Ухвала суду № 26477179, 24.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 р.Справа № 2а-14344/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012р. по справі № 2а-14344/11/2070

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби треті особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс ЛТД" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіменергомаш" , Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно - будівельне підприємство "Мостокран - 1" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхові технології"

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Електроважмаш" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - відповідач), треті особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс ЛТД"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіменергомаш", Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно будівельне підприємство "Мостокран - 1"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхові технології", в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0000620840.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000620840 від 6 червня 2011 року відповідача.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 2 лютого 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органом була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного податку на додану вартість у сумі 2 252 615,00 грн. за лютий 2011 року на розрахунковий рахунок платника. яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість що декларувалось у червні, вересні, листопаді 2010 року, січні 2011 року та правомірності декларування від'ємного значення за лютий 2011 року, що було оформлено актом №14708/40-28/00213121 від 19.05.2011 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.7.2.3.п.7.2п.п.7.4.1п.7.4.п.п.7.7.1.п.п7.7.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.200.1.п.200.3.п.200.4ст.200 ПК України; п.198.2,п.198.6, п.198.3ст.198,п.200.1ст.200.п.201.10 ст.201 ПК України. а саме: завищення суми податкового кредиту за червень, серпень 2010 року та січень 2011 року на суму 659 401,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації звітного періоду) за лютий 2011 року на суму 659 401,00 грн., та завищення суми податкового кредиту за лютий 2011 року на 1 042 631,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 1 042 631,00 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 06.06.2011 року № 0000620840, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 702 032,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону „Про податок на додану вартість ", податковий кредит - це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно до п.п.7.2.3 п.7. 2.6 п.7.2 ст.7 вказаного вище закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг. не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями іншими подібними документів згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку. які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підпунктом 201.8 ст.201 ПК України зазначено, що нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку. передбаченому ст.183 цього Кодексу.

За приписами п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковим органом ставить під сумнів реальний характер господарської операції між позивачем та ТОВ фірмою "Торгсервіс ЛТД" та ТОВ НВП "Хіменергомаш", РБП "Мостокран-1" ТОВ, ТОВ "Страхові технології".

Як свідчать матеріали справи, в ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ фірмою «Торгсервіс ЛТД» з яким був укладений договір поставки №238/16-78-Т від 09.09.2010 року та додаткова угода №1 від 22.10.2010 року товару відповідно до специфікації, а саме: сталі - кргу Р6М5 14.5 мм в кількості 0,365 т, кругу Р6 М5 20 мм в кількості 0,5 т, круг Р6М5 30 мм в кількості 0,304 т.;

Крім цього, в ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ НВП "Хіменергомаш" з яким був укладений договір №207-02/31-Т від 30.08.2010 року про закупівлю товарів, а саме шайби, упорну, грузи, контактодержатель, мостик контактний, контакт (заготовка), вкладиш (заготовка), та договір №2313/3-Т від 10.01.2011 року купівлі-продажу товару, а саме: кремній кристалічний, вуглець 4-х хлористий, натрій їдкий тв., натрій їдкий, технічний марки ТР, натрій вуглекислий б/в, окис магнія чда (без сіри), окис кадмія, техвуглець); №238-13/12-Т від 13.01.2011 року поставки товару, а саме: масла касторового, масла льняного; № 207-03/45-Т від 17.09.2010 року та додатковою угодою №1 поставки системи моніторингу ТGА-В для виміру часткових розрядів в обмотках електричних машин в режимі он-лайн, а також здійснила шеф-монтаж, налаштування обладнання та навчання персоналу.

Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивача мав взаємовідносини з РБП "Мостокран-1", з яким були укладені угоди підряду №139 від 23.03.2010 року на виконання роботи з фарбування металоконструкцій мостових електричних кранів, очищення металоконструкцій кранів від їржі, окалини та застарілої фарби; та договір підряду №130Т від 18.05.2010 року на капітальний ремонт мостового електричного крану; договір підряду №140 від 25.10.2010 року та додаткової угоди про здійснення ремонту мостового електричного крану.

Разом з вказаним вище, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Страхові технології", з яким був укладений договір від 09.09.2010 року №238/16-79-Т про закупівлю товарів за державні кошти, додаткової угоди від 16.03.2011 року.

Колегія суддів, під час надання оцінки документам первинного бухгалтерського обліку, наданим позивачем звертає увагу на специфіку даних товарів, значний обсяг поставок; спеціальні вимоги до його зберігання та переміщення, необхідність праці спеціально навчених робітників для вчинення даних господарських операцій, використання наведених товарів у власній господарській діяльності.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про помилковість позиції суду першої інстанції про задоволення позову.

Надання оцінки доказам за вказаними критеріями передбачено у роз'яснені інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України,

Абзац 16 якої каже, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв»язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Посилання апеляційної скарги на відсутність у контрагентів позивача необхідної кількості працюючих, складських приміщень та адміністративного персоналу, колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки не спростовують висновків суду про фактичний рух активів у позивача, зміну у власних зобов'язаннях, що відбулось у позивача за підсумками зазначених господарських операцій.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012р. по справі № 2а-14344/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2012 р.