Рішення № 26476410, 15.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 8/099-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6,

до комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради, ідентифікаційний код: 23576122, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 9,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: заступник начальника відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»Чеботарьова І.Г., яка діє на підставі довіреності від 16.03.2012 року за № 14-352;

від відповідача: юристи комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради Кучерява Т.А., яка діє на підставі довіреності від 03.09.2012 року, та Доля С.М., який діє на підставі довіреності від 19.03.2012 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі за текстом: Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за № 31-09/11 (далі за текстом: Договір) у вигляді інфляційних нарахувань у сумі 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), пені у сумі 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.) та 7% штрафу у сумі 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за № 31-09/11 не своєчасно здійснив оплату поставленого Позивачем газу, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором у вигляді інфляційних нарахувань у сумі 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), пені у сумі 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.) та 7% штрафу у сумі 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2012 року порушено провадження у справі №8/099-12 та призначено останню до розгляду на 27.08.2012 року.

27.08.2012 року в судове засідання Позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день і час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 13.08.2012 року не виконав. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 13.08.2012 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. У зв'язку з цим ухвалою суду від 27.08.2012 року розгляд справи відкладено на 08.10.2012 року.

08.10.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвал суду від 13.08.2012 року та від 27.08.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову частково заперечував та просив в його задоволенні частково відмовити. Позивач та Відповідач заявили клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 08.10.2012 року задоволено. У судовому засіданні 08.10.2012 року сторонам у справі було оголошено перерву до 15.10.2012 року.

15.10.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову частково заперечував та просив в його задоволенні частково відмовити. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.10.2012 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача і Відповідача та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1, п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Крім того, Цивільний кодекс України у ч.ч.1, 2 ст. 712 передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

30.09.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, був укладений договір на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за № 31-09/11 (далі за текстом: Договір). За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Договору, Продавець (Позивач або Постачальник) згідно з цим Договором зобов'язується передати у власність Покупцю (Відповідачу) в період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року імпортований природний газ (далі за текстом: газ) в обсязі до 7887,007 тис. куб. м. (сім мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч сім куб. м.)для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти цей газ та оплатити.

Договір у п. 3.1. передбачає, що Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Згідно із вимогами п.п. 5.1., 5.5. Договору, ціна за 1000 куб. м. природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -1091,00 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -1309,20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.). Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Договір у п. 6.1. передбачає, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

За умовами п. 6.3. Договору, в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Відповідно до п. 11.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості.

11.10.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 11.10.2011 року за № 1 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за № 31-09/11 (далі по тексту: Додаткова угода №1).

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди №1, з 11 жовтня 2011 року викласти п. 5.2. статті 5. «Ціна газу»у наступній редакції: «5.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -1091,00 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -1309,20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.). Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1248,74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -1248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0 %, на послуги з транспортування -20 % - 60,46 грн., всього з ПДВ -1309,20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.)».

Додаткова угода №1 у п. 2 передбачає, що решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Згідно п. 3 Додаткової угоди №1, дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 11 жовтня 2011 року.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору у жовтні 2011 року Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 273829,64 грн. (двісті сімдесят три тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 64 коп.), що підтверджено актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, який підписаний Позивачем та Відповідачем, на виконання вимог п. п. 1.1., 3.1., 3.3. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу, вартості та якості поставленого природного газу з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем поставленого газу у обсягах та вартістю, визначених в цьому акті і Договорі, копії яких знаходиться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписаний Відповідачем акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність відхилень від нормативів і стандартів природного газу або не згоди з вартістю, якістю та обсягом поставленого Позивачем природного газу свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Випискою з бухгалтерської проводки по рахунку Позивача та поясненнями Позивача, які він надавав у судових засіданнях 08.10.2012 року та 15.10.2012 року підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.1., 6.1. Договору не своєчасно оплатив поставлений Позивачем природний газ, в зв'язку з тим, що перерахував Позивачу кошти у сумі 273829,64 грн. (двісті сімдесят три тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 64 коп.) в якості оплати придбаного за Договором газу лише 20.03.2012 року, внаслідок чого прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором по сплаті Позивачу вартості придбаного газу на 127 днів.

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 10.08.2012 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки природного газу, його вартості та якості не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки природного газу або щодо його якості Відповідачем суду не надано.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору поставки природного газу. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки природного газу, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем терміну у вигляді 127 днів прострочення виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором по сплаті Позивачу вартості придбаного газу, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо строку та обставин прострочення виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку терміну прострочення виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором у сумі 273829,64 грн. (двісті сімдесят три тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 64 коп.) погашена 20.03.2012 року.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача інфляційні нарахування у сумі 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), 3-и проценти річних у сумі 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), пеню у сумі 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.) та 7% штрафу у сумі 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Договір у п. 7.2. передбачає, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, з метою дотримання вимог п. 7.2. Договору, направлялась претензія у вигляді вимоги про сплату грошових коштів від 15.06.2012 року за № 26-3502/1.6-12, в якій Позивач вимагав від Відповідача в триденний строк з моменту отримання вимоги сплатити на його користь заборгованість за Договором у вигляді інфляційних нарахувань у сумі 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), пені у сумі 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.) та 7% штрафу у сумі 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.).

На дану претензію Позивача у вигляді вимоги Відповідач не відреагував та кошти в якості сплати інфляційних нарахувань у сумі 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), пені у сумі 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.) і 7% штрафу у сумі 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.) Позивачу не перерахував.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несвоєчасній оплаті поставленого Позивачем природного газу у сумі 273829,64 грн. (двісті сімдесят три тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 64 коп.) внаслідок прострочення Відповідачем виконання своїх зобов'язань за Договором по сплаті Позивачу вартості придбаного газу на 127 днів, що встановлено судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, який прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, в зв'язку з чим є підстави для застосування встановленої законом та Договором відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір інфляційні нарахування становить 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), розмір 3-х процентів річних становить 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), розмір пені становить 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.) та розмір 7% штрафу становить 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.

Враховуючи несвоєчасну сплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п. 7.2. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), пені у сумі 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.) та 7% штрафу у сумі 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем у вигляді інфляційних нарахувань у сумі 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), пені у сумі 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.) та 7% штрафу у сумі 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, зокрема Договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за № 31-09/11, Додаткової угоди від 11.10.2011 року за № 1 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за № 31-09/11, виписки з бухгалтерської проводки по рахунку Позивача, претензії у вигляді вимоги про сплату грошових коштів від 15.06.2012 року за № 26-3502/1.6-12 та акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, які підписані Позивачем та Відповідачем, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та заперечувались Відповідачем.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат являється обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі, внаслідок того, що спір виник в результаті неправильних дій Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»до комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради, ідентифікаційний код: 23576122, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 9, на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, заборгованість за Договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за № 31-09/11 у вигляді інфляційних нарахувань у сумі 2738,30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 30 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2851,66 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.), пені у сумі 14724,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 95 коп.), 7% штрафу у сумі 19168,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 07 коп.) та судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2012 року