Постанова № 26473330, 16.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1888/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Аленін О.Ю., Ярош А.І.

(Відповідно до розпорядження голови суду від 15.10.2012р. №804 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дьомін В.М., за довіреністю №Н-01/111від 17.01.2012р.

від відповідача: Славутський В.С., за довіреністю №05-18/116 від 24.09.2012р.

Семака В.Ю., за довіреністю №05-18/92 від 01.12.2011р.

від третьої особи: Ксьондз А.В., за довіреністю №39 від 03.01.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний"

на рішення господарського суду Одеської області від 30 липня 2012 року

по справі №5017/1888/2012

за позовом Державного підприємства „Донецька залізниця"

до відповідача Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство „Одеська залізниця"

про стягнення 45830 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" 45830 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану в накладній масу вантажу.

18.07.2012р. ухвалою господарського суду Одеської області залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП „Одеська залізниця".

Рішенням господарського суду Одеської області від 30 липня 2012 року у справі №5017/1888/2012 (суддя Оборотова О.Ю.) задоволено позов ДП „Донецька залізниця", з ДП „Морський торговельний порт „Южний" стягнуто 45830 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що навантаження та зважування вантажу вантажовідправник здійснював самостійно, без участі представника залізниці, відомості про вантаж у перевізні документи також вносив вантажовідправник, тому він несе відповідальність за правильність та достовірність цих відомостей.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ДП „Морський торговельний порт „Южний") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП „Донецька залізниця" у повному обсязі, з посиленням при цьому на неправильне застосування судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та недоведеності обставин, що мають суттєве значення для справи, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні.

Представник позивача (ДП „Донецька залізниця") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Морський торговельний порт „Южний", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 04.09.2012р. за вх.№2516/12/Д1.

Представник третьої особи (ДП „Одеська залізниця") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими третя особа не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Морський торговельний порт „Южний", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у поясненнях, наданих до апеляційного господарського суду 16.10.2012р. за вх.№2516/12/Д2.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін та третьої особи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2011р. зі станції відправлення Берегова (експ.) Одеської залізниці ДП „Морський торговельний порт „Южний" (відправник, відповідач, порт) на адресу одержувача -ПАТ „Авдієвський коксохімічний завод" (станція призначення Авдіївка Донецької залізниці) був відправлений вантаж -вугілля кам'яне, імпорт (високо-летучє коксуючеєся вугілля Wellmore) у кількості 344600 кг (маса нетто) у вагонах: №57580821, вагою нетто - 69600 кг., тара - 23100 кг.; №57579914, вагою нетто - 69400 кг., тара - 23100 кг., №58670704, вагою нетто - 68950 кг., тара - 25000 кг., №52171089, вагою нетто - 68350 кг., тара - 23800 кг., №52267200, вагою нетто - 68300 кг., тара - 23800 кг., що підтверджується накладною №40689713 (а.с. 8, т.1).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ДП „Морський торговельний порт „Южний") навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником без зауважень. Маса вантажу визначена на електронних вагах.

Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5048 (надалі - Правила), так і ст. 23 Статуту залізниць України.

З матеріалів справи вбачається відомість по зважуванню №20829, в якій зазначено, що було проведено зважування вагонів, та виявлено, що у вагонах: №57580821, вагою брутто -92700 кг., нетто - 69600 кг., тара - 23100 кг.; №57579914, вагою брутто -92500 кг., нетто - 69400 кг., тара - 23100 кг., №58670704, вагою брутто -93950 кг., нетто - 68950 кг., тара - 25000 кг., №52171089, вагою брутто -92150 кг, нетто - 68350 кг., тара - 23800 кг., №52267200, вагою брутто -92100 кг, нетто - 68300 кг., тара - 23800 кг., вказана відомість підписана см. начальника скл., зважувальщиком та прийомоздавачем.

18.12.2011р. вантажовідправником було надіслано до ДС Авдіївка заяву, в якій вантажовідправник просив на підставі ст. 52 Статуту ЗДУ провести контрольне переважування двох вагонів з вугіллям: №57579914 та №57580821, які прибули по відправці №40689713. Вказана заява скріплена печаткою вантажоодержувача.

На виконання вищезазначеної заяви 18.12.2012р. було здійснено контрольне зважування вагонів та виявлено різницю у вазі проти накладної №40689713 в сторону зменшення на 4550 кг, а саме: у вагоні №57579914 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40689713 в сторону зменшення на 2300 кг, у вагоні №57580821 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40689713 в сторону зменшення на 2250 кг, про що свідчить складений станцією Авдіївка Донецької залізниці комерційний акт БН №689758/67 від 18.12.2011р. (а.с. 9, т.1). Відповідно до вказаного акту вантаж прибув у справних вагонах: люка та двері зачинені, течі вантажу відсутні, навантаження в вагонах рівномірне на рівні бортів, маркування не порушено, об'єм кузовів 71м. куб. та 73 м. куб.

З наявного в матеріалах справи витягу з книги контрольних повторних зважувань від 18.12.2011р. зокрема вбачається, що при первинному зважуванні у вагоні №57580821 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2250 кг., у вагоні №57579914 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2300 кг.; повторне зважування підтвердило недостачу.

22.06.2012р. Одеською дирекцією залізничних перевезень станція Берегова ДП „Одеська залізниця" було направлено лист №132 до ДП „Морський торговельний порт „Южний", яким повідомляло, що нарахована станцією Берегова ДП „Одеська залізниця" у накопичувальній картці №22120526 від 22.12.2011р. сума платежу за участь представника залізниці при зважуванні вагонів №57579914 та №57580821 згідно з актом переваження вагонів №20829 від 15.12.2011р. портом виплачена в повному обсязі та зважування вказаних вагонів безпосередньо та виключно проводилось за участю представника залізниці, окрім того зазначалось, що посадові особи, які підписали вищевказаний акт в графі прийомоздавача є працівниками станції Берегова ДП „Одеська залізниця".

15.02.2012р. позивачем була направлена відповідачу претензія від №103/111 з розрахунком штрафу за невірне зазначення маси вантажу (а.с. 7, т.1) у розмірі п'ятикратної провізної плати за шість вагонів, а саме: вагонів №68616721, №68604750, №68701331, №63002901, №57579914, №57580821, на загальну суму штрафу 164410 грн.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення ДП „Донецька залізниця" до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 „Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.

Така ж правова позиція наведена і у п.21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства України", і у п.п. 6.1, 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №4-05/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи позивача, стосовно того, що зважування і відправлення вагонів №57579914 та №575780821 проводилось за відсутністю представника залізниці на станції Берегова Одеської залізниці, з огляду на їх недоведеність у розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України, напроти, вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а саме: письмовими поясненнями, які були надані ДП „Одеська залізниця" до господарського суду Одеської області 30.07.2012р. за вх.№23426/2012 (а.с.51-52, т.1), відповідно до яких вагони №57579914 та №575780821 були завантажені та переважені за участю представника залізниці, жодних зауважень ,при цьому, до відповідача зі сторони ДП „Одеська залізниця" при навантаженні та переважуванні не було, завантаження та переважування здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства, збір за участь представника залізниці стягнуто з позивача в повному обсязі.

Окрім того, факт зважування та відправлення вагонів №57579914 і №575780821 за участю представника залізниці підтверджується також листом Одеської дирекції залізничних перевезень станції Берегова ДП „Одеська залізниця" від 22.06.2012р. №132., та відомістю по зважуванню №20829, складеною в присутності представника залізниці, яка засвідчена його підписом.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що комерційний акт БН №689758/67 у розумінні ст.ст. 32-34, 43 ГПК України не є належним та допустимим доказом, який засвідчує факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній №40689713 від 15.12.2011р.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог ДП „Донецька залізниця" про стягнення з ДП „Морський торговельний порт „Южний" 45830 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану в накладній масу вантажу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП „Морський торговельний порт „Южний" слід задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 30 липня 2012 року у справі №5017/1888/2012 -скасувати.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 30 липня 2012 року у справі №5017/1888/2012 скасувати, виклавши резолютивну частину вказаного рішення наступним чином:

„У задоволенні позову Державного підприємства „Донецька залізниця" відмовити в повному обсязі.

3.Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ОКПО 25905191) на користь Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" (65481, Одеська область, м. Южне, код ЄДРПОУ 04704790) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 18 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов О.Ю. Аленін А.І. Ярош