Рішення № 26476311, 15.10.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.12 Справа № 4/5014/2268/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»,

м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 14835 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

за участю представників сторін :

від позивача -Коваленко Ю.М., довіреність № 31 від 01.01.2012;

від відповідача -Семенович Ю.В, довіреність № 1-3/3д-31 від 01.01.2012.

У судовому засіданні 24.09.2012, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 15.10.2012. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 15.10.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 14835 грн. 00 коп. за неправильно зазначену маси вантажу у вагоні № 65943003, відправленому у квітні 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» за накладною № 50493337 на станцію Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 21.09.2012 № 1009, зданого у судовому засіданні 24.09.2012, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що комерційний акт АА № 043279/133 від 19.04.2012 був складений без виклику представника вантажовідправника, та з інших підстав, викладених у відзиві. Даний відзив на позовну заяву з додатками судом розглянутий та залучається до матеріалів справи.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 15.10.2012 клопотання про зменшення розміру штрафу від 15.10.2012 та просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, посилаючись на те, що підприємство відповідача перебуває у складному фінансовому становищі. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та долучається до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2012 надав заперечення на клопотання відповідача про зменшення суми штрафу № 13-04/427 від 15.10.2012, яке судом долучене до матеріалів справи.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані представниками позивача та відповідача докази на підтвердження своїх доводів, суд

В С Т А Н О В И В:

Так, у квітні 2012 року зі станції відправлення Ровеньки Донецької залізниці на станцію призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці за перевізним документом, а саме: накладною № 50493337 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»(відповідач) відправило вантаж -вугілля антрацит у вагоні №65943003, до станції Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці, одержувач - ДП «Бердянський морський торгівельний порт»..

16.04.2012 на станції Дебальцеве -Сортувальна Донецької залізниці вагон № 65943003 був відчеплений від поїзду через зменшення ваги поїзду, про що було складено акт загальної форми № 2474 від 16.04.2011(а.с.18). Вищенаведений вагон був досланий на станцію призначення за накладною № 50575133 ( посилочна накладна) ккуди прибув 19.04.2012 та був видани1 19.04.2012.

На станції призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці 19.04.2012 на вказаній станції при переважуванні вагону на вагонних 150 тонних тензометричних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній № 50493337 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні.

На станції призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:

- у вагоні № 65943003 в накладній № 50493337 вказана маса вантажу нетто 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто - 88200 кг, нетто - 64400 кг, тара -23800 кг, що на 4600 кг менше, ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено комерційний акт АА № 043279/133 від 19.04.2012 (а.с. 11).

Переважування проводилось на 150-тонних тензометричних вагонних вагах, повірених 07.03.2012. В технічному та комерційному відношенні вагони справні, люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 20-30 см, навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.

Згідно із відповіддю ст. Ровеньки Донецької залізниці на запит позивача (телеграма № 1310 від 19.06.2012) на станції відправлення Ровеньки контрольне зважування вагону № 65943003 не проводилось.(а.с.16-17).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 14835 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за

№ 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон №65943003 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, на станції призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці, при переважуванні вагона на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 50493337 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 65943003. Відповідно до даного факту був складений комерційний акт АА № 043279/133 від 19.04.2012 (а.с. 11).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА № 043279/133 від 19.04.2012 (а.с. 11) контрольне переважування вагона № 65943003 проводилось на 150 тонних тензометричних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

16.04.2012 на станції Дебальцеве -Сортувальна Донецької залізниці вагон № 65943003 був відчеплений від поїзду через зменшення ваги поїзду, про що було складено акт загальної форми № 2474 від 16.04.2011(а.с.18). Вищенаведений вагон був досланий на станцію призначення за накладною № 50575133 ( посилочна накладна) куди прибув 19.04.2012 та був видани1 19.04.2012.

Перевіркою було виявлено наступне:

- у вагоні № 65943003 в накладній № 50493337 вказана маса вантажу нетто 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто - 88200 кг, нетто - 64400 кг, тара -23800 кг, що на 4600 кг менше, ніж вказано у накладній.

За даними фактами складено комерційний акт АА № 043279/133 від 19.04.2012, (а.с. 11).

Переважування проводилось на 150-тонних вагонних вагах, повірених 07.03.2012. В технічному та комерційному відношенні вагони справні, люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 20-30 см, навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.

Згідно із відповіддю ст. Ровеньки Донецької залізниці на запит позивача (телеграма № 1310 від 19.06.2012) на станції відправлення Ровеньки контрольне зважування вагону № 65943003 не проводилось.(а.с.16-17).

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п). Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом АА № 043279/133 від 19.04.2012 (а.с. 11).

Згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагона № 65943003 в накладній № 50493337 -2967 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - 2967 грн. 00 коп. х 5 = 14835 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 14835 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 50575133, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.

Отже,позивачем переваження вантажу на станції Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на вагах (технічний паспорт ваг № 0192, тип ваг - тензометричні, модифікація ваг ВВ-150-4), яких проведена повірка 07.03.12 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.12-14).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Також слід визначити, що відповідач є збитковим підприємством та знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство є вугільним підприємством, знаходиться в тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи

В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-яки збитки в наслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, які були припущені відповідачем у наведених вище накладних.

Також, недовантаження вугілля не потягло за собою будь-яких наслідків і для безпеки залізниці або її шляхів та інших осіб.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані, підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості, підприємство відповідача -ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»внесено до Реєстру підприємств паливно- енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005 № 2711-У1 зі змінами та доповненнями. Згідно звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року - фінансові результати від звичайної діяльності підприємство відповідача є збитковим, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 11868 грн. 00 коп. (2967,00 грн.х4).

У стягненні решти суми слід відмовити.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 11868 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору.

У судовому засіданні 15.10.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 22,24,44, 49, 77, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит", вул. Леніна, буд. 82, м. Ровеньки Луганської області, код ЄДРПОУ 37713861 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пр. Карла Маркса,108, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 01073828, штраф у розмірі 11868 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано -19.10.2012.

Суддя Г.М. Старкова