Рішення № 26472598, 08.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2350/2012

За позовом: відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4881,10 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Рябоконь В.І., довіреність № 21 від 30.12.2011р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4881,10 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2012р. позовну заяву вх. №3551/2012 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/2350/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22.06.2006р. між ВАТ Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" , Постачальник та ФОП ОСОБА_1, Споживач, було укладено договір про постачання електричної енергії, за умовами п. 1. якого, вбачається, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 4 кВТ (кВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 2 "Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору...

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2. Договору, Постачальник зобов'язується виконувати умови цього Договору. Постачати Споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток №1"Обсяги постачання електричної енергії споживачу"), згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 7 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку № 2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Із змісту п. 2.3., 2.3.3. Договору вбачається, що Споживач зобов'язується виконати умови, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 "Порядок розрахунків" та № 2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 4.2.3. Договору передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем -юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 05 грудня 2001р. № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі Методика), у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електроенергії поза засобами обліку, інших умов, визначених Методикою.

Умовами п.7.1. Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюються згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку № 5 "Порядок розрахунків".

Як визначено у п. 9.4. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим

Згідно умов договору про постачання електричної енергії № 1038 від 22.06.2006р. ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" здійснювало постачання електричної енергії на об'єкт ФОП ОСОБА_1 належним чином в обсягах, згідно з категорією струмоприймачів та з дотриманням граничних показників, про що свідчить відсутність будь-яких претензій з боку відповідача.

Однак, 25.03.2010р. при здійсненні уповноваженими представниками Південного району перевірки електричних мереж ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" щодо додержання відповідачем вимог правил, умов договору та технічного стану приладів обліку на об'єкті останнього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено порушення ПКЕЕ, зокрема приховане підключення від дооблікового автоматичного вимикача повз облікового приладу електроенергії. Щит обліку встановлено у закритому приміщенні, вільний доступ відсутній, у звя'зку з чим позивачем за умови присутності відповідача був складений акт про порушення ПКЕЕ № 018989.

На засіданні комісії 01.04.2010р. по розгляду актів про порушення правил, було розглянуто вищенаведений акт та на підставі п. 6.42 Правил та положень Методики визначено суму недорахованої електроенергії в період з 25.03.2010р. по 29.02.2008р. в розмірі 48191,89 грн., про що складено протокол засідання комісії № 3379.0 та виставлено ФОП ОСОБА_1 додатковий рахунок на оплату недорахованої електроенергії на суму 48191,89 грн.

Проте, 15.03.2012 акт про порушення ПКЕЕ було повторно розглянуто на засіданні комісії по розгляду актів та проведено перерахунок розміру недорахованої електричної енергії у відповідності до вимог п. 2.8. Методики та рекомендацій Національної комісії регулювання електроенергетики, та встановлено її розмір в сумі 4881,10 грн., про що також був складений протокол та виставлений відповідачу рахунок для сплати 4881,10 грн., який відповідачем сплачений не був.

Неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 1038 від 22.06.2006 р. щодо оплати недорахованої електричної енергії і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та вищенаведеного договору, підключив від дооблікового автоматичного вимикача повз облікового приладу електроенергії, у зв'язку з чим позивачем було нараховано останньому суму недорахованої електричної енергії в сумі 4881,10 грн., яка відповідачем оплачена не була, у зв'язку з чим стягненню з останнього на користь позивача підлягає сума заборгованості за недораховану електричну енергію встановлена судом в розмірі 4881,10 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65049, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б, код ЄДРЮОФОП 00131713) 4881 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 10 коп. заборгованості, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 11.10.2012р.

Суддя Цісельський О.В.