуються висновки акту перевірки від 29.05.2012 p. № 492/22-80/37080778, а не податкові повідомлення -рішення, оскільки відповідачем будь -які податкові повідомлення -рішення на час розгляду справи судом першої інстанції на підставі зазначеного акта не виносились.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 3 зазначеного порядку кореспондує статтю 86 Податкового кодексу в частині оформлення результатів документальних перевірок у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

З аналізу зазначених норм впливає, що акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства на підставі якого виноситься податкове повідомлення -рішення, відповідно довідка навпаки про невстановлення фактів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного акту також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів вважає, що для ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, повинні бути порушені права особи.

В адміністративному позові позивач не зазначає, в чому саме порушенні його законні права чи інтереси.

Крім того, як вже зазначалося, на даний час відповідачем не прийняті податкові повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 29.05.2012 p. № 492/22-80/37080778, висновки якого оскаржує позивач, що свідчить про відсутність спору як такого, що може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрплюсбуд»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 15.10.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.