Рішення № 26476151, 09.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/7246-2012 09.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" про стягнення 22 849 190,45 грн. Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Нечай О.В.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача Сидоренко А.С. (дов. № 14-465 від 02.10.2012 року.)від відповідача Мельник Е.О. (дов. № 12/1 від 04.07.2012 року.) Бабій М.В. (дов. № 16 від 09.08.2012 року.) Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09 жовтня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 22 849 190,45 грн., з яких 21 710 786,02 грн. основної заборгованості за договором № 14/2255/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року, 204 352,20 грн. інфляційних втрат, 151 458,81 грн. три проценти річних, 782 593,42 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору № 14/2255/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року, в частині оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/7246-2012, слухання справи призначено на 22.06.2012 року.

22.06.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.2012 року не з'явився.

У судовому засіданні 22.06.2012 року представник позивача заперечив проти поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2012 року розгляд справи відкладено на 17.07.2012 року у зв'язку з неявкою відповідача, та необхідністю витребування нових доказів.

У судовому засіданні 17.07.2012 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду для огляду та усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.07.2012 року надав документи, на виконання вимог ухвали суду для огляду.

У судовому засіданні 17.07.2012 року було оголошено перерву до 31.07.2012 року.

31.07.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судовому засіданні 31.07.2012 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 31.07.2012 року представник відповідача проти позову заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Клопотання про продовження строків розгляду справи судом було задоволено, розгляд справи було відкладено на 14.08.2012 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

14.08.2012 року суддя Стасюк С.В. звернувся до заступника Голови Господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи № 5011-69/7246-2012.

Розпорядженням від 14.08.2012 року Голова Господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу № 5011-69/7246-2012 колегіально у складі: головуючий суддя: Стасюк С.В.; суддя Шаптала Є.Ю.; суддя Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року справу № 5011-69/7246-2012 прийнято до провадження колегією суддів : головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Нечай О.В., суддя Шаптала Є.Ю. розгляд справи призначено на 31.08.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року справу № 5011-69/7246-2012 передано для розгляду колегії суддів : головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Шаптала Є.Ю., суддя Бондарчук В.В. у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В., судді Нечай О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Шаптала Є.Ю., суддя Бондарчук В.В. прийняла справу № 5011-69/7246-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.10.2012 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року справу № 5011-69/7246-2012 передано для розгляду колегії суддів : головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Шаптала Є.Ю., суддя Нечай О.В. у зв'язку з виходом судді Стасюка С.В., судді Нечай О.В. з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В.,суддя Нечай О.В. суддя Шаптала Є.Ю. прийняла справу № 5011-69/7246-2012 до свого провадження.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.10.2012 року від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, належним чином засвідчені копії платіжного доручення № 2 від 07.09.2012 року та банківської виписки з рахунку відповідача, які свідчать про сплату Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" на користь позивача 21 710 786,02 грн. основної заборгованості за договором № 14/2255/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року.

У судовому засіданні 02.10.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 09.10.2012 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2012 року підтвердив факт сплати відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 21 710 786,02 грн., надав додаткові документи по справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 204 352,20 грн. інфляційних втрат, 151 458,81 грн. три проценти річних та 782 593,42 грн. пені.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.10.2012 року надав усні та письмові пояснення по суті справи, в яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" (покупець) було укладено договір № 14/2255/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договором продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 340 500 тис. куб.м. (триста сорок мільйонів п'ятсот тисяч куб.м.), у тому числі по місяцях кварталів.

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несу всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. Приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (пункти 3.1., 3.3. Договору).

У відповідності до пунктів 5.1., 5.2. Договору сторони погодили, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.).

Згідно з пунктом 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 102 882 801,22 грн., що підтверджується наступними документами: актом приймання - передачі природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 14.10.2011 року на суму 6 910 854,41 грн., актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 року на суму 19 762 524,55 грн., актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 року на суму 26 707,68 грн., актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2011 року на суму 38 553 638,42 грн., актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2011 року на суму 38 592,60 грн., актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2011 року на суму 37 564 168,63 грн., актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2011 року на суму 26 314,92 грн. (належним чином засвідчені, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін копії актів приймання - передачі природного газу додано позивачем до позовної заяви, оригінали надано для огляду в судовому засіданні).

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого природного газу, у зв'язку з чим, станом на 23.05.2012 року, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 21 710 786,02 грн.

У судовому засіданні 09.10.2012 року уповноважений представник відповідача надав усні та письмові пояснення, з яких вбачається, що станом 07.09.2012 року Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" сплатило основну суму боргу, що є предметом спору у справі № 5011-69/7246-2012 , що також підтверджено представником позивача.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 204 352,20 грн. інфляційних втрат, 151 458,81 грн. три проценти річних та 782 593,42 грн. пені.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що з огляду на те, що 27.06.2012 року між Територіальним органом Казначейства в місті Києві, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було укладено договір № 11/517 "Про організацію взаєморозрахунків". Вказаний договір регулює порядок погашення взаємозаборгованості сторін шляхом перерахування коштів виділених з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію. послуги з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування.

За твердженням відповідача, вищезазначеним договором сторони змінили порядок розрахунків за договором № 14/2255/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року в частині суми заборгованості, стягнення якої є предметом спору у даній справі.

Отже, відповідач вважає, що підстави для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" штрафних санкцій відсутні.

Окрім того, у своїх письмових поясненнях відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем пені, у відповідності до статті 83 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на погіршення фінансового становища Публічного акціонерного товариства "Екостандарт".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню, а інші позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за отриманий газ здійснив не в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.10.2012 року від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, належним чином засвідчені копії платіжного доручення № 2 від 07.09.2012 року та банківської виписки з рахунку відповідача, які свідчать про сплату Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" на користь позивача 21 710 786,02 грн. основної заборгованості за договором № 14/2255/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року.

Окрім того, у судовому засіданні 02.10.2012 року представник позивача надав суду належним чином засвідчену копію акту звіряння розрахунків станом на 21.09.2012 року (підписаний уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін), який свідчить про відсутність у Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" заборгованості перед позивачем у розмірі 21 710 786,02 грн. за договором № 14/2255/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки, зобов'язання відповідача перед позивачем в частині оплати основної суми боргу за поставлену продукцію припинились, то предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог між сторонами у справі відсутній, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, суд припиняє провадження по справі № 5011-69/7246-2012 в частині стягнення 21 710 786,02 грн. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 204 352,20 грн. інфляційних втрат, 151 458,81 грн. три проценти річних та 782 593,42 грн. пені.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В силу статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлюється загальне правило за яким кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки у кредитора.

Проте, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Разом з тим, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 24.04.1994 року № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен виходити з того, чи є даний випадок винятковим, враховувати інтереси сторони, які заслуговують на увагу суду, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 07.09.2012 року відповідачем було погашено суму заборгованості за договором № 14/2255/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року у повному обсязі.

Проте, в наведених позивачем даних, суд не вбачає обставин, які б мали істотне значення та були б підставою для зменшення нарахованої відповідачем пені у розмірі 782 593,42 грн.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 7.2. Договору та враховуючи визнання відповідачем боргу шляхом сплати суми основної заборгованості у розмірі 21 710 786,02 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 782 593,42 грн. пені, нарахованої за весь період прострочення заборгованості, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (правильність розрахунку пені, проведеного позивачем судом перевірено).

Крім того, позивач на підставі статті 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 204 352,20 грн. інфляційних втрат та 151 458,81 три проценти річних.

Згідно зі статтею 229 Господарського кодексу України та статтею 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних витрат ґрунтуються на законі, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 204 352,20 грн. інфляційних втрат, 151 458,81 грн. три проценти річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 5011-69/7246-2012 в частині стягнення 21 710 786,02 грн. основного боргу -припинити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (02094, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 3; код ЄДРПОУ 21661022), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 782 593 (сімсот вісімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 42 коп. пені, 151 458 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп. трьох процентів річних, 204 352 (двісті чотири тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання

повного тексту рішення 15.10.2012 року

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Нечай О.В.

Суддя Шаптала Є.Ю.