Постанова № 26477307, 08.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2012 р. Справа № 2а-3387/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. по справі № 2а-3387/12/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000530840 від 24.02.2012 року; № 0000540840 від 24.02.2012 року; № 0000588040 від 24.02.2012 року; № 0000060040 від 03.04.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року позов було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача №0000530840 від 24.02.2012 року; № 0000540840 від 24.02.2012 року; № 0000588040 від 24.02.2012 року; № 0000060040 від 03.04.2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 5 липня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України; Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2010 рік, за 9 місяців 2011 року та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПВКП "Будмет" за червень 2010 року; ТОВ "Рік СВ-Прилад" за грудень 2010 року; ФОП ОСОБА_1 за лютий 2010 року; ПАТ "Агва-Інтерком" за серпень 2011 року; ПП "Елітрембудімідж" за лютий 2011 року; ТОВ "Хімтрейд" за травень 2011 року; ФОП ОСОБА_2 за жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року. про що був складений акт №95/40-028/05762269 від 09.02.2012 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.7.2.3п.7.2,п.п.7.4.1,п.7.4,п.п.7.7.2,7.7.1,п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п.198.3, ст.198,п.200.1,п.200.2,п.200.3,п.200.4ст.200 ПК України; п.3.1ст.3,п.5.1.п.п.5.2.1п.5.2ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1 та п.138.10 ст.138 ПК України, а саме: позивачем було завищено суму податкового кредиту за лютий 2010 року за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1 на суму 100,00 грн., за червень 2010 року - ПВКП "Будмет" на суму 233,92 грн., за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_2. за жовтень 2010 року на суму 7041,74 грн., за листопад 2010 року на суму 15 208,32 грн., за грудень 2010 року на суму 9636,34 грн., за січень 2011 року на суму 6996,08 грн., за лютий 2011 року на суму 1343,76 грн., за березень 2011 року на суму 6500,00 грн., за грудень 2010 року - ТОВ "Рік СВ-Прилад" на суму 665,00 грн., за лютий 2011 року - ТОВ "Хімтрейд" на суму 150,00 грн., за серпень 2011 року - ПАТ "Агва-Интерком" на суму 10200,00 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення № 0000530840 від 24.02.2012 року, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41523,та штрафні (фінансові) санкції - 6945,00 грн. ; № 0000540840 від 24.02.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1667,00 грн. ; № 0000588040 від 24.02.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 89 955,00 грн. .

За результатами адміністративного оскарження було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0000060040 від 03.04.2012 року на суму 82 241,00 грн., та частково скасовано податкового повідомлення-рішення відповідача від 24 лютого 2012 року № НОМЕР_5 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7 713,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України .

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону „Про податок на додану вартість ", податковий кредит - це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно до п.п.7.2.3 п.7. 2.6 п.7.2 ст.7 вказаного вище закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п.7.7.1п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного вище закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від»ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від»ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат - платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 ст.5 вказаного вище Закону визначено, що до складу валових витрат включаючи, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв»язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з приданням електричної енергії (включаючи реактивну), у урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність не віднесення до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами господарських операцій з з ПВКП "Будмет" за червень 2010 року; ТОВ "Рік СВ-Прилад" за грудень 2010 року; ФОП ОСОБА_1 за лютий 2010 року; ПАТ "Агва-Інтерком" за серпень 2011 року; ПП "Елітрембудімідж" за лютий 2011 року; ТОВ "Хімтрейд" за травень 2011 року; ФОП ОСОБА_2 за жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року.

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 у якого була придбана "Нумераційна головка" відповідно до рахунку-фактури №89/150210 від 15.02.2010 року; ; ПВКП "Будмет" у якого був придбаний сурик сухий і ґрунт ГФ-21 по довіреності №1714 від 22.06.2010 року; з ТОВ "Рік СВ-Прилад" у якого був придбаний прилад ІФН-200 для вимірювання напруги, опору постійного й змінного струму по довіренності №3839 від 21.12.2010 року; з ТОВ "Хімтрейд" у якого був придбаний матеріал по довіреності №1299 від 10.05.2011 року, з ПП "Елітрембудімідж" у якого були придані матеріали по довіреності №3285 від 03.02.2011 року доля використання їх на ремонті роботи; ПАТ "Агва-Інтерком" у якого були придані матеріали по довіреності №2402 від 03.08.2011 року, №2578 від 17.08.2011 року; №2677 від 25.08.2011 року; з ФОП ОСОБА_2 у якого були придачні матеріали по довіреності №3516 від 08.12.201року; №3429 від 30.11.2010 року; №3075 від 29.102010 року; №3250 від 15.11.20910 року; №3724 від 23.12.2010 року; №161 від 25.02.2011 року; 3191 та 492 від 22.02.2011 року; №3066 від 29.10.2010 року; №3683 від 21.12.2010 року; №2870 від 11.10.2010 року; №3205 та №3207 від 10.11.2010 року; №3552 від 10.12.10201 року; №3444 від 01.12.2010 року; №3518 від 08.12.2010 року; №2849,2850 від 08.10.2010 року; №650 від 11.03.2011 року.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій, та не віднесення за результатами П,Ш,ІУ кварталів 2011 року вартості придбаних матеріалів для виготовлення готової продукції до валових витрат, у зв'язку з невикористанням їх у виробництві.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та правильність формування податкового кредиту та валових витрат за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що за результами зустрічних звірок контрагентів позивача встановлені нікчемні правочини, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов»язаннях платника податку у зв»язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, рух активів позивача, або зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача позивача.

З приводу позиції суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення- рішення від 24 лютого 2012 року № НОМЕР_5 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7 713,25 грн. за результатами адміністративного оскарження було скасовано у адміністративному порядку, то колегія суддів зазначає наступне.

На час розгляду справи у суді першої інстанції (відкрито провадження у справі - 15.03.2012 року, постановлено рішення - 05.07.2012 року) рішенням Державної податкової служби у Харківській області від 16.03.2012 року 31157/10/10-212 зазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині грошових зобов"язань з податку на прибуток.

Колегія суддів вважає помилковим судження суду першої інстанції про те, що зазначене рішення податкового органу скасовано лише в частині, тому є предметом розгляду даного спору.

Колегія суддів дійшла до висновку, оскільки дане податкове рішення було частково скасовано на час постановлення судового рішення, тому не може в цій частині бути предметом судового розгляду.

За таких підстав судове рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. по справі № 2а-3387/12/2070 скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби від 24 лютого 2012 року № НОМЕР_5 в частині збільшення грошового зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 7713,25 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року по справі №2а-3387/12/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 12.10.2012 р.