Ухвала суду № 26474939, 11.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/10743/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

при секретарі Бовкун В.В.

за участю представника сторін:

позивача Стеценка О.Л.

відповідача Шляхової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012

у справі № 2270/8134/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В»

до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Агрофірма Прогрес-В») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі по тексту -відповідач, Віньковецька МДПІ Хмельницької області) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.11.2010 №0001022340/0, від 14.03.2011 №0000192340.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на по рушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 10.11.2010 №0116/23/35714140.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем норм п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік, завищено за червень 2010 року в 25.2 рядку декларації суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, а також не нараховано та не утримано податок з доходів фізичних осіб.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.11.2010 №0001022340/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 999125,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем була проведена невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 28.02.2011 №0001/23-3/35711140.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011 №0000192340, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1922847,00 грн.

Судами встановлено, що між позивачем та МПП «Анатолій & К»від 26.08.2009, ТОВ «ІЦ «Торнадо»від 01.04.2009, ПП «Він Терра»від 12.01.2010, ТОВ «Емпанда Груп»від 15.02.2010 №7 та ТОВ «Дефендер»від укладено договори оренди земельних ділянок, які в рамках відповідних договорів надавали позивачу послуги.

На підтвердження виконання та отримання послуг позивачем надано акти виконаних робіт (первинні бухгалтерські документи), які містять обов'язкові реквізити: назви підприємств, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу. Актами прийому-передачі послуг вказано осіб та земельні ділянки, що передавались в оренду позивача, пошук яких проводили зазначені вище контрагенти. Згідно листа відділу Держкомзему у Ярмолинецькому районі Хмельницької області від 10.08.2011 №02-03-11/1664 на території Ярмолинецького району ТОВ «Агрофірма Прогрес - Б»заключило 1053 договори оренди земельних ділянок.

Також між позивачем та ТОВ «Остхем», ТОВ «Торговий дім «Агро імпорт ЛТД»та ТОВ «НКС Торговий дім Євро стандарт»були укладені договори про поставку мінеральних добрив.

На виконання вищевказаних договорів позивачем було сплачено за поставлені мінеральні добрива кошти в тому числі і ПДВ в ціні товару, що підтверджується первинною документацією (платіжні доручення, видаткові та податкові накладні).

Поставлені мінеральні добрива використовувались позивачем в господарській діяльності про що підтверджується документацією бухгалтерського та складського обліку (матеріальні звіти, подорожні листи на транспортування добрив на земельні ділянки позивача).

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини позивача з ТОВ «НКС Торговий дім Євро стандарт»про поставку пально-мастильних матеріалів на підставі договору від 19.04.2010 №111 операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку підтверджуються відповідними видатковими та податковими накладними.

Також судами зазначено, що ЗГІДНО штатного розпису в ТОВ «Агрофірма Прогрес -В»відсутня посада працівника, що здійснює юридичне забезпечення на підприємстві, в зв'язку з чим між позивачем та ТОВ «Капелла Консалт»укладений договір №11/ПРО від 01.03.2010 про надання абонентської юридичної допомоги. Про виконання умов договору були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виписано податкові накладні на загальну суму 20191,00 грн. в тому числі ПДВ 4038,20 грн. Позивачем було сплачено за надані послуги кошти в тому числі і ПДВ в ціні товару, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно договору №І-ТПІ 01/6 від 01.01.2009 про надання інформаційних послуг. укладеного між позивачем та ТОВ «Промінь Агро», позивачем отримано послуги бухгалтерського, податкового, управлінського обліку, 1С впровадження, навчання, підтримка, комп'ютерні послуги, кадрові, в сфері маркетингу, логістики, закупівель, агрономічні, інженерні. Позивачем сплачено кошти в повному обсязі в томі числі і. ПДВ, дані операції підтверджені відповідними звітами та податковими накладними.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Отже, на підставі викладеного, позивач на основі отриманих податкових накладних правомірно включив суму ПДВ до складу податкового кредиту та відобразив в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем було додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Фактичне придбання позивачем продукції за укладеним договором поставки товарів підтверджуються первинними бухгалтерськими документами. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплачений продавцю у складі ціни придбання у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», тому позов судами правомірно задоволено.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно