ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" жовтня 2012 р. Справа № 5027/456/2012.
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Чернівецької філії
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договорів -42046,65 грн.
Суддя Тинок О.С.
Секретар судового засідання Кошман А.В.
Представники:
від позивача -Пацурківський О.А. -юрисконсульт (довіреність № 224/10 від 03.09.2012 року)
від відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Чернівецької філії звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договорів у сумі 42046,65 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 01 жовтня 2010 року та 20 грудня 2010 року між сторонами укладено договір на постачання природного газу № 182012 та договір поставки природного газу № 182013, згідно умов яких, позивач зобов'язувався передати у власність природний газ, а відповідач зобов'язувався прийняти його та оплатити газ на умовах даних договорів. Далі позивач стверджує, що в період з 30 листопада 2010 року по 31 травня 2011 року на виконання умов договору № 182012 від 01 жовтня 2010 року поставив відповідачу природний газ в кількості 14090 м3, однак останній зобов'язання по оплаті належним чином не виконував, в результаті чого існує заборгованість у сумі 22259,99 грн., яка підтверджується актами прийому-передачі природного газу, а також нараховані пеня у сумі 2630,15 грн., 3 проценти річних у сумі 509,26 грн., 7 процентів штрафу у сумі 1558,20 грн. та інфляційні у сумі 890,40 грн. Також, позивач зазначає, що в період з 01 лютого 2010 року по 30 квітня 2010 року на виконання умов договору № 182013 від 20 грудня 2010 року поставив відповідачу природний газ в кількості 7200 м3, однак останній зобов'язання по оплаті належним чином не виконував, в результаті чого існує заборгованість у сумі 11539,96 грн., яка підтверджується актами прийому-передачі природного газу, а також нараховані 3 проценти річних у сумі 472,19 грн. та інфляційні у сумі 577,00 грн.
15 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду із клопотанням, в якому зазначив, що у зв'язку із реорганізацію позивача та заміною його найменування, просить вірним вважати найменування позивача "Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Однак, суд зазначає, що подане позивачем клопотання не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому суд дійшов висновку відмовити в задоволенні даного клопотання.
Відповідач явку повноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.
Не з'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
01 жовтня 2010 року між сторонами укладено договір на постачання природного газу № 182012 та 20 грудня 2010 року договір поставки природного газу № 182013, згідного умов яких, позивач зобов'язувався передати у власність замовнику природний газ, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 11.1 договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року даний договір діє до 30 листопада 2011 року. Додатковою угодою №1 від 30 листопада 2010 року сторони виклали пункт 11.1 договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року в наступній редакції: "Якщо на день закінчення строку дії договору жодна із сторін не направила іншій стороні заяви про його припинення, договір вважається щорічно продовженим до 31 грудня кожного наступного року на тих самих умовах".
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, актів прийому-передачі природного газу від 30 листопада 2010 року, 31 грудня 2010 року, 31 січня 2011 року, 28 лютого 2011 року, 31 березня 2011 року, 30 квітня 2011 року, 31 травня 2011 року, позивач у період з 30 листопада 2010 року по 31 травня 2011 року на виконання умов договору № 182012 від 01 жовтня 2010 року в період з 30 листопада 2010 року по 31 травня 2011 року поставив відповідачу природній газ в кількості 14090 м3 на загальну суму 42259,99 грн. Також, відповідно до актів прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2010 року на виконання умов договору № 182013 від 20 грудня 2010 року поставив відповідачу природній газ в кількості 7200 м3 на загальну суму 18039,96 грн.
Відповідач зобов'язання згідно укладених між сторонами договорів належним чином не виконував, у результаті чого в нього виникла заборгованість у сумі 22259,99 грн. згідно договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року, а також заборгованість у сумі 11539,96 грн. згідно договору поставки природного газу № 182013 від 20 грудня 2010 року. Також, за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачу нараховані пеня у сумі 2630,15 грн., 3 проценти річних у сумі 509,26 грн., 7 процентів штрафу у сумі 1558,20 грн. та інфляційні у сумі 890,40 грн. відповідно до договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року, а також 3 проценти річних у сумі 472,19 грн. та інфляційні у сумі 577,00 грн. відповідно до поставки природного газу № 182013 від 20 грудня 2010 року.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 6.1. договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року передбачено, що оплата за газ проводиться замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок виконавця оплати в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку кожного місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за використаний газ здійснюється замовником не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно пункту 5.1. договору поставки природного газу № 182013 від 20 грудня 2010 року оплата за газ, що передається згідно з пунктом 2.1. цього договору, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом трьох робочих днів
Тобто, відповідач порушуючи умови вищевказаних договорів не оплатив повну вартість поставленого йому газу, а тому зобов'язаний сплатити заборгованість у сумі 22259,99 грн. згідно договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року, а також заборгованість у сумі 11539,96 грн. згідно договору поставки природного газу № 182013 від 20 грудня 2010 року.
Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що:
- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пункту 7.1. договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року, в разі несплати або несвоєчасної оплати замовником за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, продавець має право стягнути із замовника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також нанесені замовником збитки. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості.
Пунктом 10.6. договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року передбачено, що пеня, штраф, річні та інфляційні нараховуються виконавцем протягом десяти років, що передують моменту звернення з позовом.
Відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобов'язання по оплаті за поставлений йому газ згідно договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року, а тому має сплатити пеню у сумі 2630,15 грн. та 7 процентів штрафу у сумі 1558,20 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідач за прострочення виконання зобов'язання має сплатити три процента річних у сумі 509,26 грн. та інфляційні у сумі 890,40 грн. згідно договору на постачання природного газу № 182012 від 01 жовтня 2010 року, а також три процента річних у сумі 472,19 грн. та інфляційні у сумі 577,00 грн. згідно договору поставки природного газу № 182013 від 20 грудня 2010 року.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 42, 43, 22, 43, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Чернівецької філії - м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, код 37356735 -заборгованість у сумі 33799,95 грн., пеню у сумі 2630,15 грн., 3 процента річних у сумі 981,45 грн., 7 процентів штрафу у сумі 1558,20 грн., інфляційні у сумі 1467,40 грн. та судовий збір у сумі 1609,50 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 15 жовтня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17 жовтня 2012 року.
Суддя О.С. Тинок
Судове рішення № 26473336, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 15.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5027/456/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: