Рішення № 26472705, 09.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4333/12 вх. № 4333/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

за участю

позивача - Сашко А.А. дов. №818 від 15.02.12р. відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м Харків

до Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод", м. Харків

про стягнення 9267,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" про стягнення заборгованості за послуги з водовідведення у розмірі 9267,26 грн.. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором на приймання стічних вод № ІІІ-9898/04-АПК-2 від 17.08.2006р.

Ухвалою суду від 27.09.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі № 5023/4333/12 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.10.12р.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання (вх.№ 15847 від 05.10.12р.) про долучення документів до матеріалів справи, яке було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.10.12р. представник позивача позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.12р. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи (арк. с.54).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

17.08.2006р. між Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (позивач) та Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (Абонент (відповідач)) було укладено договір на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення) за № ІІІ-9898/04-АПК-2 (Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався приймати від відповідача стічні води, а відповідач - сплачувати вартість послуг згідно до умов договору. Відповідно до п.4.2 договору відповідач зобов'язався сплатити вартість послуг водовідведення в сімнадцатиденний строк з дня відправлення платіжного документу по пошті згідно зведеного реєстру абу у 7-денний строк з моменту ождержання платіжного документа.

Додатковими угодами від 04.09.06р., від 25.09.08р., від 17.03.09р., від 01.06.09р., від 21.09.09р. та від 08.02.12р. сторонами неодноразово вносилися зміни до договору щодо зміни найменування "Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на "Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", пролонгації договору, зміни реквізитів сторін, тощо (арк. с. 11-16).

Згідно із Рішенням Харківської міської ради від 23.12.11 р. № 577/11 "Про перейменування Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" та Розпорядження Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації від 25.01.12 р. № 66, затверджена нова редакція статуту КП КГ "Харківкомуночиствод", в якій змінено його найменування на Комунальне підприємство "Харківводоканал" та 26.01.12 р. проведена державна реєстрація нової редакції статуту.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківводоканал" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу послуги з водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водокористування та водовідведення, та не урахованої кількості стічних вод, які надходять в міську каналізацію за період злив та сніготанення у розмірі 20% від розрахункового обсягу зливових стічних вод з загальної площі 16,2907 га та згідно даних Харківського гідрометцентру, відповідно до п.п. 3.1., 3.7., 4.10 "б" "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за № 190 від 27.06.08р.

Відповідно до обсягів скинутих стічних вод із урахуванням діючих тарифів за період з 01.06.12р. по 31.07.12р. відповідачу як Споживачу, була нарахована до сплати сума в розмірі 9267,26грн. та виставлені платіжні вимоги на цю суму (арк.с. 27-30).

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим у нього перед КП "Харківводоканал" утворилась заборгованість у розмірі 9267,26грн., яка на даний час залишилась несплаченою.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в ході розгляду справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами і не надав до суду жодних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості перед позивачем або зменшували її розмір.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до cт. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів про погашення боргу, суд вважає позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 9267,26грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610-612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 33-34, 38, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (61139, м. Харків, вул. Котлова, 222, р/р № 26007301780539 у Червонобаварському відділенні ПІБ, м. Харків, МФО 351587, код - 08099848) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал»(61013 м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р № 26004010085522 в AT "Банк Золоті ворота", МФО-351931, код-03361715) - 9267,26грн. заборгованості та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.10.2012 р.

Суддя Денисюк Т.С.