Рішення № 26472632, 08.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р.Справа № 12-14/17-4191-2011

За позовом: прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованого об'єкту

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Процик Д.В. за посвідченням №335 від 02.12.2011р.

Від позивача Комінтернівської РДА: не з'явився

Від позивача Інспекції ДАБК в Одеській області: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_3 - особисто

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Комінтернівського району Одеської області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (надалі -Комінтернівська РДА), в який просить суд зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_3, повернути самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,025 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення за власний рахунок на користь інспекції ДАБК в Одеській області самовільно збудовану будівлю магазину -бару, розташовану на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2012р. позовна заява вх. № 6317/2011 прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 12-14/17-4191-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

03.01.2012р. ухвалою господарського суду Одеської області справу № 12-14/17-4191-2011 було прийнято до свого провадження суддею Цісельським О.В. та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

04.11.2011р. та 02.12.2011р. на адресу суду надійшли письмові пояснення прокурора (вх. №№ 37912/2011, 41552/2011), де останній повідомив суд, що оригінали документів, витребуваних судом знаходяться в матеріалах кримінальної справи.

09.04.2012р. прокурор подав до суду уточнену позовну заяву за вх. № 10710/2012, де виклав позовні вимоги у остаточній вищенаведеній редакції.

Представник прокуратури уточненні позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити повністю.

Позивач - Комінтернівська РДА, був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, вказаною у позові прокурора, що підтверджується корінцями поштових повідомлень, які є у матеріалах справи, поряд з цим, його представник в судове засідання не з'явився, про поважність неявки суд не повідомив, але в судові засідання не з'являвся, своєї позиції щодо позову суду не надав.

Представник Комінтернівської РДА подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи від 20.04.2012р. за вх. № 12179/2012, яке судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду від 20.04.2012р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач, Інспекція ДАБК в Одеській області був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, вказаною у позові прокурора, що підтверджується корінцями поштових повідомлень, які є у матеріалах справи, поряд з цим, його представник в судове засідання не з'явився, про поважність неявки суд не повідомив, але в судові засідання не з'являвся, своєї позиції щодо позову суду не надав.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач, ФОП ОСОБА_3 02.12.2011р. подав до суду заяву про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3, (вх. № 41551/2012), яка судом задоволена, про що свідчить відповідна ухвала суду.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 26.03.2012р. за вх. № 9006/2012, викладене в телеграмі, судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду.

Клопотання представника відповідача про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та отримати необхідні копії від 09.04.2012р. (вх. № 10518/2012) судом також задоволено, про що свідчить підпис представника, ОСОБА_4 на обкладинці першого тому справи.

20.04.2012р. на адресу суду надійшов відзив на позов відповідача (вх. № 10180/2012), відповідно до якого відповідач заявлені прокурором позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у позові.

В судовому засіданні 08.10.2012р. відповідачем подано до суду заяву (вх. № 30376/2012), відповідно до якої останній уточнені прокурором позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.05.2012р. провадження у справі № 12-14/17-4191-2011 зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

24.09.2012р. на адресу господарського суду Одеської області супровідним листом (вх. № 29113/2012) надійшов висновок експерта № 28/2012, у зв'язку з чим провадження у справі ухвалою від 24.09.2012 було поновлено.

В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були подані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані учасниками судового процесу докази та заслухавши пояснення представників прокурора та відповідача, суд встановив:

27.05.1999р. рішенням Сичавської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області № 28 "Про виділення в оренду земельної ділянки" ОСОБА_3 виділено в оренду земельну ділянку площею 0,0025 га на території бази відпочинку "Кристал" для відкриття торгової точки терміном на 10 років.

На підставі вищенаведеного рішення між Сичавською сільською радою, Комінтернівського району, Одеської області та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, з оплатою орендних платежів у місцевий бюджет, що підтверджується довідкою Сичавської сільської ради № СР-12-228 від 03.04.2008р.

29.06.2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Комінтернівському районі Одеської області була проведена перевірка з питань дотримання ФОП ОСОБА_3, вимог земельного законодавства на земельній ділянці рекреаційного призначення.

В ході проведення перевірки, Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Комінтернівському районі, встановлено факт самовільного зайняття ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки рекреаційного призначення площею 0,025 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки державним інспектором було складено акт обстеження земельної ділянки від 29.06.2011р. № 005339, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.06.2011р., в якому зазначено, що спірна земельна ділянка загальною площею 0,025 га, яка знаходиться за вищезазначеною адресою, фактично використовується ФОП ОСОБА_3 під розміщення магазину -бару за відсутності будь-яких документів, що підтверджують право користування або право власності на спірну земельну ділянку.

Із змісту висновку експерта від 20.09.2012р. № 28/2012 вбачається, що магазин -бар та підсобні приміщення, розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, є некапітальними спорудами.

29.06.2011р. відносно ФОП ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення (серія КОМ № 005313) та видано припис (серії КОМ № 005339), в якому ФОП ОСОБА_3 приписано у 30-денний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства України.

29.06.2012р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Комінтернівському районі Одеської області була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення (серія КОМ № 005313) відповідно до якої ФОП ОСОБА_3 було визнано у скоєнні адміністративного правопорушення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства України, а саме, на нього було накладено штраф у розмірі 170 грн.

29.07.2012р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Комінтернівському районі Одеської області була проведена перевірка з питань виконання ФОП ОСОБА_3 вимог припису від 29.06.2012р. № 005339.

За результатами перевірки біло складено акт перевірки, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_3 у встановлений термін виявлених порушень земельного законодавства не усунув.

29.07.2012р. відносно ФОП ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення (серія КОМ № 005863) та видано припис (серія КОМ № 005863) в якому ФОП ОСОБА_3 було приписано у 30-денний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства України.

29.07.2012р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Комінтернівському районі Одеської області була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення (серія КОМ № 005863) відповідно до якої ФОП ОСОБА_3 було визнано у скоєнні адміністративного правопорушення та його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства України, а саме, на нього було накладено штраф в розмірі 153 грн.

В обґрунтування факту самовільного зайняття земельної ділянки, прокурором до матеріалів справи подано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.06.2011р., акт обстеження земельної ділянки від 29.06.2011р., припис серії КОМ № 005339 від 29.06.2011р., протокол про адміністративне правопорушення від 29.06.2011р. серії КОМ № 005313, постанову про накладення адміністративного стягнення серії КОМ № 005313 від 29.06.2011р.

Згідно листа відділу Держкомзему у Комінтернівському районі від 22.06.2011р. №13-13-04/1093 самовільно зайнята ФОП ОСОБА_3 земельна ділянка знаходиться в межах прибережної смуги Чорного моря.

Із змісту заяви відповідача від 08.10.2012р. за вх. № 30376/2012 вбачається, що останній визнав позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в повному обсязі.

Як зазначає прокурор, самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки рекреаційного призначення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 порушує права та інтереси держави в особі Комінтернівської РДА, що й стало підставою для звернення до господарського суду Одеської області із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкт їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції України та п.3 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до п.3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є також земля, яка знаходиться в комунальній власності територіальної громади від імені та в інтересах якої права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до приписів ст. 12 земельного кодексу України зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

Частина 2 ст.83 Земельного кодексу України, передбачає, що в комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів відповідних рад.

Відповідно до п.34, ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення у відповідності до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до власних (самоврядних) повноважень відповідної ради.

Згідно зі п. 7 ст. 13 Закону України "Про місцеві адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля місцевих державних адміністрацій врегульовані ст. 21 Закону України "Про місцеві адміністрації", відповідно до якої місцева державна адміністрація: 1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; 2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону;

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 17 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Однак, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, Комінтернівська РДА жодного рішення щодо надання ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки в користування чи у власність не приймала.

У відповідності з ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження. Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 2 ст. 95 Земельного кодексу України визначає, що порушені права землекористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з вимогами ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовна вимоги прокурора Комінтернівського району щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, є повністю обґрунтованою, законною та доведеною матеріалами справи, у зв'язку з чим такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що будівництво здійснено відповідачем взагалі без належного дозволу та затвердженого проекту, на земельній ділянці не наданій у власність чи користування та на якій будівництво таких будинків та споруд заборонено -проведення перебудови з метою приведення будівництва у відповідність до проекту, як це визначено ч.7 ст. 376 ЦК України -є неможливим.

Як встановлено судом, що на самовільно зайнятій земельній ділянці ФОП ОСОБА_3 самовільно збудовано приміщення магазину -бару та підсобні приміщення, що в свою чергу є некапітальними будівлями.

Статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинній на час здійснення будівництва) було встановлено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкту містобудування.

Відповідно до ст. 26 зазначеного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану..

Відповідно до пунктів 2, 11 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), при цьому, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем дозвільних документів на будівництво двоповерхової будівлі, а також докази введення зазначеної будівлі в експлуатацію

Приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов прокурора обґрунтований, законний, підтверджений належними доказами та наявними матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_3 (67555, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_3 (67555, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) знести за власний рахунок на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (65010, м. Одеса, Адміральський проспект, 33 А, код ЄДРЮОФОП 37759555) самовільно збудовану будівлю магазину -бару, розташовану на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (67555, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (п/р 31210206783008 в ГУ ДКСУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору в сумі - 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.10.2012р.

Суддя Цісельський О.В.