Постанова № 26476809, 18.10.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.10.2012 р. справа №5009/2807/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Стойка О.В., Черноти Л.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 06.09.2012 р. по справі №5009/2807/12 (суддя -Соловйов В.М.)

за позовом Приватного підприємства «Соколенко-Екскавація»м.Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»м. Запоріжжя

про стягнення 72 304, 91 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -Кравця О.О. -за довіреністю б/н від 18.11.2011 р.

від відповідача -не з»явився

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Соколенко-Екскавація»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»суми боргу в розмірі 72 304, 91 грн. за договором субпідряду № 2603/2012 від 26.03.2012р., а саме: 70 529, 13 грн. основного боргу, 1 410, 58 грн. пені та 365, 20 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.09.2012 р. по справі №5009/2807/12 позовні вимоги Приватного підприємства «Соколенко-Екскавація» задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 06.09.2012 р. у справі №5009/2807/12 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з»ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Зокрема, відповідач зазначає, що ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає право відповідача визнати позов повністю або частково. Місцевий господарський суд позбавив відповідача такого права, постановивши рішення в першому судовому засіданні, а ухвалу про призначення справи до розгляду відповідач не отримав.

Також, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі були досліджені обставини справи, оскільки п.3.7 Договору субпідряду №2603/2012 від 26.03.2012р. передбачено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Замовника, які перераховуються Генпідрядником на поточний рахунок Субпідрядника. З моменту підписання відповідачем Акту №182/04 від 09.04.2012 р. за квітень 2012 року до теперішнього часу, як і на момент постановлення судом оскаржуваного рішення Замовник не провів розрахунки за виконані роботи з відповідачем.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.12 р. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.12 р. не з'явився, причин нез'явлення не повідомив, про день слухання справи був повідомлений належним чином.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст. ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»(далі-Підрядник) та Приватним підприємством «Соколенко-Екскавація»(далі-Субпідрядник) укладено договір субпідряду (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, терміни, які використовуються в договорі:

1.1. Об'єкт - Реконструкція торгівельного центру за адресою: Запорізька

область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вулиця Нікопольське шосе,

будинок 1е.

1.2. Кошторисна документація - кошторис робіт на Об'єкті, що розробляється Субпідрядником і є невід'ємною частиною даного Договору.

1.3. Роботи - земляні роботи на Об'єкті та вивіз сміття.

1.4. Акт про недоліки - документ, що складається уповноваженими представниками Сторін, у якому після виконання Робіт за даним Договором фіксуються недоліки, а також порядок і термін їх усунення.

Договір - даний Договір (п. 1.5 Договору).

1.6. Сторони (Договору) - Підрядник і Субпідрядник.

1.7. Проект - проектна документація стадії "Робоча Документація", розроблена ТОВ фірма "ЄвроДніпро ЛТД", шифр ЕД 017.11-Р-АС.

Відповідно до п. 2.1 договору, Субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт з улаштування котловану на насосній пожежного водопроводу та автоматичного пожежегасіння на Об'єкті, обсяг і вартість яких визначені в Кошторисі (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного Договору, а Підрядник зобов'язується прийняти ти та оплатити вищевказані роботи.

Згідно п.2.2 Договору, кошторисна документація розробляється Субпідрядником, затверджується Підрядником і є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток № 1).

Пунктом 3.1 Договору, передбачено, що загальна вартість робіт відповідно до Кошторисів (Додаток № 1 до Договору, Додаток № 1 до Додаткової угоди) складає 179 804, 40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 29 421, 40 грн.

2. Вартість додаткового обсягу будівельно - монтажних робіт складає 22 304, 40 грн., в. т.ч. ПДВ 20% - 3 717, 40 грн. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що загальна вартість робіт по даному Договору є твердою та незмінною. Вартість одиниці робіт та матеріалів (Додаток № 1) є фіксованою та незмінною. Протягом 5 банківських днів з дати підписання даного Договору Підрядник зобов'язується перерахувати на поточний рахунок Субпідрядника авансовий платіж у розмірі 40 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 6 666, 66 грн.

Згідно п. 3.3 Договору, остаточний розрахунок Підрядник здійснює на підставі Акту здачі - приймання виконаних робіт (форма № КБ 2 В) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ З) протягом 5 банківських днів з дня підписання цих документів уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п. 3.7 Договору, фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Замовника в національній валюті України, які перераховуються Генпідрядником на поточний рахунок Субпідрядника в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Згідно п. 3.8 Договору, розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок Субпідрядника.

Пунктом 3.10 Договору встановлено, що за послуги, що надаються у відповідності з умовами даного Договору з організації та координації виконання робіт (послуги генерального підряду) Субпідрядник сплачує Генеральному підряднику 3% від ціни всіх робіт, виконання яких передбачено умовами даного Договору. Пунктом 4.1 Договору визначено, що приймання виконаних Робіт здійснюється згідно Акту здачі-приймання виконаних робіт (форма № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3).

Відповідно до п. 4.2 Договору, роботи за даним Договором вважаються такими, що виконані належним чином та у повному обсязі з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт Сторонами.

Згідно п. 4.3 Договору, проект Акту здачі-приймання виконаних робіт складається Субпідрядником після виконання робіт та надсилається Підряднику у двох екземплярах до 30 числа поточного місяця.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що підрядник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня отримання від Субпідрядника проекту Акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаного зі свого боку Субпідрядником, розглянути вказаний проект та, у випадку належного виконання умов даного Договору та достовірності інформації, що міститься в Акті, підписати зі свого боку зазначений Акт здачі-приймання виконаних робіт та скріпити його своєю печаткою.

Відповідно до п.п. 5.1.1 Договору, Субпідрядник зобов'язаний якісно та в обумовлені строки виконати Роботи на Об'єкті. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було своєчасно та належним чином виконано роботи, які визначені умовами договору субпідряду від 26.03.2012 р., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 154/03 за квітень 2012р., актом приймання виконаних будівельних робіт №182/04 за квітень 2012р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2012р., які підписані відповідачем без жодних заперечень.

Оскільки позивачем було виконано в повному обсязі передбачені договором субпідряду роботи, тому останній виставив відповідачу рахунки № 6 від 13.04.2012р. на суму 82 570,86 грн. та №7 від 13.04.2012р. на суму 22 304,53 грн.

Відповідно до п.п. 5.2.1 Договору, Субпідрядник має право вимагати від Підрядника належного та своєчасного виконання зобов'язань за Договором.

Підпунктом 5.3.1 Договору передбачено, що підрядник зобов'язаний вчасно здійснити оплату Робіт Субпідрядника.

30.05.2012р. на адресу відповідача позивачем направлена претензія № 10 про сплату суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором субпідряду № 2603/2012 від 26.03.2012р. виконав не у повному обсязі, тому сума основного боргу відповідача перед позивачем за вищезазначеним договором складає 70 529, 13 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона /підрядник/ зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, відповідач у повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання за договором субпідряду№2603/2012 від 26.03.2012 р. в частині розрахунків за виконану позивачем роботу, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка на час вирішення спору складає 70 529,13 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 70 529, 13 грн. заборгованості заявлені позивачем правомірно та обґрунтовано.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1410,58 грн., 3% річних в сумі 365, 20 грн. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодксу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"(далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.3 Договору субпідряду № 2603/2012 від 26.03.2012р. остаточний розрахунок Підрядник здійснює на підставі Акту здачі - приймання виконаних робіт (форма № КБ 2 В) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ З) протягом 5 банківських днів з дня підписання цих документів уповноваженими представниками Сторін.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за прострочення проведення розрахунків за виконанні роботи, згідно п. 3.3 цього Договору, Підрядник сплачує Субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення простроченої заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 2 % від суми такої заборгованості. З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними та обґрунтованими висновки господарського суду щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 70 529, 13 грн., стягнення 3% річних в розмірі 365,20 грн. та пені в розмірі 1 410,58 грн.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, які покладені в основу рішення.

Крім того, судом не допущено порушень норм процесуального права, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»на рішення господарського суду Запорізької області від 06.09.2012 р. по справі №5009/2807/12 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 06.09.2012 р. по справі №5009/2807/12 - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді О.В.Стойка

Л.Ф.Чернота

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду