Постанова № 26473272, 10.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.12 Справа № 3/20/5022-268/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

за участю представників сторін :

від позивача -Сухорончак І.С. (довіреність № 153 від 27.08.2012р.);

від відповідача -Бринюк І.Ю. (довіреність № 175 від 30.04.2012р.).

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К." від 28.05.2012 р. б/н

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012 р.

у справі № 3/20/5022-268/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктар", с. Бережани Пустомитівського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К.", м. Тернопіль

про стягнення 11 219, 93 грн. основного боргу за поставлений товар

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2012р. у складі колегії: головуючого судді Краєвської М.В., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К." прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Краєвської М.В., згідно розпорядження керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 71 від 27.08.2012р. справу № 3/20/5022-268/2012 передано на повторний автоматичний розподіл. Після повторного автоматичного розподілу справу № 3/20/5022-268/2012 передано на розгляд судді -доповідачу Мельник Г.І. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. у склад колегії для розгляду справи № 3/20/5022-268/2012 Господарського суду Тернопільської області введено суддів Михалюк О.В. та Новосад Д.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012р. у справі № 3/20/5022-268/2012 (суддя Турецький І.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Компанія Віктар" задоволено. З Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Т.Д.К." на користь позивача стягнуто 11 219,93 грн. заборгованості за поставлений товар та відшкодовано судовий збір.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що на виконання умов Договору № 189/07 від 06.08.2007р. позивач поставив відповідачу товар, який ТОВ "Т.Д.К." оплатило частково, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 11 219,93 грн. Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, або свідчили про погашення відповідачем вказаної заборгованості, тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 11 219,93 грн. боргу.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К." оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 28.05.2012р., в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм процесуального права. Свої доводи скаржник аргументує тим, що прийняте місцевим господарським судом рішення ґрунтується лише на основі поданих копій видаткових накладних. Крім цього, покликається на те, що покладені в основу оскаржуваного рішення, видаткові накладні № РНГ-560 від 22.03.20110р., № РНГ-671 від 30.03.2010р., № РНГ-682 від 31.03.2010р. є оплачені відповідачем, що підтверджується долученим до апеляційної скарги реєстром платіжних доручень.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р., 28.08.2012р., 05.09.2012р. та 03.10.2012р.

Враховуючи ту обставину, що 27.08.2012р. справу № 3/20/5022-268/2012 передано на повторний автоматичний розподіл, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Краєвської М.В., та розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Мельник Г.І., суддів: Михалюк О.В. та Новосад Д.Ф., у відповідності до правової позиції, викладеної в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", зважаючи на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" принцип незмінності судді, розгляд справи 27.08.2012р. розпочато заново.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2012р. представник відповідача подала суду акт звіряння взаєморозрахунків, складений станом на 02.04.2012р., підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток сторін, позивач подав суду належним чином завірені копії витребуваних видаткових накладних, однак відзиву на апеляційну скаргу не подав.

8 жовтня 2012р. представник позивача подав на розгляд суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій видаткових накладних.

В даному судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, а представник позивача заперечив проти доводів представника відповідача, крім цього представники сторін висловили свої міркування щодо питань, які виникли в ході судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги пояснення представників сторін надані у попередніх судових засіданнях, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТОВ "Т.Д.К." слід задоволити частково, рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012р. у справі № 3/20/5022-268/2012 скасувати в частині стягнення 58,80 грн., в решті рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що 6 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанією "Віктар"(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К."(Покупець) було укладено Договір № 189/07(надалі Договір), відповідно до умов якого Продавець продає безалкогольні напої власного виробництва, в асортименті, кількості та у відповідності до заявок Покупця, а Покупець купує товар згідно видаткової накладної та цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент та кількість товару, які передаються Покупцю, визначаються у відповідних видаткових накладних. Продавець бере на себе зобов'язання, після підписання договору та отримання відповідної заявки від Покупця, передати останньому товар, а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти замовлений товар від Продавця і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбаченому цим договором (п. 1.3., п.1.4. Договору).

Розділом ІV Договору визначено умови поставки товару, зокрема, п. 4.2. передбачає, що товар передається згідно видаткової накладної. Факт отримання товару засвідчується довіреністю Покупця або підписом на видатковій накладній матеріально-відповідальної особи та печаткою Покупця.

На виконання умов вказаного Договору позивач поставив, а ТОВ "Т.Д.К." прийняло товар, що підтверджується оглянутими в судових засіданнях оригіналами видаткових накладних та долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних. Представлені видаткові накладні оформленні у відповідності до умов Договору, а саме містять підписи уповноважених представників сторін, скріплені відтисками печаток обох сторін та відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Оплата товару Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця або сплатою готівкою в його касу згідно прихідного касового ордеру. В окремих випадках, за згодою Продавця дозволяється відтермінування оплати за товар на термін до 30 календарних днів з моменту отримання товару(п. 5.1., п. 5.2. Договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К." за поставлений товар розрахувалося частково, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З метою досудового врегулювання спору та у відповідності до вимог ст.6 ГПК України 09.03.2012р. позивач звернувся до ТОВ "Т.Д.К." з вимогою, № 1509 про сплату 23 719,93 грн. заборгованості, яку відповідачем задоволено частково в сумі 12 500,00 грн. Відтак, на переконання позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 219,93 грн.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2012р. відповідач подав акт звірки взаєморозрахунків, складений між ТОВ "Компанією Віктар" та ТОВ "Т.Д.К." станом на 02.04.2012р., підписаний та скріплений відтисками печаток обох сторін.

З поданого акта звірки вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 219,93 грн., а відповідач вказує наявну за ним заборгованість в сумі 8 352,61 грн.

Перевіряючи поданий акт звірки взаєморозрахунків, а також твердження представників сторін, судова колегія встановила, що вказані позивачем в акті звірки взаєморозрахунків суми по видаткових накладних відповідають дійсності, підтверджені оглянутими в судових засіданнях оригіналами видаткових накладних та долученими до матеріалів справи копіями вказаних накладних, однак по видатковій накладній № 682 від 31.03.2010р. позивачем невірно вказану суму 6 965,52 грн., тоді як з видаткової накладної № 682 від 31.03.2010р. оглянутої в судовому засіданні вбачається, що поставка товару по цій накладній була здійснена на суму 6 906,72 грн. та вказана вірно відповідачем, що не заперечується представником позивача. Відтак, заявлена позивачем до стягнення різниця на суму 58,80 грн. по видатковій накладній № 682 від 31.03.2010р. не підтверджена належними доказами у справі.

Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого йому товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 11 161,13 грн. (11 219,93-58,80=11 161,13) основної заборгованості за поставлений товар правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 11 161,13 грн. боргу.

Разом з тим, судова колегія перевіряючи доводи скаржника про оплату ним видаткових накладних № РНГ-560 від 22.03.20110р., № РНГ-671 від 30.03.2010р., № РНГ-682 від 31.03.2010р. зазначає, що вказані покликання апелянта не підтверджені належними та допустимими доказами, а з долученого до матеріалів апеляційної скарги реєстру платіжних доручень: 22.03.10-28.05.12 не вбачається, які саме накладні оплачені відповідачем, за які товари було здійснено розрахунок та на яку саме конкретну суму, відтак вказані твердження скаржника розцінюються колегією суддів як необґрунтовані.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012 року у справі № 3/20/5022-268/2012 змінити, скасувавши в частині стягнення 58,80 грн., в цій частині прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити, виклавши п. 1 та п. 2 резолютивної частини рішення у такій редакції:"п. 1. Позов задоволити частково; п. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К." (код ЄДРПОУ 31914491) м. Тернопіль, вул. Текстильна, 32А на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар" (код ЄДРПОУ 30790761) с. Бережани , вул. Долинівка, 23, Пустомитівського району, Львівської області - 11 161грн. 13 коп. боргу за поставлений товар." В решті рішення залишити без змін. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, і не розцінюються колегією суддів як такі, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а тому до уваги не приймаються.

Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К." від 28.05.2012 р. б/н задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2012р. у справі № 3/20/5022-268/2012 змінити, скасувавши в частині стягнення 58 грн. 80 коп. та викласти п. 1 та п. 2 резолютивної частини рішення у такій редакції:

"п. 1. Позов задоволити частково.

п. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К." (код ЄДРПОУ 31914491) м. Тернопіль, вул. Текстильна, 32А на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар" (код ЄДРПОУ 30790761) с. Бережани , вул. Долинівка, 23, Пустомитівського району, Львівської області - 11 161грн. 13 коп. боргу за поставлений товар."

В решті рішення залишити без змін.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Тернопільської області.

повна постанова складена 17.10.2012р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.