Рішення № 26473107, 09.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3744/12 вх. № 3744/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю :

позивача - Ігнатова Я.І. за довіреністю № ГО-11/378 від 19.12.2011 р.

відповідача - Крічевський Л.О., директор

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Харківської регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Харків

до Малого приватного підприємства "Таіра", м. Харків

про зобов'язання усунення недоліків, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" в особі Харківської регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Малого приватного підприємства "Таіра" (відповідач) згідно якого просить суд зобов'язати відповідача усунути недоліки роботи з розміщення лайт-боксу за адресою: м. Харків, вул. От. Яроша, 22 та стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 7363,38 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 28 березня 2012 р. між сторонами було укладено договір на виконання робіт № 1, умови якого відповідачем належним чином не були виконані.

Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 04.10.2012 р., через канцелярію господарського суду 04.10.2012 р. за вх. № Д 936/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 04.10.2012 р. за вх. № 15733, надав докази оплати судового збору згідно клопотання, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 04.10.2010 року була оголошена перерва до 09.10.2012 року о 12:40.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 09.10.2012 р. за вх. № Д 945/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 09.10.2012 р. за вх. № 16199, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 09.10.2012 р. за вх. № 16196, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучається до матеріалів справи. Згідно відзиву відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки між сторонами був підписаний акт виконаних робіт за договором, а позивач користується виконаною роботою за договором на протязі 6 місяців.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 09.10.2012 р. за вх. № 16198, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

28 березня 2012 р. між сторонами було укладено договір № 1 (надалі - договір), відповідно до умов якого, відповідач зобов'язувався виготовити, доставити, встановити та передати у власність позивача лайт-бокс для розміщення зовнішньої реклами, вимоги позивача щодо якого були визначені у додатку № 1 до договору, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

У відповідності з п. 3.3. договору позивач сплатив на користь відповідача загальну вартість робіт, що становить згідно п. 3.1. договору 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26755 від 02.04.2012 р.

Відповідно до п. 6.1. договору передача-приймання робіт по даному договору здійснюється шляхом підписання сторонами акта виконаних робіт.

Пунктом 2.3. договору було передбачено, що відповідач зобов'язується виконати роботи якісно і в установлений даним договором термін.

Відповідно до п. 1.3. договору було передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснити роботи по виготовленню лайт-бокса в суворій відповідності до затвердженого позивачем макету, який вказаний в додатку № 1 до договору.

Пунктом 2.5. договору було передбачено, що відповідач надає гарантію на виконані ним роботи протягом 12 місяців з моменту підписання акта виконаних робіт. У випадку виявлення недоліків виконаних робіт, допущених з вини відповідача в період гарантійного терміну їх усунення здійснюється відповідачем за його рахунок протягом 2 (двох) робочих днів з моменту письмового повідомлення позивача про недоліки.

Судом встановлено, що на виконання умов договору між сторонами 30.04.2012 р. був складений акт здачі-прийняття робіт, у якому вказувалося, що виконані роботи з етапу ремонту лайт-боксу задовольняють умовам договору.

Щодо посилань відповідача про те, що даний акт було підписано відповідачем, у зв'язку з необхідністю закриття місячного звіту - за квітень 2012 року, господарський суд зазначає, що дані посилання відповідача не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази в підтвердження цих посилань.

Проте, суд зазначає, що доказів в підтвердження недоліків виконаних робіт, допущених з вини відповідача в період гарантійного терміну за договором, в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що факт порушення відповідачем прав позивача не підтверджується матеріалами справи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити повністю.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 509, 526, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 15.10.2012 р.

Суддя Доленчук Д. О.