Постанова № 26473230, 11.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.12 Справа № 5015/1863/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Малех І. Б.

судді Желіка М. Б.

Якімець Г. Г.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників сторін:

від позивача -Сідий С. В.

від відповідача -Качмарик Я. М.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Декор"від 16.07.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 26.06.2012 р.

у справі № 5015/1863/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Декор", с. Плотича, вул. Нова, 3, Тернопільського району, Тернопільської області

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю "Парфумерно-косметичний комбінат "Росо", с. Малі Підліски

про зобов'язання до укладення договору

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 26.06.2012 р. у справі № 5015/1863/12 в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Декор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Парфумерно-косметичний комбінат "Росо" - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішення позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити та зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки, посилаючись на те, що згідно статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, які передбачають перехід права власності на земельну ділянку при зміні права власності на об'єкти нерухомого майна, скаржник має виключне право на набуття у власність земельної ділянки. Таким чином, на думку відповідача, ця земельна ділянка не може бути продана будь-кому іншому.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти апеляційної скарги з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази публікації відповідачем 17 січня 2012 року в газеті "Львівська пошта" №139 (1171) оголошення про проведення аукціону з продажу земельної ділянки. Вказане оголошення опубліковано з ініціативи ТОВ АЦ "Ліцітатіо", який діяв на власний розсуд.

В судовому засіданні сторони підтримали свої вимоги, при цьому наводили доводи, аналогічні викладеним у своїх відзиві та апеляційній скарзі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзивах на них, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Елітметал" та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Декор" укладено договір купівлі-продажу від 20.05.2010 року. За умовами цього договору позивач набув у власність майновий комплекс заводу скловиробів, що розташований за адресою: Львівська область, місто Буськ, вулиця Івасюка, будинок №3. Про зазначене свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26841479 від 28.07.2010 року.

Відповідач є власником земельної ділянки площею 2,1044 га, яка розташована за адресою: вулиця Івасюка, 1, місто Буськ, Буський район, Львівська область, про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №338541 від 25.02.2005 року.

В судових засіданнях сторони підтвердили, що майновий комплекс, належний позивачу, розташований на земельній ділянці, яка належить відповідачу.

Як вбачається з листів №4 від 11.01.2011 року та №5 від 11.01.2011 року позивач пропонував відповідачу укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,1044 га.

Постановою господарського суду Львівської області від 01.04.11 року по справі № 6/182-29/275 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру товариства з обмеженою відповідальністю «Парфумерно-косметичний комбінат «РОСО».

07 грудня 2011 року проведено збори комітету кредиторів, які оформлені протоколом №6. Зборами комітету кредиторів на цьому засіданні прийнято рішення про проведення повторних земельних торгів (аукціону), зменшення початкової вартості земельної ділянки до 217 910,50 грн. У випадку, якщо для участі в аукціоні заявиться лише один учасник, з метою недопущення зменшення ціни та зняття земельної ділянки з торгів, зобов'язано ліквідатора укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки за стартовою ціною.

В газеті "Львівська пошта" 10 грудня 2011 року №139 (1171) опубліковано оголошення про проведення земельного аукціону з продажу зазначеної вище земельної ділянки.

Позивачем сплачено 21 791,05 грн. гарантійного внеску, про що свідчить копія платіжного доручення №3 від 04.01.2012 року.

Листом від 27.12.2011 року №0-02 ліквідатор повідомив позивача, що в зв'язку із зняттям земельної ділянки площею 2,1044 га, яка знаходиться в місті Буську по вулиці Івасюка, 1, з аукціону (публічних торгів) через відсутність покупців та з метою проведення повторної експертної оцінки з визначення її ринкової вартості, на адресу ТОВ АЦ "Ліцітатіо" було скеровано лист №0-01 від 16.12.2011 року про спростування публікації від 10 грудня 2011 року, яку було опубліковано в газеті "Львівська пошта" №139 (1171).

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Формулюючи свої позовні вимоги, позивач посилається на норми статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, які передбачають перехід права власності на земельну ділянку при зміні права власності на об'єкти нерухомого майна.

Однак, позиція апелянта полягає у необхідності зобов'язати відповідача укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 2,1044 га, що значно перевищує площу земельної ділянки, яка знаходиться під об'єктами нерухомості, що належать позивачу. Така позиція базується на помилковому тлумаченні зазначених вище норм закону, оскільки лише власнику надано право розпоряджатися належним йому майном. Виникнення права власності на об'єкти нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного укладення угоди щодо земельної ділянки, розміри яких перевищують встановлені ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

Аналогічний висновок щодо тлумачення норм статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України міститься в постанові Верховного суду України від 14.11.2011 року у справі №12-22/382-07-8932.

Положеннями частини 3 статті 82, частини 1 статті 11128 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу. Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

За таких обставин колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком скаржника про обов'язок відповідача укласти договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Також слід зазначити те, що комітетом кредиторів прийнято рішення про зобов'язання ліквідатора укласти договір купівлі-продажу з учасником торгів за стартовою ціною лише в тому разі, коли такий учасник буде єдиним. Отже, відсутні підстави зобов'язувати відповідача укладати такий договір за стартовою ціною.

Відповідно до частин 1-3 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Таким чином, зазначений вище закон встановив конкретну процедуру продажу майна банкрута, що виключає можливість продажу майна в інший спосіб.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.06.2012 р. у справі № 5015/1863/12 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Декор" (код ЄДРПОУ 14030766), с. Плотича, вул. Нова, 3, Тернопільського району, Тернопільської області -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 15.10.2012 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Якімець Г. Г.