Рішення № 26472615, 08.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1630/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Одеського обласного об'єднання автобусних станцій"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Марін"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватного акціонерного товариства "Одесавтотранс"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Одеської міської ради

2) комунального підприємства Парксервіс-Одеса"

про витребування земельної ділянки з незаконного володіння

та

за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет позову: приватного акціонерного товариства "Одесавтотранс"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Марін"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Одеської міської ради

2) комунального підприємства Парксервіс-Одеса"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): Белогуб М.В. -довіреність від 01.01.2012р.

від відповідача: Буяклу Н.Я. - довіреність від 12.06.2012р.

від третьої особи з самостійними вимогами: Пеньковський В.В. - довіреність від 30.03.2012р.

від третьої особи відповідача 1: не з'явився

від третьої особи відповідача 2: Ногай Д.С. - довіреність від 30.03.2012р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 11.06.2012р. до 12год.20хв. 18.06.2012р. та з 28.09.2012р. до 09год.20хв. 08.10.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" (надалі -ТОВ "ООАС"), звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-Марін" (надалі -ТОВ "Карго-Марін") в якій просить зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. позовну заяву № 2426/2012 було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/1630/2012 та розгляд справи призначено в судовому засіданні.

Разом із позовною заявою позивач надав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 16522/2012) в якій просить суд вжити заходів щодо припинення порушень з боку відповідача шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на обмеження позивача в користуванні майном, яке надане йому в користування на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ОД № 000189 від 02.11.1998р.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 16522/2012), суд відмовив в її задоволені з підстав необґрунтованості та невідповідності обраного позивачем засобу забезпечення суті заявленого позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. до участі у справі № 5017/1630/2012 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору було залучено -публічне акціонерне товариство "Одесавтотранс" (на стороні позивача) та Одеську міську раду й комунальне підприємство "Парксервіс-Одеса" (на стороні відповідача).

04.07.2012р. від ПАТ "Одесавтотранс" до суду надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору (вх. № 2848/2012) в якій ПАТ "Одесавтотранс" просить суд зобов'язати ТОВ "Карго-Марін" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаєвська, 58 та заборонити ТОВ " Карго-Марін " вчиняти певні дії відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаєвська, 58.

07.07.2012р. ухвалою господарського суду Одеської області позовну заяву ПАТ "Одесавтотранс" як третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору було прийнято до розгляду спільно із первісним позовом у справі № 5017/1630/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2012р. до участі у справі № 5017/1630/2012 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (за позовом третьої особи з самостійними вимогами) було залучено Одеську міську раду та комунальне підприємство "Парксервіс-Одеса".

13.07.2012р. ухвалою господарського суду Одеської області для всебічності та повноти розгляду справи було назначено комплексу судову експертизу експертам ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" (надалі - ТОВ "ОРЦНЕ").

На вирішення експертів було поставлено наступні питання: а) визначити на місцевості межі земельної ділянки яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаєвська, 58 право постійного користування якою закріплено за товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" відповідно до державного акту на право постійного користування від 02.11.1998р.; б) визначити на місцевості межі земельної ділянки, наданої товариству з обмеженою відповідальністю " Карго-Марін" на підставі договору балансоутримання місць для паркування № 286/П-СЛ-2012 від 04.05.2012 р., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 56 у розмірі - 672 м2; в) визначити чи перетинаються вищезазначені земельні ділянки (якщо перетинаються то якою площею з відображенням зазначеного на схематичному абрисі чи викопіюванні з картографічних матеріалів планів земельних ділянок з прив'язкою до місцевості, тощо).

Витрати по оплаті судової експертизи покласти на відповідача за первісним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю "Карго-Марін".

До проведення судової експертизи провадження у справі № 5017/1630/2012 було зупинено.

05.09.2012р. ТОВ "ОРЦНЕ" супровідним листом за вих. № 0145 (вх. № 27201/2012) повернуло матеріали справи № 5017/1630/2012 до господарського суду Одеської області із повідомленням № 32/2012 про неможливістю проведення експертного дослідження та надання висновку із-за відсутності будь-яких землевпорядних документів на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 56 та несплатою ТОВ "Карго-Марін" рахунку за проведення судової експертизи.

12.09.2012р. ухвалою господарського суду Одеської області провадження у справі № 5017/1630/2012 було поновлено та розгляд справи призначений в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 28.09.2012р. за письмовим клопотанням представника ПАТ "Одесавтотранс" термін розгляду справи було продовжено на 15 днів, а саме до 17.10.2012р.

Позивач за первісним позовом -ТОВ "ОООАС", позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, позов третьої особи з самостійними вимогами також вважає законним просить суд його також задовольнити.

Третя особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ "Одесавтотранс", заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач -ТОВ "Карго-Марін", проти позову ТОВ "ОООАС" та позову ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" заперечує, просить в їх задоволенні відмовити, з підстав, викладених у відзивах на позовні заяви, які є у матеріалах справи.

Третя особа 1 -ОМР, була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, яке відбулося 08.10.2012р., що підтверджується протоколом судового засідання від 28.0905.2012р., але в судове засідання її представник не з'явився, про поважність підстав неявки суд не повідомив, як вбачається із наданих суду письмових пояснень, проти позову ТОВ "ОООАС" заперечує у повному обсязі, просить суд у їх задоволені відмовити щодо позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ПАТ "Одесавтотранс" своєї позиції суду не навела, письмових пояснень по суті вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору суду не надала.

Як зазначено у другому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4. ч. 2 ст. 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Третя особа 2-КП "Парксервіс-Одеса", згідно наданих суду усних пояснень її представника, просить суд позовні вимоги ТОВ "ОООАС" та ПАТ "Одесавтотранс" відхилити в повному обсязі.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

07.02.1992р. Приморським районним виконавчим комітетом ОМР за № 209 було зареєстровано Одеське обласне державне підприємство автобусних станцій 15199 (код ЄДРПОУ 03114980).

11.05.1994р. наказом № 236 Міністерства транспорту України було реорганізовано Одеське підприємство автобусних станцій 15199, Одеський центр "Економінформ", мале державне підприємство "Автотранспроекттехніка", структурні одиниці, зазначені у додатку 1 до цього наказу, підрозділи апарату Одеського ТВО автотранспорту шляхом злиття в державне підприємство "Одесавтотранс", розташувати його за адресою: м. Одеса, вул. Транспортна, 5 та установити, що державне підприємство "Одесавтотранс" є правонаступником по зобов'язанням реорганізованих підприємств та структурних одиниць, що увійшли до його складу.

31.05.1995р. наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області за № 657 було створено відкрите акціонерне товариство "Одесавтотранс" шляхом перетворення Одеського державного підприємства "Одесавтотранс" у відкрите акціонерне товариство.

Наказом № 40 від 23.10.1995р. ВАТ "Одесавтотранс" було затверджено у складі ВАТ наступні філії: Овідіопольська автотранспортна дільниця; центр "Економінформ"; виробничо-технічний вузол зв'язку; ремонтно-будівельне управління "Авторембуд"; центр "Автотранспроекттехніка"; Одеське об'єднання автобусних станцій.

Відповідно до рішення Виконкому Одеської міської ради народних депутатів № 709 від 17.07.1998р. Одеському обласному державному підприємству автобусних станцій 15199 було надано у постійне користування для експлуатації та обслуговування автовокзалу земельну ділянку площею 1,8709 га, за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58.

Державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 000189 було видано Одеському обласному державному підприємству автобусних станцій 15199 02.11.1998р. та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 45.

31.05.2002р. Приморською РА МВК ОМР було видано повідомлення про скасування державної реєстрації Одеського обласного державного підприємства автобусних станцій 15199 (код ЄДРПОУ 03114980).

04.06.2002р. наказом № 33 ВАТ "Одесавтотранс" з метою ліквідації філії ВАТ -"Одеське об'єднання автобусних станцій" було створено ліквідаційну комісію та вирішено процедуру ліквідації філії почати з 05.06.2002р.

26.07.2002р. Приморською РА Одеського МВК було зареєстровано статут ТОВ "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій", в якому у п.2.1. зазначено, що ТОВ "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" є правонаступником філії "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" ВАТ "Одесавтотранс".

20.09.2011р. рішенням ОМР за № 1251-VІ було затверджено "Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі".

04.10.2011р. ТОВ "Карго-Марін" отримало від Державної адміністрації автомобільного транспорту Свідоцтво про атестацію автостанції, яке занесене до переліку атестованих автостанцій за № 355. У вищенаведеному свідоцтві зазначено, що ТОВ "Карго-Марін" належить автостанція "Колонтаївська", яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 71 і відповідає четвертому класу. Термін дії свідоцтва визначений з 04.10.2012р. до 03.10.2016р.

19.04.2012р. рішенням ОМР за № 1890-VІ було внесено зміни та доповнення до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, затвердженого рішенням ОМР № 1061-VІ від 08.07.2012р., відповідно до якого перелік було доповнено земельними ділянками, зокрема, вул. Калантаєвська, 56, кількість місць для паркування -32, площа земельної ділянки -672 м2, земельна ділянка облаштована.

04.05.2012р. між КП "Парксервіс-Одеса" (уповноважена особа) та ТОВ "Карго-Марін" (оператор) було укладено договір № 286/П-СЛ-2012 балансоутримання місць для паркування.

Відповідно до умов договору оператор здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі і порядку, передбачених договором.

Термін дії договору визначено до 31.12.2013р. (п.6.1. договору).

До зазначеного договору сторони підписали та погодили із заступником міського голови, департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху ОМР, головою Приморської РА МВК ОМР, Начальником інспекції по благоустрою міста, начальником управління дорожнього господарства м. Одеси та ДАЇ МУ ОМВС України в м. Одесі Схему розташування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: вул. Колонтаєвська, 56.

Як зазначає у позові позивач - ТОВ "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" 12.05.2012р. працівники ТОВ "Карго-Марін" самостійно зайняли частину земельної ділянки, а саме платформи, які знаходяться у користування ТОВ "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 000189 виданого 02.11.1998р. "Одеському обласному державному підприємству автобусних станцій 15199" правонаступником якого вважає себе позивач.

Протиправне захоплення відповідачем частини земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Калантаєвська, 58 на думку позивача порушує його права та охоронювані законом інтереси, що й зумовило його звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Натомість, як зазначає у своєму позові ПАТ "Одесавтотранс", на підставі Свідоцтва про атестацію автостанції "Автовокзал Одеса" від 10.10.2011р. за № 0402 саме він є законним користувачем земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаєвська, 56 як правонаступник "Одеського обласного державному підприємству автобусних станцій 15199" й самовільне зайняття відповідачем частини земельної ділянки за вищезазначеною адресою порушує саме його права та охоронювані законом інтереси, що й зумовило його звернення з позовом до господарського суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків:

Стаття 11 ЦК України встановлює, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

При цьому суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Згідно до ч.5 ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями ч.1 ст.123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (ч.9 ст.123 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

Згідно до ч.3 ст.126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Матеріалами справи встановлено, 11.05.1994р. на підставі наказу № 236 Міністерства транспорту України Одеське підприємство автобусних станцій 15199 було реорганізовано шляхом злиття в державне підприємство "Одесавтотранс".

31.05.1995р. наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області за № 657 було створено відкрите акціонерне товариство "Одесавтотранс" шляхом перетворення Одеського державного підприємства "Одесавтотранс" у відкрите акціонерне товариство.

Відповідно до рішення Виконкому Одеської міської ради народних депутатів № 709 від 17.07.1998р. Одеському обласному державному підприємству автобусних станцій 15199 було надано у постійне користування для експлуатації та обслуговування автовокзалу земельну ділянку площею 1,8709 га, за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58.

Під час процедури реорганізації шляхом злиття "Одеського обласного державному підприємства автобусних станцій 15199" із державним підприємством "Одесавтотранс", а саме 02.11.1998р. "Одеському обласному державному підприємству автобусних станцій 15199" було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 000189 на право користування земельною ділянкою площею

31.05.2002р. Приморською РА МВК ОМР було видано повідомлення про скасування державної реєстрації Одеського обласного державного підприємства автобусних станцій 15199 (код ЄДРПОУ 03114980) саме яке було землекористувачем земельною ділянкою, площею 1,8709 га, за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є: в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Також слід відмітити, що приписи ч.1 ст.141 ЗК України не передбачають право набуття правонаступником суб'єкта права постійного користування земельною ділянкою такого права, оскільки дані норми чітко визначають, що право постійного користування припиняється у разі припинення діяльності юридичної особи, саме якій надано право постійного користування, та відповідно видано державний акт на право постійного користування.

Як зазначає представник ПАТ "Одесавтотранс", воно є правонаступником Одеського обласного державного підприємства автобусних станцій 15199, проте, суд звертає увагу на те, що наявність правонаступництва не свідчить про автоматичне набуття ПАТ "Одесавтотранс" права користування спірною земельною ділянкою, при цьому положення ч.2 ст.92 Земельного кодексу України (в редакції, що набрала чинності 01.01.2002 р.) не передбачають можливість надання у право постійного користування земельну ділянку підприємству приватної власності.

Звідси, за відсутності оформлення належним чином (державної реєстрації) права постійного користування спірною земельною ділянкою у відповідності до приписів ст.92 ЗК України, ПАТ "Одесавтотранс" у встановленому законом порядку не набуло право постійного користування.

Із наданих суду документів, а саме статуту ПАТ "Одесавтотранс" судом не встановлено наявність будь-якого правонаступництва ПАТ "Одесавтотранс" від Одеського обласного державного підприємства автобусних станцій 15199, інших доказів правонаступництва ПАТ "Одесавтотранс" у встановленому законом порядку суду не навів.

Крім того, як встановлено судом та не заперечується представником 3-ї особи відомості про реєстрацію ПАТ "Одесавтотранс" як землекористувача відсутні, документи щодо землеустрою на спірну земельну ділянку відсутні, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі також відсутній.

Представник ПАТ "Одесавтотранс" суду не навів належних доказів того, що ПАТ "Одесавтотранс" в установленому законом порядку оформило землекористування спірною земельною ділянкою.

Позивачем та третьою особою не доведено, а із матеріалів справи, взагалі не вбачається, що земельна ділянка, якою користується відповідач на підставі договору з КП "Парксервіс-Одеса" входить до складу або перетинається із земельною ділянкою яка визначена у Державному акті на право постійного користування землею серії І-ОД № 000189.

Отже, у зв'язку з відсутністю у ПАТ "Одесавтотранс" права постійного користування спірною земельною ділянкою площею 1,8709 га, за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58, відсутнє порушення його прав як користувача цієї ділянки, з огляду на що, суд дійшов до висновку, що в нього відсутнє право звертатись до суду із позовом щодо зобов'язання ТОВ "Карго-Марін" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58 та заборонити ТОВ "Карго-Марін" вчиняти певні дії відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58, так як права ПАТ "Одесавтотранс" жодним чином не порушені.

Щодо вимог ТОВ "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій", суд звертає увагу на наступне.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ТОВ "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" не навело у встановленому законом порядку жодного належного та припустимого доказу законності користування спірною земельною ділянкою, посилання на те, що відповідно до п.2.1. статуту ТОВ "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" є правонаступником ліквідованої філії "Одеське обласне об'єднання автобусних станцій" ВАТ "Одесавтотранс", яка жодного відношення до спірної земельної ділянки не мала, судом до уваги не приймаються як необґрунтовані та незаконні.

З огляду на встановлене, позовні вимоги позивача задоволенню судом не підлягають з підстав подання позову особою, права та інтереси якої не порушені спірним актом ненормативного характеру.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Підсумовуючи вищенаведене, проаналізувавши норми законодавства України що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, щодо у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Одеського обласного об'єднання автобусних станцій" щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку слід відмовити повністю, а також у позові третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ "Одесавтотранс" щодо зобов'язання ТОВ "Карго-Марин" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та заборонити ТОВ "Карго-Марин" вчиняти певні дії відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаєвська, 58 також слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Одеського обласного об'єднання автобусних станцій" - відмовити повністю.

2. У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Одесавтотранс"- відмовити повністю.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.10.2012р.

.

Суддя Цісельський О.В.