Рішення № 26476055, 16.10.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" жовтня 2012 р. Справа № 8/5007/1085/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасимов М.В. - дов. №14/20-82-12 від 20.01.12р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО АГРО-ПРОМ-СЕРВІС" (с.Вереси Житомирського району)

про стягнення 19889,21 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 19889,21 грн. заборгованості з лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу №6-07-875 фл від 12.12.07р., з яких 19227,00 грн. - сума основного боргу, 110,62 грн. - 3% річних та 551,59 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково в частині стягнення пені та 3-ох% річних. Пояснив, що відповідач суму основного боргу сплатив позивачеві після порушення провадження у справі.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір фінансового лізингу №6-07-875 фл від 12.12.07р., додатки до договору, акт приймання-передачі, розрахунок суми боргу, банківські виписки, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.07р. між сторонами був укладений договір фінансового лізингу №6-07-875 фл (а.с.5-11), відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) передає відповідачеві (лізингоодержувачу) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору, що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1 договору).

Згідно з п.4.1 даного договору, з моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі.

Як передбачено п. 4.2 договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (а.с.14).

На виконання умов даного договору, позивач передав відповідачеві в користування предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №125 від 28.12.07р. (а.с.13).

Пунктом 3.5.3 договору сторони визначили, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду у відповідача існувала заборгованість перед позивачем в сумі 19227,00 грн.

Однак, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачеві суму основного боргу в розмірі 19227,00 грн., про що свідчить банківська виписка від 27.09.12р. (а.с.35).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 19227,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Позивачем в позовній заяві за порушення термінів сплати лізингових платежів заявлено до стягнення з відповідача 551,59 грн. пені та 110,62 грн. 3% річних.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.7.1 договору, за порушення строків оплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів.

Тому, перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня та 3% річних нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати пені та 3-ох% річних суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 110,62 грн. 3% річних та 551,59 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 19227,00 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду і суму основного боргу сплатив під час розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО АГРО-ПРОМ-СЕРВІС", 12401, Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 34277698

на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456

- 551,59 грн. - пені;

- 110,62 грн. - 3% річних;

- 1609,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 19227,00 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)