Рішення № 26476910, 17.10.2012, Господарський суд Чернігівської області

17.10.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17.10.2012р. справа № 5028/15/66/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорський шифер", 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Привокзальна, 2А

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Аврора", 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 155

Про стягнення заборгованості 18 371,47 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кирієнко С.М. довіреність № 551 від 15.10.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішення прийнято після оголошеної перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17679 грн. за отриману продукцію та пені у розмірі 692,47 грн. за договором поставки № 56-11 від 13.04.2011р.

Від позивача надійшло письмове клопотання від 10.10.2012р. про розгляд справи по суті за відсутності представника позивача, яке суд задовольнив.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 552 від 15.10.2012р. в якому він повідомив про те, що станом на 16.10.2012р. його основна заборгованість перед позивачем становить 16 279 грн. в зв'язку з частковою оплатою та просить суд при прийнятті рішення пропорційно розстрочити на три місяці сплату суми основного боргу 16 279 грн., пені 692,47 грн. та судового збору в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

13.04.2011р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 56-11, за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в кількості, асортименті і по цінам вказаним в специфікації (а при її відсутності -в накладних), яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору ціна на продукцію вказується в специфікації чи в рахунку, який виставляється покупцю для оплати чи у накладній.

На виконання умов договору відповідач отримав продукцію на підставі довіреності № 201 від 06.06.2012р., товарно-транспортної накладної № СН000000923 від 06.06.2012р., рахунку на оплату № Н000000831 від 06.06.2012р. на суму 44 835 грн.

За зворотньою накладною № 1568 від 09.08.2012р. відповідач повернув, а позивач прийняв продукцію на суму 24 056 грн. Таким чином фактично відповідачу було поставлено продукцію на суму 20 779 грн.

У відповідності до п. 3.4 договору покупець зобов'язаний оплатити поставлену йому продукцію протягом десяти календарних днів з моменту її відвантаження.

Відповідач вчасно за поставлену продукцію не розрахувався, його заборгованість перед позивачем станом на день подачі позовної заяви складала 17679 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем оплачено 1400 грн. боргу за вказаним договором, що підтверджується наданими відповідачем в судовому засіданні від 17.10.2012р. і долучених до матеріалів справи оригіналами платіжних доручень, а тому провадження в цій частині позову необхідно припинити, оскільки відсутній предмет спору.

Таким чином станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 16 279 грн. Вказана сума боргу відповідачем не оспорюється.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, а тому сума боргу 16 279 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до п. 5.2 договору в разі прострочення покупцем оплати продукції він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (яка діяла в період, за який сплачується пеня) від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Таким чином на користь позивача слід стягнути пеню в розмірі 692,47 грн. за період з 19.06.2012р. по 11.09.2012р.

На підставі викладеного позов слід задовольнити повністю з покладенням судових витрат на відповідача з вини якого виник спір.

Відповідач просить суд при прийнятті рішення пропорційно розстрочити на три місяці сплату суми основного боргу 16 279 грн., пені 692,47 грн. та судового збору в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

Згідно ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.

У відповідності зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання розстрочки рішення.

При цьому, законодавець звертає увагу суду на те, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати інтереси як відповідача так і позивача, матеріальні та фінансовий стан сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства не є підставою для затримання розрахунків з позивачем шляхом розстрочки погашення заборгованості.

Отже, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому суд визнає заяву про розстрочку виконання рішення необґрунтованою.

Керуючись ст.49, п. 1.1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Припинити провадження у справі в частині стягнення 1400 грн. боргу.

Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Аврора", 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 155 (п/р 26005119591 в АКБ „Поликомбанк" м. Чернігів, МФО 353100, код 31275237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський шифер", 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Привокзальна, 2А (п/р 26000060528654 в Краматорській філії ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 335548, код 32879254) 16 279 грн. боргу, 692,47 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В. Федоренко