Постанова № 26475442, 17.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2012 р. Справа № 5004/576/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М., Уліцького А.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу 1. Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 2. Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у Волинській областіна постановуРівненського апеляційного господарського судувід25.07.2012р.у справі№5004/576/11Господарського судуВолинської областіза позовом1. Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 2. Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у Волинській областідоПриватного акціонерного товариства "Рембудуправління- - Вишків АТ"простягнення збитків

за участю представників

- позивача-1:Рожко І.О. (довіреність від 11.01.2012р.)- відповідача:Лошак В.О. (довіреність від 10.10.2012р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі -позивач-1) та Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у Волинській області (далі -позивач-2) просили стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рембудуправління- - Вишків АТ" (далі - відповідач) на користь позивача-1 збитки в розмірі 315330,00 грн. та на користь позивача-2 збитки в розмірі 59794,00 грн., всього 375124,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки Головного Контрольно-ревізійного управління України було виявлено завищення відповідачем вартості та завищення обсягу виконаних на підставі договорів підряду робіт, що були оплачені позивачами, чим завдано збитків.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.05.2012р. (суддя Якушева І.О.) позов задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Юрчук М.І., судді Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.) це рішення суду скасовано, прийнято нове, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивачі просять скасувати постанову апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування і порушення ним норм матеріального та процесуального права, вважаючи, що рішення місцевого господарського суду про задоволення позову є правильним.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржену постанову без змін, вказуючи на її законність та обґрунтованість.

Представник позивача-1 звернувшись із письмовим клопотанням просив суд касаційної інстанції залучити прокурора до участі у справі, однак клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Згідно цієї норми прокурор сам приймає рішення про вступ у справу, а суд касаційної інстанції не наділений правом залучати його до участі у справі за своєю ініціативою.

Статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відтак, оскільки у суду касаційної інстанції відсутні повноваження вчиняти дії, про які зазначено у клопотанні, а прийняття такого рішення залежить від волевиявлення прокурора, у задоволенні клопотання належить відмовити.

Позивач-2 не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеного тендеру 12.09.2007р. між позивачем-2 та Закритим акціонерним товариством "Рембудуправління-Вишків АТ" (правонаступником якого є відповідач) було укладено договір підряду №37 на виконання будівельних робіт по улаштуванню покрівлі на будівлі по вул. Огієнка, 2 в м. Луцьку, за умовами якого підрядник бере на себе зобов'язання здійснити підрядні роботи на об'єкті у відповідності до тендерної пропозиції та затвердженої проектної документації з забезпеченням дотримання технології будівництва, охорони праці та якості робіт, які з матеріальними ресурсами, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, проектній документації та договору підряду, а підрядник забезпечує дотримання будівельних норм і правил, інших нормативних документів Держбуду України (п.8.1., 8.4., 8.5.). Пунктом 6.1. договору підряду №37 від 12.09.2007р. визначено, що договірна ціна на виконання підрядних робіт на об'єкті становить 1177536 грн. і є твердою. Розрахунок договірної ціни є невід'ємною частиною договору.Розділом 12 цього договору врегульовано відповідальність сторін. Як зазначено в п.п.12.1., 12.2. при порушенні своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та/або чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених договором. Сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій стороні, повинна їх відшкодувати в повному обсязі.

Крім того, 19.10.2007р. між позивачем-2 (Замовник) і попередником відповідача (Підрядник) було укладено договір підряду №38 на виконання будівельних робіт по реконструкції будівлі з улаштуванням внутрішніх мереж опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації та електроосвітлення по вул. Огієнка, 2 в м. Луцьку, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов'язання (п.8.1., 8.4., 8.5. договору підряду №38 від 19.10.2007р.) здійснити підрядні роботи на об'єкті у відповідності до тендерної пропозиції та затвердженої проектної документації з забезпеченням дотримання технології будівництва, охорони праці та якості робіт. Договором №38 також передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (розділ 12 договору підряду №38).Договірна ціна на виконання підрядних робіт на об'єкті (пункт 6.1. договору підряду №38 від 19.10.2007р.) становить 5675000 грн. і є періодичною. Розрахунок договірної ціни є невід'ємною частиною договору.

25.03.2008р. між позивачем-2 (Перша Сторона), ЗАТ "Рембудуправління - Вишків АТ" -попередником відповідача (Друга Сторона) та позивачем-1 (Третя сторона) було укладено угоду №2 про уступку прав і обов'язків за вищевказаним договором підряду №37 від 12.09.2007р., за умовами якої Перша сторона передала свої права та обов'язки в повному обсязі за Договором №37 від 12.09.2007р. Третій стороні, а Третя Сторона прийняла права і обов'язки Першої Сторони в повному обсязі та приступила до їх виконання.

Відповідно до п.2 даної угоди Друга сторона поінформована про передачу прав та обов'язків за Договором підряду №37 від 12.09.2007 року від Першої сторони до Третьої сторони і немає щодо цього ніяких заперечень.

У подальшому 25.03.2008р. між позивачем-2 (Перша Сторона), попередником відповідача (Друга Сторона) та позивачем-1 (Третя Сторона) було укладено додаткову угоду №1 про уступку прав і обов'язків також і за договором підряду №38 від 19.10.2007р., за умовами якої Перша Сторона передала свої права та обов'язки в повному обсязі за Договором №38 від 19.10.2007р. Третій Стороні, а Третя Сторона прийняла права і обов'язки Першої Сторони в повному обсязі та приступає до їх виконання. Друга сторона поінформована про передачу прав та обов'язків за Договором №38 від 19.10.2007р. від Першої Сторони до Третьої Сторони і немає щодо цього ніяких заперечень.

30.09.2008р. між позивачем-1 та попередником відповідача укладено прямий договір №15 по виконанню робіт з реконструкції адміністративної будівлі Управління, за умовами якого підрядник зобов'язується виконувати замовлені роботи згідно з проектно-кошторисною документацією та державними будівельними нормами (п.п.6.1., 10.1.), договірна ціна визначається на основі приблизного кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток №2), є динамічною і становить 7499818 грн. (п.3.1.) Відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором та порядок врегулювання спорів визначаються положеннями Загальних умов, інших нормативних документів, що регулюють ці питання.

На обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що відповідач, виконуючи на підставі договорів підряду №37 від 12.09.2007р., №38 від 19.10.2007р., №15 від 30.09.2008р. реконструкцію адміністративної будівлі Управління Держспецзв'язку у Волинській області по вул. Огієнка, 2 у м. Луцьку, завищив вартість, а також завищив обсяг робіт, чим завдав збитків. На підтвердження факту заподіяння збитків позивачі посилаються на акти ГоловКРУ України №06-21/69 від 30.09.2010р., КРУ в Волинській області №060-28/030 від 21.09.2010р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до висновку призначеної у справі судової будівельно-технічної експертизи встановлено завищення вартості та обсягів робіт, виконаних відповідачем, що в сукупності з фактом порушення умов договору щодо дотримання державних будівельних норм і правил є підставою для відповідальності у формі відшкодування збитків, які в даному випадку полягають у надлишковому перерахуванні відповідачу бюджетних коштів на оплату вартості робіт за актами, що були складені відповідачем з порушенням будівельних норм.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, своє рішення мотивував тим, що позивавач-2 втратив право на звернення до суду, оскільки передав всі свої права та обов'язки за договорами підряду позивачу-1; акти контрольно-ревізійних управлінь України не містять єдиної чіткої позиції щодо суми необґрунтованого завищення вартості робіт відповідачем; висновок судового експерта в силу відсутності необхідних документів при експертному дослідженні не є категоричним; позивачі не довели суду, в чому полягає протиправність поведінки відповідача, в чому полягає причинно-наслідковий зв'язок між його поведінкою та шкодою; завищення відповідачем вартості робіт не може розцінюватись як збитки в силу приписів статті 22 Цивільного кодексу України.

Між тим, з такими висновками судів повністю погодитись не можна виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій встановлено, що фінансування реконструкції адміністративної будівлі Управління Держспецзв'язку у Волинській області відбувалось за рахунок бюджетних коштів.

При виконанні ремонтних робіт за бюджетні кошти, застосування державних будівельних норм ДБН Д. 1.1-1-2000 є обов'язковим для всіх організацій всіх форм власності. При цьому, п. 3.3.12 ДБН Д. 1.1-1-2000 передбачено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи помилок та порушень чинного порядку визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, зазначена вартість підлягає уточненню з моменту виявлення помилок.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором підряду №37 від 12.09.2007 року було складено акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в на загальну суму 1 177 536,03 грн. При цьому, при розрахунку вартості робіт в актах приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в до норм витрат труда працівників, часу експлуатації будівельних машин і механізмів для врахування умов виконання робіт застосований коефіцієнт 1,2, який застосовано безпідставно, оскільки будівля по вул. Огієнка, 2 в м. Луцьку не експлуатувалася у зв'язку з проведенням її реконструкції.

При цьому, відповідно до ДБН Д. 1.1-2-99 "Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи" коефіцієнт 1,2 до норм витрат труда робітників-будівельників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів для врахування умов виконання робіт застосовується у випадках: виконання будівельних робіт в експлуатуючих будівлях та спорудах, звільнених від устаткування та інших предметів, що заважають нормальному виконанню робіт; виконання будівельних робіт в охоронних зонах діючих повітряних ліній електропередач високої напруги; будівництво санаторно-курортних, туристичних, спортивних та інших комплексів на схилах гір з різко пересіченим рельєфом, обмеженими умовами із збереженням природного ландшафту.

Разом з тим, цим судом встановлено, що в акті №2 за грудень 2007 року при визначенні вартості робіт з улаштування підшивки стель струганими дошками до витрат праці працівників в кошторисній нормі Р4-18-1 застосовано коефіцієнт 1.15, що не передбачений технічною частиною збірника №4 "Перекриття" (ДБН Д.2.4-4-2000) та вказівками по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи ДБН Д. 1.1 -4-2000.

Також, судом першої інстанції встановлено, що за договором підряду №38 від 19.10.2007 року було складено акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в на загальну суму 5 674 998,60 грн. При цьому, при визначенні вартості робіт в акті №1 за січень 2008 року застосовано кошторисну норму Р20-39-1 "Очищення приміщень від сміття", а у склад виконаних робіт включено згрібання сміття в купи та віднесення його на відстань до 20 метрів, спуск сміття по жолобу з відкиданням його від жолоба убік, підмітання підлоги.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до ДБН Д. 1.1-4-2000 елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи враховані затрати на транспортування сміття, отриманого в процесі виконання ремонтних робіт до місця складування на будівельному майданчику, тобто застосування кошторисної норми Р20-39-1 при визначенні вартості робіт в акті приймання виконаних підрядних робіт є невірним.

Також в акті приймання виконаних підрядних робіт №1 за січень 2008 року при визначенні коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд за усередненим відсотковим показником по видах будівництва не застосовано знижувального коефіцієнту 0,85, застосування якого в зазначеному випадку передбачено вимогами пункту 3.2.9.3 ДБН Д. 1.1-1-2000.

При цьому судом встановлено, що при проведенні обстеження не встановлено виконання робіт включених до:

- акту приймання виконаних підрядних робіт №2 за грудень 2007 року, а саме: світильник з люмінесцентними лампами, що установлюється окремо, на штирях, кількість ламп у світильнику 4" в кількості 80 шт., вимикач одноклавішний заглибленого типу при схованій проводці" в кількості 19 шт., вимикач двоклавішний заглибленого тину при схованій проводці в кількості 7 шт., розетка штепсельна триполюсна в кількості 436 шт.;

- акту приймання виконаних підрядних робіт №14 за серпень 2008 року, а саме: встановлення чаш (унітазів) в кількості 1 комплекту.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що за договором №15 від 30.09.2008 року було складено акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в на загальну суму 7 499 816,40 грн. При цьому, встановлено, що при визначенні вартості робіт в акті №2 за вересень 2008 року, акті №2 за грудень 2008 року із додаткової гідроізоляції стін цокольного поверху застосовано норму Р1-2-2 "Розробка ґрунту при підведенні, заміні фундаментів зовнішніх стін в котловані глибиною до 2 м" у склад робіт якої входить зворотна засипка ґрунту після виконання робіт, тому, як встановлено цим судом, застосування кошторисної норми в актах приймання виконаних підрядних робіт №2 за вересень 2008 року, №2 за жовтень 2008 року, №2 за грудень 2008 року Р1-20-2 "Засипка вручну траншей, пазух котлованів та ям" для визначення вартості робіт із зворотної засипки ґрунту є невірним.

Також, при визначенні вартості робіт в акті №2 за жовтень 2008 року, в акті №2 за грудень 2008 року застосовано кошторисну норму Р20-39-1 "Очищення приміщень від сміття", яка застосовується для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання робіт із очищення приміщень від сміття.

Однак у склад робіт даної кошторисної норми входить згрібання, сміття в купи та віднесення його на відстань до 20 метрів, спуск сміття по жолобу з відкиданням його від жолоба убік, підмітання підлоги.

Пунктом 1.14 ДБН Д. 1.1-4-2000 "Вказівки по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи" передбачено, що нормами враховані роботи по розвантаженню будівельних матеріалів, виробів і конструкцій на приоб'єктному складі, затрати на вертикальне і горизонтальне транспортування матеріалів, виробів і конструкцій від приоб'єктного складу до місця встановлення (укладки) або монтажу (внутрібудівельний транспорт), а також затрати на транспортування матеріалів і сміття, які утворюються в процесі здійснення ремонтних робіт до місця їх складування на будівельній площадці.

Пунктом 1.1.3 ДБН Д.2.2-46-99 "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник №46. Роботи при реконструкції будівель і споруд" передбачено: в нормах цього збірника поряд з роботами, перерахованими у складі робіт, враховані прибирання матеріалів, відходів сміття, які утворюються при розбиранні і транспортуванні їх на відстань до 50 м від об'єкта.

Отже, відповідно до ДБН Д.1.1-4-2000, ДБН Д.2.2-46-99 елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи та будівельні роботи при реконструкції враховані затрати на транспортування сміття, отриманого в процесі виконання робіт до місця складування на будівельному майданчику, тобто застосування кошторисної норми Р20-39-1 при визначені вартості робіт в акті приймання виконаних підрядних робіт є невірним.

При визначенні вартості робіт в акті приймання виконаних підрядних робіт №2 за грудень 2008 року застосовано кошторисну норму Е46-48-2 "Влаштування тимчасової горизонтальної захисної огорожі" з одночасним внесенням до акту коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд, визначених за усередненим відсотковим показником, що не відповідає вимогами пункту 3.2.9.3 ДБН Д. 1.1-1-2000.

При проведенні обстеження не встановлено виконання робіт включених до:

- акту приймання виконаних підрядних робіт №1 за грудень 2008 року, а саме: огородження покрівель перилами в кількості 172 м, ґрунтування стяжки під плитку в кількості 40 м2, облицювання поверхонь рядовими керамічними глазурованими плитками стін в кількості 60 м2, улаштування покриття з керамічної плитки в кількості 40 м2, установлення дерев'яних поручнів в кількості 42 м, облицювання поверхонь "сапожка" рядовими керамічними глазурованими плитками" в кількості 190 м2; ґрунтування стін під облицювання плиткою в кількості 60 м2, а також витрат наступних матеріалів та виробів: рукава пожежні льняні сухого прядення нормальні, діаметр 51 мм в кількості 340 м, Стволи пожежні ручні, марка PC, діаметр 50 мм в кількості 17 шт., вогнегасник порошковий 011-9 в кількості 34 шт. - акту приймання виконаних підрядних робіт №1 за жовтень 2008 року, а саме: монтаж пожежного ящика в кількості 4 шт.

Пославшись на вказані обставини місцевий господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню як на користь позивача-2, так і позивача-1.

Між тим, судами обох інстанцій встановлено, що відповідач-2 за вказаними вище угодами у повному обсязі передав усі свої права та обов'язки Замовника по договорах №37 та 38 позивачу-1, а кредитор -ПАТ "Рембудуправління-Вишків АТ" не заперечив проти такої заміни, а 30.09.2008 року між Адміністрацією та ЗАТ "Рембудуправління-Вишків АТ" укладено прямий договір № 15 по виконанню робіт з реконструкції адміністративної будівлі Управління.

В силу статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що із 25.03.08р. по договорах підряду №37 від 12.09.07р. та №38 від 19.10.07р. як і по договору №15 від 30.09.08р. стороною Замовника є позивач-1 із повним обсягом прав та обов'язків за такими договорами, а передавши у повному обсязі свої права та обов'язки позивач-2 втратив статус сторони за договорами №37 від 12.09.07р. та №38 від 19.10.07р. як Замовника, відтак ним втрачено і право на звернення до підрядника із вимогою (вимогами, претензіями) щодо обсягу виконаних робіт, їх якості, тощо, а також втрачено право вимагати у судовому порядку стягнення збитків за цими договорами, оскільки такі права перейшли до іншої особи.

За вказаних обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в позові позивачу-2 належить відмовити, тому в цій частині постанова суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.

Між тим, не можна погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки обставини справи, встановлені місцевим господарським судом щодо розміру стягуваної суми підтверджуються лише копіями документів, які знаходилися у матеріалах справи та були подані сторонами в обґрунтування доводів та заперечень щодо позову, а не їх оригіналами, та які були досліджені судовим експертом під час проведення судової будівельно-технічної експертизи, то такі обставини могли бути підтверджені лише первинними бухгалтерськими документами, вилученими у сторін співробітниками СБУ.

Так, відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2).

Суд апеляційної інстанції не обґрунтував свої висновки про те, що, вказані обставини повинні бути підтверджені лише оригіналами документів, його рішення не ґрунтується на приписах вказаної статті.

Крім того, пославшись у своєму рішенні на недоведеність позивачем-1 складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що також було підставою для відмови судом апеляційної інстанції у позві, цим судом не враховано, що позов обґрунтовано також положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (ч.1). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2). Частиною третьою цієї статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п.4).

Разом з тим, рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному з'ясуванню усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, як позов, так і рішення місцевого господарського суду мотивовані посиланням на порушення, здійснені лише відповідачем.

Однак встановивши, що оцінка виконаних відповідачем робіт та визначення кількості таких робіт була здійснена з порушенням будівельних норм і правил, також встановивши, що позивачами приймались роботи, які відповідачем не виконувались, суди обох інстанцій не дали правової оцінки діям кожного з позивачів в тій частині, що зазначені у рішенні суду першої інстанції будівельні норми щодо визначення вартості робіт мали бути відомі та застосовуватись як відповідачем, так і позивачами, які їх приймали, тому ці будівельні норми і правила, про порушення яких судом зазначено у своєму рішенні, обов'язковими є в рівній мірі як для відповідача, так і для позивачів.

За вказаних обставин передчасними є висновки цього суду про те, що у вказаних у позові наслідках винним є лише відповідач.

Відповідно до приписів статті 853 Цивільного кодексу України замовник, зокрема, зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її (ч.1).

Судом же не дано правової оцінки тим обставинам, що позивачами приймались і ті роботи, які відповідачем не виконувались, не дослідивши ці обставини суд необґрунтовано визначив, що порушення вчинено лише відповідачем.

Разом з тим, суд першої інстанції не встановив спосіб та порядок оплати за вказаними актами, не навів доказів на підтвердження такої оплати, у зв'язку з чим його висновки про те, що такі кошти були отримані відповідачем, є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції цих обставин не досліджував.

Згідно вимог статей 47, 43, статті 84 ч.1 п.3, статті 105 ч.2 п.7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є законними і обґрунтованими тоді, коли всі обставини справи, що входять до предмету доказування в справі та мають значення для її розгляду, відображені, в судових рішеннях, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими та оціненими в судовому засіданні.

За вказаних обставин судові рішення в частині вирішення позову позивача-1 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, оскільки суди обох інстанцій припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а з'ясування цих обставин справи пов'язане із дослідженням та оцінкою доказів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.п.3, 1, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у Волинській області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. та рішення Господарського суду Волинської області від 24.05.2012р. у справі №5004/576/11 в частині вирішення позову Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.М. Уліцький