Ухвала суду № 26477033, 24.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 р.Справа № 2а-3019/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по работі з великими платниками податків м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. по справі № 2а-3019/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по работі з великими платниками податків м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Харків (далі -відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000950841 від 27.12.2011 року; від 03.02.2012 року №0000040841; від 27.12.2011 року № 000096084; від 03.02.2012 року № 0000050841.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року позов було задоволено частково.

Скасовані податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.02.2012 року № 0000040841 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 433 431,84 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 108 357,96 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 року № 0000050841.

В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 3 лютого 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена документальна виїзна перевірка позивача з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2011 року та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року, про що був складений акт від 19.12.2011 року № 2286/41-018/32565419.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198,п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України, а саме: підприємством сформовано суму податкового кредиту за серпень 2011 року по контрагентам позивача на загальну суму 199 026,56 грн., в тому числі ТОВ "Торгперпектива" на суму 186 021,26 грн. та СПДФО ОСОБА_1 на суму 2005,30 грн.. у зв'язку з значенням нікчемними правочинів, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року на 188026,56 грн.;п.198.1.п.198.3.п.198.4 ст.198.,п.201.1п.201.4 ст.201 ПК України, а саме: позивачем протиправно сформовано суму податкового кредиту за вересень 2011 року по контрагенту ТОВ "Торгперпектива" на суму 284 069,79 грн., у зв'язку з визнанням нікчемності правочинів, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2011 року на 284 069,79 грн.; п.200.3, абз "а", "б" п.200.4 ст.200 ПК України, а саме позивачем завищено суму бюджетного відшкодування вересня 2011 року на суму 433 489,00 грн.

Крім цього, порушення встановлене перевіркою склало у віднесенні (двічі) позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної №17088 від 18.07.2011 року на суму 57,17 грн.., яка отримана від ТОВ "Євроекспрес пошта".

За підсумками перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 27.12.2011 року за № 0000950841, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань податкових зобов'язань наступних періодів з податку на додану вартість у розмірі 433 489,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 216 744,50 грн.; від 27.12.2011 року № 0000960841. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38 655,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 332,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 24.01.2012 року №331/10/25-103 скасоване податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року № 0000950841 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 108 372,25 грн. та скасоване податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року № 0000960841 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) в розмірі 9666,25 грн., в іншій частині вказані рішення залишено без змін. а скаргу позивача - без задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів, вважає можливим переглянути судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи непідтверджені митними деклараціями (іншими подібними документів згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

На підставі п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 ст.200 ПК України має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території Україні - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Торгперспектива", ФОП ОСОБА_1, та правильність віднесення сум податку на додану вартість від даних операцій та формування податкового кредит.

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Торгперспектива" з яким був укладений договір №15-04-10-Л від 15.04.2010 року про придбання комплектуючих (корпус головної передачі, кришка, барабан. коробка диференціала права, пробка ПММ, картер) на суму 470 091,05 грн. . .

Крім цього, в ході господарської діяльності мав господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 по придбанню товарів (асбокартон та асбошнур) у серпні 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до суду копії документів первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальний характер зазначених господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та правильність формування податкового кредиту віднесення до валових витрат за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що підприємства по ланцюгу постачальників контрагентів позивача ТОВ "Торгперпектива" та ФОП ОСОБА_1 - ТОВ "Пріоритет-ЮС", ТОВ "Легал Світ" та ТОВ "Промспец консалтинг"; ТОВ "Бізнес Консалтинг Плюс" відсутні за місцезнаходженням, не мають складські приміщення, адміністративні та технічні ресурси для здійснення господарських операцій, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичний рух активів позивача, виникнення у нього зобов'язань.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по работі з великими платниками податків м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. по справі № 2а-3019/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2012 р.