Рішення № 26476194, 16.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/12670-2012 16.10.12

За позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії публічного акціонерного

товариства «УСК «Гарант-Авто»

до приватного акціонерного товариства страхова компанія «Крона»

про стягнення 23 294, 62 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Богдан Н.О. (довіреність № 324-1-4/37 від 23.12.2011 року)

відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства страхова компанія «Крона»про стягнення 23 294, 62 грн.

Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № 19G-0204384 від 30.10.2008 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mitsubishi Pajero 310»(державний реєстраційний номер АА3334АВ), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Foton»(державний реєстраційний номер АА8862СТ), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, 20.03.2012 року Позивачем було направлено останньому вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/12670-2012 та призначено її розгляд на 16.10.2012 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Алєксєєнко Оленою Миколаївною було укладено договір добровільного страхування № 19G-0204384 від 30.10.2008 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Mitsubishi Pajero 310»(державний реєстраційний номер АА3334АВ).

15.09.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на вулиці Тимошенко, 29 в м. Києві, автомобіль марки «Mitsubishi Pajero 310»(державний реєстраційний номер АА3334АВ) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ з обслуговування Оболонського району м. Києва.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля засобу «Foton»(державний реєстраційний номер АА8862СТ) гр. Дяченко А.В. вимог пункту 15.13 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Оболонського районного суду м. Києва від 05.10.2009 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Mitsubishi Pajero 310»(державний реєстраційний номер АА3334АВ) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у товариства з обмеженою відповідальністю «Естімейт». Згідно звіту № 4718 від 05.10.2009 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 23 294, 62 грн. Згідно рахунку-фактури № 00012661/1 від 02.10.2009 року вартість відновлювального ремонту склала 23 568, 62 грн.

Позивач страховим актом № 90473 від 15.10.2009 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 23 568, 60 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 9530 від 06.11.2009 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди Дяченко А.В. застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3278109.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3278109 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн., франшиза -510, 00 грн.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція Закону, що діяла на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди) повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Відповідно до статей 29 та 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція Закону, що діяла на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди) страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (матеріального збитку), розрахованого аварійним комісаром або експертом.

20.03.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу з додатками про сплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція Закону, що діяла на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди) Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача страхового відшкодування у розмірі 22 784, 62 грн., (23 294, 62 грн. -510, 00 грн. -франшиза).Таким чином, позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства страхова компанія «Крона»(01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Щорса, буд. 36-Б, ідентифікаційний код 30726778) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) страхове відшкодування у розмірі 22 784 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 62 коп., 1 574 (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) грн. 26 коп. -витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено:17.10.2012 року.

Суддя Т.Ю. Кирилюк