Ухвала суду № 26477338, 11.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/4661/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-1870/4661/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бель Шостка Україна"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Бель Шостка Україна" (далі - позивач, ПАТ "Бель Шостка Україна") звернулось з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач, Шосткинська ОДПІ) в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132347 від 02.04.2012 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 67 595, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 р. по справі № 2а-1870/4661/12 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Бель Шостка Україна" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 02 квітня 2012 року № 0000132347 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 67 595, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Бель Шостка Україна" (41103, Сумська область, м. Шостка, вул. Паризької Комуни, 27-а, код 00447103) судові витрати в розмірі 675, 94 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 94 коп. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (41103, Сумська область, м. Шостка, Комуністична, 2).

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 р. по справі № 2а-1870/4661/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ч.ч.1, 5 ст.203, ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за результатами перевірки контрагента позивача ТОВ "ТД "Нові перспективи", через відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів і т.п., ДПІ у Городоцькому районі Львівської області дійшла висновку про нереальність господарських операцій, вчинення їх без мети настання правових наслідків, з метою надання податкової вигоди третім особам, та, як наслідок, нікчемність всіх правочинів, укладених вказаним підприємством, по ланцюгу до вигодонабувача, в т.ч. й ПАТ "Бель Шостка Україна". Враховуючи викладене, вважає, що у позивача відсутнє право віднесення сум ПДВ за результатами взаємовідносин з ТОВ "ТД "Нові перспективи" до складу податкового кредиту, в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і обґрунтованим.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Вважає висновки Шосткинської ОДПІ про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарська операція з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "ТД "Нові перспективи" є реальною, фактично отриманий від контрагента товар був оплачений та використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договором, видатковими накладними, податковими накладними, документами про оплату та ін. Стверджує, що з урахуванням наявності всіх документів, які підтверджують придбання, оплату і отримання товару, ПАТ "Бель Шостка Україна" має право на відображення указаної господарської операції у податковому обліку, зокрема формування податкового кредиту при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Зазначив, що висновки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, в зв'язку з якими позивачеві донараховано податкове зобов`язання з ПДВ згідно спірного податкового повідомленн-рішення, зроблені відповідачем за результатами невиїзної документальної перевірки. Вказує, що оскільки така перевірка, у відповідності до приписів п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, проводилась виключно на підставі документів що надані платником ПАТ «Бель Шостка Україна» до органів державної податкової служби, а відтак, твердження відповідача про ненадання до перевірки первинних документів, у т.ч. товарно-транспортних накладних, є безпідставними. Крім того, наголошує на тому, що у запиті, направленому на адресу позивача Шосткинською ОДПІ, товарно-транспортні накладні не вимагались; за умовами договору транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальника; документом, що підтверджує транспортування товару, є квитанція на отримання товару поштою Міст Експрес. Зазначив, що нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку та не надано повноважень покупцю товару здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, вимог податкового законодавства тощо; в подальшому покупець не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність контрагента. Вказав, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 р. по справі № 2а-9234/11/1370, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії ДПІ у Городоцькому районі Львівської області по проведенню документальної невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт № 318/23/370304247 від 15.08.2011 р.. Також, судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано неправомірними дії податкових органів по проведенню перевірок контрагентів ТОВ «Нові перспективи» - ТОВ «Воннер Груп», ТзОВ «Пегас-Консалт», за результатами яких складено акти перевірок, які використані при проведені перевірки ТОВ «ТД «Нові перспективи» та враховані при складенні акту № 318/23/370304247 від 15.08.2011 р., а відтак, зазначені акти не є належними доказами нікчемності правочину між ТОВ «Нові Перспективи» та ПАТ «Бель Шостка Україна». З огляду на викладене, вважає донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ неправомірним, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, заступником начальника управління податкового контролю, начальником відділу перевірок платників податків Шосткинської ОДПІ Ніколаєвою В.А. проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Бель Шостка Україна" з питань формування податкового кредиту за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.

За результатами перевірки Шосткинською ОДПІ 14 березня 2012 року складений акт № 30/22-005/00447103 (а.с. 17-29), яким зафіксовано порушення позивачем п.п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за травень 2011 року в загальному розмірі 67594, 00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки Шосткинською ОДПІ 02 квітня 2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000132347 (а.с. 16) про збільшення суми грошового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 67 595, 00 грн., з яких: 67 594, 00 грн. основний платіж, 1, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, скориставшись правом, наданим ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС у Сумській області № 6277/10/10-10579/94ск від 17.05.2012 р. від 07.06.2012р. податкове повідомлення рішення від 02.04.2012 р. № 0000132347 залишено без змін, а скарга ПАТ "Бель Шостка Україна" - без задоволення.

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення та донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість, слугувало твердження податкового органу про нікчемність угоди між ПАТ "Бель Шостка Україна" і ТОВ "ТД "Нові перспективи".

У свою чергу, в обґрунтування такого твердження відповідач послався на акт перевірки ДПІ у Городоцькому районі Львівської області № 318/23/37304247 від 15.08.2011 р., в якому зазначено про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу (а.с. 134-140).

Колегія суддів вважає вказані висновки Шосткинської ОДПІ необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі письмовими доказами та не можуть бути підставою для донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними податковими накладними, та підкріплений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 47-61, 107-108), згідно договору № 1-04/11 від 01 квітня 2011 року ПАТ "Бель Шостка Україна" придбавало у ТОВ "ТД "Нові перспективи" ароматизатори сиру Гауда за ціною та на умовах, визначених договором.

Факт отримання та оплати придбаних ароматизаторів підтверджується видатковою накладною, журналом реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ та платіжними дорученнями про оплату, а їх якість -відповідними сертифікатами.

На суму придбаного товару ТОВ "ТД "Нові перспективи" була виписана податкова накладна 88 від 25.05.2011 р. на суму 405565,00 грн., в т.ч. ПДВ - 67594,17 грн. (а.с.56), та видаткова накладна № 261 від 25.05.2011 р. (а.с.51).

Транспортування ароматизаторів від продавця до позивача здійснювалось кур'єрською службою доставки ТзОВ «Торговий дім «Міст Експрес», про що свідчать договір та копія квитанції до відправлення (а.с.59-61).

Оприбуткування та використання зазначених ароматизаторів у господарській діяльності позивача (виробництво сиру), підтверджується наявними в матеріалах справи накладними внутрішнього переміщення (а.с. 95-106).

Слід відмітити, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, господарська діяльність позивача за КВЕД включає, зокрема, 15.51.0 - Перероблення молока та виробництво сиру.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарська операція з купівлі-продажу ароматизаторів сиру Гауда між ПАТ "Бель Шостка Україна" та ТОВ "ТД "Нові перспективи" фактично здійснена, направлена на настання правових наслідків, які обумовлені нею та підтверджена належним чином складеними первинними документами, а придбаний товар використано позивачем у власній господарській діяльності.

З огляду на вищенаведене, керуючись положеннями п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст.201 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на відображення цієї господарської операції у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом зроблено висновок про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "ТД «Нові перспективи», з посиланням на відсутність у останнього необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а також формування податкового кредиту за рахунок контрагентів, які мають ознаки фіктивності, правочини яких є нікчемними та формують податковий кредит, що є ризиковим.

Слід відмітити, що такий висновок зроблено відповідачем з посиланням виключно на акт ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 15.08.2011 р. № 318/23/370304247 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Нові перспективи», код за ЄДРПОУ 37304247 з питання правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що дії органів державної податкової служби щодо проведення перевірки ТОВ «ТД «Нові перспективи», за результатами яких складено акт від 15.08.2011 р. № 318/23/370304247, що слугував підставою для висновку відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та вказаним контрагентом, були оскаржені останнім в судовому порядку.

Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 р. № 2а-9234/11/11370 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Нові перспективи» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання дій протиправними, скасування наказу.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області по проведенню документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи» з питань правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року (а.с.67-71).

Зазначена постанова Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 р. набрала законної сили як така, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 р.

Таким чином, неправомірність дій ДПІ у Городоцькому районі Львівської області по проведенню документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Нові перспективи», встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак, акт № 318/23/370304247 від 15.08.2011 р. не береться до уваги колегією суддів з огляду на його невідповідність вимогам ст.70 КАС України щодо належності та допустимості доказів, оскільки одержаний з порушенням закону.

Крім того, колегія суддів зауважує, що висновок про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «ТД «Нові перспективи», в тому числі й з позивачем, ґрунтується на даних актів перевірок постачальників ТОВ «ТД «Нові перспективи» - ТОВ «Воннер Груп», ТОВ «Пегас-Консалт», АТЗТ «Темпо», якими зафіксовано порушення останніми податкового законодавства та укладення нікчемних правочинів з метою штучного формування податкового кредиту.

Колегія суддів зауважує, що дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська по проведенню перевірок ТОВ «Воннер Груп», ТОВ «Пегас-Консалт», за результатами яких складено акти № 1267/233/36961703 від 01.08.2011 р. та № 1273/23/37212371 від 01.08.2011 р., визнано протиправними рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 р. по справі № 2а/0470/10812/11 та від 12.10.2011 р. по справі № 2а/0470/10813/11 відповідно (а.с.72-94).

Отже, акти перевірок ТОВ «Воннер Груп», ТОВ «Пегас-Консалт» не є беззаперечним доказом нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «ТД «Нові перспективи» та ПАТ «Бель Шостка Україна».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості придбаного у ТОВ "ТД «Нові перспективи» товару, на відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем товарів сторонами не заперечується.

Також, варто зазначити, що в ході невиїзної документальної перевірки на підставі даних податкових декларацій, звітів, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Колегією суддів взято до уваги, що відповідачем в акті перевірки висновок про нікчемність правочинів між ПАТ «Бель Шостка Україна» та ТОВ "ТД «Нові перспективи» викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, в зв`язку з чим колегія суддів вважає такий висновок Шосткнської ОДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 984.

Колегія суддів зауважує, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит чи права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат.

Крім того, податковим органом не надано суду прийнятих за наслідками проведених перевірок ТОВ "ТД «Нові перспективи» податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ТД «Нові перспективи» підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Матеріалами справи підтверджено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Контрагент позивача ТОВ "ТД «Нові перспективи» на час здійснення спірних господарських операцій з позивачем був зареєстрований як юридична особа, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагент мали відповідний обсяг цивільної право- та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірних договорів.

З огляду на викладене, підстави для визнання договорів між позивачем та вказаними контрагентами нікчемними або недійсними у відповідача відсутні.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу валових витрат за 3 квартал 2011 року суми в розмірі 69917 грн., та до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року суми в розмірі 13983 грн. по реальним господарським операціям із ТОВ "Промислова група ДФМ", повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із придбанням товарів, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки № 30/22-005/00447103 від т14.03.2012 року порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій в зв`язку зі збільшенням податкового зобов`язання з податку на додану вартість, є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-1870/4661/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.