Ухвала суду № 26474777, 16.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2012 р. м. Київ К-11679/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО-ТРЕЙД»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року

у справі № 7/149

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО-ТРЕЙД»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва,

третя особа: Київська регіональна митниця

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО-ТРЕЙД»(позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0005142220/0 від 06 грудня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присуджено за рахунок Державного бюджету України на користь ТОВ «ІНДІГО-ТРЕЙД».

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю в діях позивача вини в порушенні законодавчо встановленого терміну надходження товару на митну територію України з огляду на факт звернення ТОВ «ІНДІГО-ТРЕЙД»до Київської регіональної митниці з приводу митного оформлення трьохосновного сульфату свинцю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року скасовано та прийнято нову. Відмовлено ТОВ «ІНДІГО-ТРЕЙД»в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «ІНДІГО-ТРЕЙД»з питань дотримання вимог валютного законодавства України відповідно до інформації Подільської філії Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», наданої листами № 786/14 від 05 вересня 2007 року, № 887/14 від 01 жовтня 2007 року, № 885/14 від 01 жовтня 2007 року, щодо контрактів № 05МОЗ від 03 травня 2007 року та № А042407 від 24 квітня 2007 року, за результатами якої складено акт № 406/22-216/33638194 від 28 листопада 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0005142220/0 від 06 грудня 2007 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25 775,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 185/94-ВР) у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого терміну надходження товару на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту № А042407 від 24 квітня 2007 року.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що датою імпорту, у випадку ввезення товару на територію України, слід вважати дату завершення оформлення вантажної митної декларації.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції неправомірними у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з абзацом 14 статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 959-XII) імпорт (імпорт товарів) -це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону № 959-XII, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -МК України) визначено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України -це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 МК України переміщенням товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях є переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України -це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 МК України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Частиною 5 статті 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України -після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України»та «пропуск через митний кордон України»не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки, за змістом частини 1 статті 27 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація, в свою чергу, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа «Під митним контролем»(імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що згідно з коносаментом трьохосновний сульфат свинцю поставлено за місцем призначення -в Одесу 12 липня 2007 року, тобто до закінчення терміну, встановленого статтею 2 Закону № 185/94-ВР

Таким чином, оскільки, неврахування судом першої інстанції вказаної вище правової позиції фактично не призвело до неправильного вирішення справи і останній скасував протиправне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО-ТРЕЙД»

задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.