Постанова № 26473385, 10.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.12 Справа № 5015/3344/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі Мусаковському А.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Просперітет»без номера від 18.09.2012 року (вх.№ 1775 від 25.09.2012 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року

у справі № 5015/3344/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирівський кар'єр», с.Гранітне, Сарненський район, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Просперітет», м. Львів

про стягнення 508086,62 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тишкун П.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Горун С.М., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено учасникам судового процесу права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з не отриманням копії відзиву на апеляційну скаргу та у зв'язку із поданням до Господарського суду Рівненської області позовної заяви про визнання Договору поставки №14-2011/P-UA від 28.04.2012 року неукладеним.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки процесуальним законом на передбачено обов'язку надіслання відзиву на апеляційну скаргу апелянту; також цей представник зазначив, що за відсутності ухвали Господарського суду Рівненської області про порушення провадження у справі відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, на підставі ст.77 ГПК України зробив висновок про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року у цій справі (суддя Березяк Н.Є.) позов задоволено та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперітет»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирівський кар'єр»(надалі ТОВ «Вирівський кар'єр») 508086,62 грн. основного боргу та 10161,73 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Просперітет»(надалі ТОВ ВКФ «Просперітет») оскаржило його в апеляційному порядку. зокрема, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, не було повністю досліджено усі обставини справи. Скаржник вказує, що позивач неодноразово поставляв щебінь гранітний ще до укладення договору на підставі замовлень ТОВ ВКФ «Просперітет», а відповідач здійснював за це оплату. Окрім цього, відповідач зазначає, що між сторонами неузгоджено: обсягу щебеневої продукції по фракціям в тонах, технічних характеристик та реквізитів вантажоотримувача; відсутній графік відвантажень місячного плану по дням; найменування та кількість товару, що підлягає поставці, технічні характеристики, порядок і умови поставки, строки і період поставки; кількість та ціна кожної окремої партії; обсяг відповідальності постачальника за поставку відповідних фракцій; графік відвантажень місячного плану по дням, відсутні паспорти якості та акти приймання-передачі. Також скаржник зазначає, що у наявних в матеріалах справи документах (квитанціях про приймання вантажу, залізничних накладних) не зазначено одержувачем вантажу відповідача та немає посилань на Договір поставки №14-2011/P-UA. Апелянт також вказує, що пропонував перевести право вимоги з ТОВ ВКФ «Просперітет»на ТОВ «Нафтова українська компанія», яка була первісним замовником щебеневої продукції. Окрім цього, скаржник зазначає, що перехід права власності на товар до відповідача, відповідно до умов Договору, так і не відбувся, оскільки приймання товару здійснювалось не відповідачем, а ТОВ ЗТК «Укрресурс»не на станції Клесів, а на станції Скнилів. Тому, відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов Договору, а тому твердження апелянта про його неукладеність (не досягнуто згоди щодо обсягу щебеневої продукції в тонах, технічних характеристик та реквізитів вантажоодержувача, графіку відвантажень по днях, кількості та ціни окремої партії, обсягу відповідальності постачальника) є безпідставним. Також ТОВ «Вирівський кар'єр»вказує, що на безпідставність тверджень скаржника, що перехід права власності на товар на станції Клесів у момент приймання товару відповідачем не відбувся, оскільки таке спростовується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. Позивач зазначає, що Договором не встановлено обов'язкової письмової форми заявок, тому вони заявлялись у телефонному режимі, шляхом обміну електронними повідомленнями тощо. ТОВ «Вирівський кар'єр»також вказує, що факт узгодження кількості, асортименту, ціни товару підтверджується фактом прийняття товару відповідачем саме на умовах спірного договору №14-2011/P-UA, що випливає із видаткових накладних. Також позивач звертає увагу, що факт прийняття товару, факт нездійснення за нього оплати, факт заявлення позивачем вимоги про оплату та розмір боргу відповідачем не оспорюється. Окрім цього, ТОВ «Вирівський кар'єр»зазначає, що відповідач, при здійсненні оплат, посилався на Договір №14-2011 P-UA, що підтверджується наявними виписками з особового рахунку, відкритого в банківській установі. Також позивач зазначає, що твердження апелянта про те, що обов'язок по оплаті товару покладається на ТзОВ «Нафтова українська компанія»не підтверджується жодним доказом. Тому, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення ,а рішення місцевого господарського суду без змін.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі укладеного 28 квітня 2011 року між ТОВ «Вирівський кар'єр»(Постачальник) та ТОВ ВКФ «Просперітет»(Покупець) Договору поставки №14-2011/P-UA, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, чи вказаному ним Вантажоодержувачу, щебеневу продукцію (Товар), а Покупець прийняти та оплатити її у відповідності з умовами цього Договору в асортименті, кількості і за ціною, вказаними у Специфікації, додатку до цього Договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).

Специфікації (як додатки 1, 2, 3, 4 до Договору) складені 28.04.2011 року, 01.06.2011 року, 01.07.2011 року та 08.11.2011 року. Ними (Специфікаціями) узгоджено ціну щебеня гранітного по фракціям (0-70; 0-40), визначено умови поставки: франко, станція Клесів.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Покупець надає Постачальнику з допомогою факсимільного зв'язку, не пізніше 18 днів до початку наступного місяця, місячне замовлення на поставку щебеневої продукції, надруковане на фірмовому бланку Покупця, завірене підписом і печаткою Покупця із зазначенням обсягу щебеневої продукції по фракціям в тонах, технічних характеристик та реквізитів вантажоотримувача (назва та код станції, назва та код отримувача). Заявка не може містити будь-яких виправлень. За три дні до початку декади Покупець надає Постачальнику графік відвантажень місячного плану по дням (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору найменування (назва) і кількість товару, що підлягає поставці, технічні характеристики, порядок і умови поставки, строки і періоди поставки, ціна і вартість Товару, найменування і місцезнаходження Вантажоодержувача, а також інші суттєві умови Договору встановлюються в Специфікаціях та заявках, котрі є невід'ємною частиною цього Договору. Кількість кожної партії Товару узгоджується Сторонами в заявках, вказується у видаткових накладних та інших товаросупровідних документах (п.3.5 Договору).

Відповідно до п.3.6 Договору приймання Товару по кількості проводиться на підставі залізничної/видаткової накладної. Датою отримання вважається дата, вказана на штампі залізничної накладної станції призначення або ж видаткової накладної (у разі поставки автомобільним транспортом) (п.3.8 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що ціна на Товар встановлюється у Специфікаціях до цього Договору, котрі є невід'ємною його частиною. Розрахунки Покупця з Постачальником за Товар, що поставляється за цим Договором, здійснюється шляхом безготівкового зарахування 100% попередньої оплати на банківський рахунок Постачальника. У разі здійснення поставки Товару Постачальником без проведення попередньої оплати Покупцем, останній зобов'язаний здійснити розрахунок за поставлений Товар протягом 7 (семи) календарних днів з моменту одержання Товару (п.4.3 Договору).

Положеннями п.5.2 Договору передбачено, що датою відвантаження Товару вважається дата, вказана на штампі залізничної накладної станції відправлення/ або дата, вказана у видатковій накладній (при самовивозі автомобільним транспортом). Момент переходу права власності на Товар визначається: моментом приймання товару Покупцем на станції Клесів, при поставках вагонними нормами; моментом приймання товару Покупцем на території ТОВ «Вирівський кар'єр», при поставках автомобільним транспортом (п.5.3 Договору).

Як уже зазначалось вище, між сторонами укладено 4 Додатки (Специфікації), відповідно до яких Постачальник та Покупець узгодили ціну щебеню гранітного по фракціям: 28 квітня 2011 року - Додаток №1 (Специфікація) (фракція 0-70; ціна за тону з ПДВ -50 грн. ), 01.06.2011 року - Додаток №2 (Специфікація) (фракція 0-70, ціна за тонну з ПДВ 50 грн.; фракція 0-40, ціна за тонну з ПДВ - 48 грн.); 01.07.2011 року -Додаток №2 (Специфікація) (фракція 0-70, ціна за тонну з ПДВ 50 грн.; фракція 0-40, ціна за тонну з ПДВ - 48 грн.); 01.08.2011 року - Додаток №4 (Специфікація) (фракція 0-70, ціна за тонну з ПДВ 50,50 грн.; фракція 0-40, ціна за тонну з ПДВ -52,50 грн.). Також зазначеними Додатками сторони передбачили, що компенсація залізничного тарифу до станції призначення вказується на кожну поставку окремо згідно залізничної накладної.

На виконання умов Договору, ТОВ «Вирівський кар'єр»поставило щебенево-піщані суміші, що стверджується видатковими накладними: №573 від 29.04.2011 року на суму 29496,07 року; №574 від 29.04.2011 року на суму 28545,41 грн.; №580 від 01.05.2011 року на суму 57899,35 грн.;№581 від 01.05.2011 року на суму 122258,16 грн.; №582 від 01.05.2011 року на суму 56438,44 грн.; №589 від 02.05.2011 року на суму 69389,21 грн.; №590 від 02.05.2011 року на суму 76231,78 грн.; №1074 від 08.06.2011 року на суму 46433,05 грн.; №1075 від 08.06.2011 року на суму 71151,32 грн.; №1086 від 10.06.2011 року на суму 41169,89 грн.; №1093 від 13.06.2011 року на суму 87683,52 грн.; №1128 від 14.06.2011 року на суму 115335,56 грн.; №1162 від 17.06.2011 року на суму 84738,50 грн.; №1163 від 19.06.2011 року на суму 57089,75 грн.; №1164 від 19.06.2011 року на суму 29059,20 грн.; №1240 від 25.06.2011 року на суму 87724,08 грн.; №1242 від 26.06.2011 року на суму 59541,48 грн.; №1260 від 27.06.2011 року на суму 28560,48 грн.; №1501 від 08.07.2011 року на суму 57797,42 грн.; №1356 від 04.07.2011 року на суму 102502,27 грн.; №1470 від 09.07.2011 року на суму 28556,40 грн.; №1471 від 10.07.2011 року на суму 57285,79 грн.; №1521 від 12.07.2011 року на суму 59091,37 грн.; №1592 від 14.07.2011 року на суму 58349,83 грн.; №1656 від 17.07.2011 року на суму 116307,64 грн.; №1704 від 23.07.2011 року на суму 28785,60 грн.; №1851 від 02.08.2011 року на суму 66338,76 грн.; №2000 від 13.08.2011 року на суму 107795,90 грн.; №2016 від 14.08.2011 року на суму 91747,57 грн.; №2018 від 16.08.2011 року на суму 96907,84 грн.; №2060 від 16.08.2011 року на суму 121207,16 грн.; №1043 від 07.06.2011 року на суму 56926,24 грн., а всього на загальну суму 2198345,04 грн.

Видаткові накладні оформлені у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-XIV, якою визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково та сплатив позивачу, що стверджується наявними у справі платіжними дорученнями: №191 від 19.08.2011 року на суму 400000грн; №186 від 17.08.2011 року на суму 300000 грн.; №175 від 12.08.2011 року на суму 200000 грн.; №162 від 09.08.2011 року на суму 100000 грн.; №31 від 23.06.2011 року на суму 50000 грн.; №12 від 21.06.2011 року на суму 240000 грн.; №856 від 18.05.2011 року на суму 400258,42 грн., а всього 1690258,42 грн. Цю обставину також підтверджують і виписки з особового рахунку Рівненської обласної дирекції Райффайзен Банк «Аваль», Клесівське відділення, з яких вбачається, що відповідачем здійснено оплату позивачу згідно договору №14-2011/P-UA від 28.04.2011 року.

Правовідносини з регулювання договору поставки визначені параграфом 3 глави 54 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні за змістом положення містяться у ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідач свої зобов'язання щодо оплати Товару за Договором виконав не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 508086,62 грн., яка на даний час ТОВ ВКФ «Просперітет»не погашена.

З наявних у справі копій специфікацій, видаткових накладних, платіжних доручень, виписок з особового рахунку банківської установи вбачається, що товар передавався на підставі укладеного між сторонами Договору. В платіжних дорученнях про оплату за поставлену щебеневу суміш відповідач, як підставу оплати зазначав Договір поставки №14-2011/P-UA від 28.04.2011 року.

З наведено вище вбачається, що твердження відповідача про неукладеність Договору є безпідставним, оскільки дії сторін спрямовані на виконання умов укладеного правочину.

Скаржник також посилається на те, що у квитанціях про приймання вантажу та залізничних накладних зазначено в якості одержувача вантажу ТОВ ЗТК «Укрресурс», поставка щебеневої продукції якому відбувалася на підставі листа, який надсилався позивачу до укладення Договору між сторонами, а тому відповідач не отримував Товару за Договором. Однак, дане твердження спростовується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, які містять підпис уповноваженої особи та відтиск печатки позивача, які свідчать про прийняття Товару та перехід права власності на нього до відповідача на підставі укладеного Договору. Специфікації підтверджують умови поставки: франко, станція Клесів.

У зв'язку з наведеним, не підтверджуються доводи апелянта про обов'язок ТОВ «Нафтова українська компанія» щодо оплати за поставлену щебеневу суміш, оскільки умовами Договору не передбачалося виконання обов'язку відповідача щодо оплати Товару третьою особою.

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року у цій справі без змін.

Судові витрати покласти на ТОВ ВКФ «Просперітет».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.10.2012 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Процик Т.С.