Рішення № 26472636, 02.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3751/12 вх. № 3751/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Мицька Р.М. відповідача - Сивака А.Ю.

розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ

до ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки

про стягнення коштів в сумі 52 513 348,72

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 47 039 591,27 грн., пеню - 3 545 373,99 грн., інфляційні витрати - 488 523,90 грн., 3 % річних в сумі 1 439 859,56 грн., а також витрати зі сплати судового збору.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю природного газу № 06/11-1189.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.09.2012 року.

У справі оголошувалась прерва до 25.09.2012 року о 09:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 02.10.2012 року.

У призначеному судовому засіданні 02.10.2012 року представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № Б-23/75-02 роз'яснено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2002 р. у справі № Б-23/75-02, заборонено нараховувати неустойку (пеню, штраф), заборонено застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) та заборонено стягнення на підставі виконавчих документів, як за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) після введення мораторію, за винятком вимог, передбачених в ч. 6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". .

Крім того, представник відповідача зазначив, що на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" був направлений лист про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.09.2012 року № 01-12/1711 на суму 18 127 937,48 грн.

Так, відповідно до запропонованої у листі процедури заліку однорідних вимог припиняються зобов'язання ДК "Газ України" за договором поставки природного газу від 30.03.2011 року № 06/11-262 на суму 18 127 937,48 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 021 322,91 грн., та зобов'язання ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" за договором поставки природного газу від 30.08.2011 року № 06/11-1189 на суму 18 127 937,48 грн., в т.ч. ПДВ 0% - 0,00 грн.

Між тим, зазначений лист був залишений позивчем без виконання, що підтверджується наданим суду листом про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог № 31/26-5492 від 17.09.2012 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Так, 30.08.2011 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (надалі - Постачальник) та ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" (надалі - Покупець) був укладений договір про закупівлю природного газу № 06/11-1189 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору, Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві природний газ, а Покупець - прийняти та оплатити природний газ на умовах визначених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Постачальник передав у власність Покупцю в серпні - вересні 2011 року природний газ на загальну суму 125 167 591,27 грн., що підтверджується копіями актів прийому - передачі природного газу (а.с. 21 - 20).

Згідно п. 4.1 Договору, оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування тириторією України проводиться Покупецем виключно грошовими коштами в такому порядку:

1. За серпень 2011 року - протягом трьох банківських дінв з дати укладання цього Договоору;

2. За вересень 2011 року:

- оплата в розмірі по 34 % (тридцять чотири відсотки) від вартості запланованих щомісячних обсягів проводиться протягом трьоїх банкіських днів з дати укладання цього договору;

- оплати в розмірі по 33 % (тридцять три відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточних розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця нступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання за Договором частково та сплатив за отриманий природний газ кошти у розмірі 78 128 000 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем, на момент звернення до суду з позовом, у розмірі 47 039 591,27 грн.

В судовому засіданні сторони дійшли згоди щодо проведеня заліку однорідних вимог шляхом припинення зобов'язання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором поставки природного газу від 30.03.2011 року № 06/11-262 на суму 18 127 937,48 грн., та зобов'язання ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" за договором поставки природного газу від 30.08.2011 року № 06/11-189 на суму 18 127 937,48 грн.

За таких обставин, суд вважає, за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 18 127 937,48 грн. по п.1.1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Надаючи правову оцінку решті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що сума боргу за постачання природного газу відповідачем не погашена, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення основної заборговані в розмірі 28 911 653,79 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у своєму відзиві заперечував проти нарахування пені, посилаючись на те, що станом на 16.12.2002 року у справі №23/75-02 було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що абзацом 2 ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із суттю, що розкривається в ст. 1 вищевказаного Закону.

Тобто боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх виконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Відповідно до ст. 1 Закону, під терміном "грошове зобов"язання" розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов"язань боржника не зараховуються, зокрема пеня та штраф.

Такої правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 17.01.2006 року у справі № 11/690 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення грошових коштів та в постанові від 15.11.2010 року у справі № 4/720 за позовом заступника прокурора Деснянського районної у м. Києві державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення 99 733,87 грн. Крім того, Верховний суд України звернув увагу в постанові від 15.11.2010 року у справі № 4/720 на ухвалення ВГСУ різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 16 грудня 2002 року було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, а також заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 545 373,99 грн. пені, як безпідставно нарахованої.

Суд зазначає, що спір у даній справі виник з приводу не оплати відповідачем природного газу наданого йому за договором № 06/11-1189 від 30.08.2011 року.

Отже, вказаний борг за природний газ на підставі договору є грошовим зобов'язанням товариства перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України", у розумінні ст. 1 Закону.

Відповідно до цієї статті грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов"язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно- правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені, зокрема , ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме з такою вимогою позивач звернувся до відповідача у даній справі.

Відповідач проти періоду нарахування інфляційних заперечує, посилаючись на те, що позивач не враховує при нарахуванні інфляційних місяців, в яких мала місце дефляція.

Суд, дослідивши доводи відповідача звертає увагу на те, що позивач самостійно обирає період нарахування штрафних санкцій і суд не вправі його змінювати та виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У зв"язку з цим грошовими зобов"язанням відповідача є грошова сума, що визначена з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки інфляційних витрат в розмірі 488 523,90 грн. та 1 439 859,56 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання перевірені судом та є вірними, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с.Подвірки, р/р № 260067868 у ХФ "Укргазбанк" м. Харків, МФО 350448, код ЄДРПОУ 05471230) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р № 26002007361001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк" м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) суму основної заборговані в розмірі 28 911 653,79 грн., інфляційні витрати - 488 523,90 грн., 3 % річних в сумі 1 439 859,56 грн., та судовий збір в розмірі 37 809,08 грн.

В стягненні 3 545 373,99 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.10.2012 р.

Суддя Лаврова Л.С.

справа № 5023/3751/12