Рішення № 26472637, 08.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2339/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „БРІК"

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю "Виробниче об'єднання „АСТРА"

про стягнення 6072,10 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Кузнєцова Л.В., довіреність від 11.05.2012р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „БРІК", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю Виробниче об'єднання „АСТРА" 6072,10 грн., де 5000 грн. - сума боргу, 3,00 грн. - інфляційні збитки, 175,00 грн. - три процента річних, 894,10 грн. - пеня

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2012р. позовну заяву вх. № 3506/2012 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/2339/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач подав до суду заяву про уточнення змісту заявлених позовних вимог від 21.09.2012р. за вх. № 28919/2012, відповідно до яких останній збільшив розмір трьох процентів річних та зменшив розмір пені.

Представник позивача уточненні позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

20.08.2012р. на адресу суду надійшов лист відповідача за вх. № 25904/2012, де відповідач зазначив, що ТДВ Виробниче об'єднання „АСТРА" сплатило на користь позивача борг в сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 157 від 30.07.2012р.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02.03.2011р. між ЗАТ Виробниче об'єднання „АСТРА", Замовник та ТОВ „Аудиторська фірма „БРІК", Виконавець, було укладено договір № 2-К, за умовами п. 1.1. якого, вбачається, що Замовник доручає, а Виконавець приймає до себе: "надання консалтингових послуг по підготовці бухгалтерського обліку к перетворенню".

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., Договору, за виконану роботу, згідно цього Договору, Замовник виплачує Виконавцю 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., без ПДВ. При укладенні Договору Замовник перераховує аванс не менш 50 % від вартості виконаної роботи. Залишок 50 % оплати Замовник перераховує Виконавцю протягом трьох днів з дня підписання акта виконаних робіт.

Із змісту п.п. 3.1., 3.2. Договору вбачається, що по закінченню роботи Виконавець надає Замовнику акт здачі-прийняття виконаних робіт. Замовник протягом 3 днів з дня отримання акта здачі-прийняття робіт зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здачі-прийняття виконаних або мотивовану відмову від прийняття робіт.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Виконавець та Замовник несуть майнову відповідальність у відповідності із діючим законодавством.

Як визначено у п. 7.1. Договору, Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за даним Договором.

На виконання умов Договору з липня 2011р. відповідно до вимог діючого законодавства закрите акціонерне товариство "Виробниче об'єднання „АСТРА" було перетворено на товариство з додатковою відповідальністю "Виробниче об'єднання "АСТРА", до якого перейшли всі майнові права та обов'язки ЗАТ "Виробниче об'єднання „АСТРА", що в свою чергу свідчить про повне виконання позивачем умов договору, однак отримані послуги відповідачем оплачені лише частково в сумі 4000,00 грн.

14.02.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 1/02/12 про погашення заборгованості, у відповідь на яку відповідачем було сплачено ще 1000, 00 грн.

Подана відповідачем до матеріалів справи копія платіжного доручення № 157 від 30.07.2012р., як належний доказ сплати суми боргу позивачу, до уваги суду не береться оскільки не містить печатки та підпису працівника банку.

Неналежне виконання ТДВ "Виробниче об'єднання „АСТРА" зобов'язань за договором № 2-К від 02.03.2011 р. щодо оплати недорахованої електричної енергії і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договорів, договірні зобов'язання щодо оплати отриманих послуг в розмірі 10000,00 грн. виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена, з врахуванням часткової оплати відповідача в розмірі 5000,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отримані послуги, встановлена судом в розмірі 5000,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 894,10 грн., трьох процентів річних в сумі 175,00 грн., та інфляційних збитків в сумі 3,00 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню в період з 06.08.2011р. по 06.02.2012р. та визначено її розмір в сумі 392,59 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 392,59 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 501,51 грн. суд відмовляє.

Також, перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 3 % річних визначено в сумі 176,41 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача 3% річних заявлені в меншому розмірі, в сумі 175,00 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 175,00 грн.

Також, перевіривши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, суд також встановив, що він містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір інфляційних визначено в сумі 0 грн., у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 3,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1475,75 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов -задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Виробниче об'єднання „АСТРА" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Осипенко, б. 59, код ЄДРЮОФОП 00309677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „БРІК" (65029, м. Одеса, вул. Пішонівська, 22/1, кв. 59 код ЄДРЮОФОП 33865551) 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 392 (триста дев'яносто дві) грн. 59 коп., 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 00 коп., 1475 (одна тисяча чотириста сімдесят п'ять) грн. 75 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 15.10.2012р.

Суддя Цісельський О.В.