Ухвала суду № 26472294, 15.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"15" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2253/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від прокурора: не з'явився;

(представник прокурора - Пшенічко С.О. за посвідченням №282 від 17.10.2011р. був присутнім у судовому засіданні 15.08.2012р., представник прокурора - Криворучко Д.Є. за посвідченням №292 від 21.10.2011р. був присутнім у судовому засіданні 17.09.2012р.);

Від позивача Міністерства інфраструктури України : Сауляк О.О. за довіреністю №6067/4/14-11 від 23.12.2011р.;

Від відповідача 1: Шестова С.О. за довіреністю №719 від 12.09.2012р.;

Від відповідача 2: не з'явився

3-я особа: Масалов П.В. за довіреністю від 01.08.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Чорноморського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України;

до відповідача 1: Державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба";

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Южфлотсервіс";

третя особа: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області;

про визнання рішення тендерного комітету та договору поставки товарів недійсними, -

в с т а н о в и в :

Чорноморський транспортний прокурор Одеської області звернувся до відповідача 1 - Державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба", до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Южфлотсервіс" із позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, за участю та третьої особи - Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання рішення тендерного комітету та договору поставки товарів недійсними, посилаючись на наступне.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6.6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.99 р. у справі про представництво інтересів держави в арбітражному судочинстві, прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави і ця загроза є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але і в діяльності приватних підприємств.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

На виконання зазначеного рішення Конституційного суду прокурором пред'являється позовна заява до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальність «Южфлотсервіс»та державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба».

При цьому, прокурором враховані наступні підстави для звернення з вказаним позовом до суду.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного комерційного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві повного господарського відання.

Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ст. 326 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»суб'єктами управління об'єктами державної власності є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.

Згідно з Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим Указом Президента України від 12.05.2011 № 581/2011, Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України та є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту.

Відповідно до покладених на Міністерство інфраструктури України завдань та з врахуванням п. 2 ст. 136 Господарського кодексу України, останнє здійснює контроль за використанням та збереженням належного державі майна та забезпечує його ефективне використання.

Таким чином, спір, що виник, зачіпає майнові інтереси держави в особі органу державної виконавчої влади - Міністерства інфраструктури України.

07.03.2011 в Інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 28 (474) було опубліковано оголошення № 000573 замовника торгів - Державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба»про заплановану закупівлю машини для мийки бонових загороджень. Відповідне оголошення разом з документацією конкурсних торгів оприлюднене на веб-порталі Міністерства економіки України.

Кінцевим строком подання тендерних пропозицій та їх розкриття було визначено 20.04.2011 о 09.00 годині та о 14.00 годині відповідно.

На участь в оголошеному тендері всього було подано дві тендерні пропозиції:

пропозиція TOB «Южфлотсервіс», код ЄДРПОУ: 26507877, адреса: 65481, м.Южний, вул.Берегова, ЗА, пропозицію якого було отримано особисто о 08.41 годині 20.04.2011;

пропозиція Argus Limited: 2099 Gaither Road, Rockill, MD 20850 USA, пропозицію якого було отримано особисто 0 12.51 годині 19.04.2011.

Відповідно до оголошення про заплановану закупівлю, розкриття пропозицій конкурсних торгів відбулося о 14.00 - 20.04.2011.

Протоколом розкриття зафіксовані наступні цінові пропозиції:

TOB «Южфлотсервіс»з ціновою пропозицією - 480 000,00 гривень (з ПДВ);

Argus Limited з ціновою пропозицією - 645197,40 грн. (з ПДВ) або 81000,00 дол.США (за курсом 7,9654 грн.).

Прокурор у позові зазначає, що як вбачається із звіту про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів № 10/ЗВІТ-ТЕХНИКА/2011 від 08.08.2011 усіма учасниками торгів було подано всі документи, які вимагались.

Разом з тим, перевіркою, проведеною органами прокуратури, а також державним фінансовим інспектором ДФІ в Одеській області, в подальшому було виявлено, що пропозиції TOB «Южфлотсервіс»і Argus Limited не відповідали вимогам документації конкурсних торгів, на підставі чого необхідно було їх відхилити.

Так, в порушення п.п.5 ст.17, п.п.2, п.2 ст. 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель»TOB «Южфлотсервіс»не надав належну довідку про відсутність судимості за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів.

У наданому для підтвердження досвіду виконання аналогічних договір (з урахуванням предмету закупівлі) не визначено предмет закупівлі, ціна (предмету договору) складає 198 590,0 грн., тобто, як зазначає прокурор у позові, наданий договір не є підтвердженням виконання аналогічних робіт, що є порушенням п.п.3 п.6 Розділу 3 Документації конкурсних торгів.

В порушення п.п.1 п.6 Розділу 3 Документації конкурсних торгів у довідці учасника торгів TOB «Южфлотсервіс»про наявність обладнання та матеріально-технічної бази з наданням переліку (виписки) основних засобів, що перебувають на балансі (щодо наявності на балансі підприємства обладнання та механізмів для виробництва/поставки товарів за предметом закупівлі), відсутнє обладнання, необхідне для придбання чи поставки предмету закупівлі (по виписці основних засобів). У довідці у довільній формі зазначено, що учасник має в наявності: склад загального призначення. Машину вантажну, приміщення майстерні, - але документальне підтвердження наявності зазначених основних засобів відсутнє.

Аналогічні порушення містяться у документації Argus Limited.

Як зазначає прокурор у позові, таким чином, до оцінки, в зв'язку з невідповідністю пропозицій учасників конкурсних торгів вимогам документації конкурсних торгів, не повинно було б бути допущено жодного з вищезазначених учасників та згідно ст.30 Закону України «Про здійснення державних закупівель»торги повинні були б визнані такими, що не відбулися.

Разом з тим, на думку прокурора, в порушення вимог п.1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель»пропозицію TOB «Южфлотсервіс»до торгів допущено та 18.05.2011 р. її акцептовано.

За результатами конкурсу 17.06.2011р. між TOB «Южфлотсервіс»та ДП «МАРС»укладено договір № 943 на придбання машини для мийки бонових загороджень LavorProTermic на суму 480 000,00 грн.

На виконання умов зазначеного договору, TOB «Южфлотсервіс», в свою чергу, у серпні 2011р. за договором № 01-08/11 придбало у TOB «Марко ЛТД»апарат високого тиску LavorProTermic 17 вартістю 130 000,00 грн.

На базі вказаного апарату TOB «Южфлотсервіс»виготовлено саморобний пристрій, на що витрачено ще 8 920,00 грн.

Вказаний саморобний пристрій передано TOB «Южфлотсервіс»ДП «МАРС»01.09.2011р. на підставі акту приймання-передачі товару, однак свідоцтво відповідності пристрою та сертифікат походження на машину для мийки бонових загороджень, всупереч п. 2.1. Договору відсутні. Надано лише сертифікати на окремі фрагменти пристрою.

Згідно довідки Одеської регіональної торгово-промислової палати СИО-е № 000211 від 21.02.2012р. виріб LavorProTermic 17 не є машиною для мийки бонових загороджень, а є апаратом високого тиску.

Відповідно до довідки Державної фінансової Інспекції в Одеській області від 28.02.2012р., а також висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати СИО-е № 000211 від 21.02.2012р. саморобна машина для мийки бонових загороджень, яка продана ДП «МАРС»TOB «Южфлотсервіс», є саморобною та її вартість складає 138 920,00 грн. тобто на 341 080 грн. нижче ціни згідно договору № 943 від 17.06.2011р., що є порушенням п.1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Після підписання 01.09.2011р. акту приймання-передачі товару ДП «МАРС»12.09.2011р. перераховано TOB «Южфлотсервіс»грошові кошти в сумі 480 000,00 грн.

Згідно з пунктами 12, 13 статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" кваліфікаційна документація, - документація, що розробляється, затверджується, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно надається замовником під час проведення попередньої кваліфікації учасників фізичним/юридичним особам; кваліфікаційна пропозиція - пропозиція, яка подається учасником попередньої кваліфікації замовнику відповідно до вимог кваліфікаційної документації.

У відповідності до частини 5 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням (аналогічні принципи були передбачені пунктом 8 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008).

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про здійснення державних закупівель" відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.

Згідно з частинами 3-5 статті 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників або учасників попередньої кваліфікації про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в документації конкурсних торгів або кваліфікаційній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).

Документи, що не передбачені законодавством для учасників або учасників попередньої кваліфікації - фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).

Усі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційні пропозиції, які відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною другою цієї статті, та за відсутності інших, передбачених цим Законом, підстав для їх відхилення, допускаються до оцінки. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону; 3) пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про здійснення державних закупівель" у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.

Прокурор у позові зазначає, що тендерна пропозиція TOB «Южфлотсервіс»не була відхилена тендерним комітетом Державного підприємства "МАРС" як така, що не відповідає умовам документації.

Таким чином, на думку прокурора, оскільки при проведенні процедури закупівлі Державним підприємством "МАРС" були допущені порушення законодавства України, безпідставно було акцептовано пропозицію TOB «Южфлотсервіс».

У відповідності до ч. 4 та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 ЦК України, закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На думку прокурора тендерним комітетом ДП "МАРС" незаконно було акцептовано тендерну пропозицію ТОВ «Южфлотсервіс», укладений за результатами вказаних торгів договір поставки товарів № 943 від 17.06.2011р. суперечить Закону України «Про здійснення державних закупівель», отже він також підлягає визнанню недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207-208 ГК України, ч.1 ст. 203, ст.ст.215-216 ЦК України, Законом України «Про здійснення державних закупівель», прокурор просить позов задовольнити та :

Визнати недійсним акцепт комітету з конкурсних торгів ДП "Морська аварійно-рятувальна служба», за результатами відкритих торгів на закупівлю машини для мийки бонових загороджень, код за ДК 016-97 29.24.1 оформленого протоколом від 18.05.2011р.

Визнати недійсним договір поставки товарів № 943, укладений між Державним підприємством «Морська аварійно-рятувальна служба»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Южфлотсервіс»17.06.2011р. на закупівлю машини для мийки бонових загороджень, код за ДК 016-97 29.24.1. (машини та апарати для дистиляції чи ректифікації, фільтрування та очищення, газогенератори) в кількості 1 одиниця.

Застосувати наслідки недійсності правочину: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южфлотсервіс»грошові кошти отримані за договором поставки товарів № 943 від 17.06.2011 року на користь ДП "Морська аварійно-рятувальна служба»в сумі 480 000 грн., після чого зобов'язати ДП „МАРС" повернути ТОВ „Южфлотсервіс" саморобний пристрій, виготовлений на базі апарату високого тиску LavorProTermic 17.

Державне підприємство «Морська аварійно-рятувальна служба»із вимогами прокурора фактично погодилась про що зазначила у відзиву на позов.

ТОВ «Южфлотсервіс»також надало відзив на позов у якому зазначило таке.

Вимагаючи визнати недійсним акцепт пропозиції комітетом з конкурсних торгів від 18.05.2011р., на думку ТОВ «Южфлотсервіс», прокурор мав обґрунтувати обраний спосіб захисту прав учасника процедури закупівлі з позиції встановлення такого способу в законі; в даному випадку таким спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України „Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010р. №2289-VI ( далі - Закон №2289).

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону №2289 Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державний комітет статистики України здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.8 цього Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу юридичну освіту. Член постійно діючої адміністративної колегії, який є пов'язаною особою з суб'єктом оскарження або замовником, не може брати участь у розгляді та прийнятті рішень щодо такої скарги і повинен бути замінений на час розгляду і прийняття рішення щодо такої скарги іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, що визначається Головою Антимонопольного комітету України. Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії встановлюється відповідно до Закону України "Про Антимонопольний комітет України", якщо інше не встановлено цим Законом. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками та особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження підлягають обов'язковій публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, а також не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття оприлюднюються на веб-порталі Антимонопольного комітету України. Рішення органу оскарження може бути оскаржено суб'єктом оскарження чи замовником до суду протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася про його прийняття.

Стаття 18 Закону №2289 визначає порядок оскарження процедур закупівлі.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 (абз.1,2) ст. 18 Закону №2289 скарга може бути подана тільки особою, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника або оператора електронного майданчика, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель.

Подання скарги до органу оскарження не потребує попереднього звернення до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. У разі отримання замовником звернення з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі замовник має право на добровільній основі вжити належних заходів, в тому числі з призупиненням процедури закупівлі, для врегулювання питань, зазначених у зверненні.

Направлення звернення замовнику не позбавляє особу права звернутися зі скаргою до органу оскарження.

Замовник повинен повідомити всіх зацікавлених осіб про рішення, прийняті за розглядом звернення.

У разі подання "скарги щодо тієї ж процедури закупівлі, якої стосується звернення, замовник повідомляє орган оскарження про вжиті за цим зверненням заходи.

Рішення замовника, прийняте за розглядом звернення, може бути оскаржене до органу оскарження або протягом 30 днів з дня його прийняття до суду. Цей строк не може бути поновлено.

Скарги подаються до органу оскарження не пізніше 14 днів з дня отримання суб'єктом оскарження повідомлення про відповідне рішення чи дію замовника, що порушує права чи законні інтереси суб'єкта скарження, або з дня, коли суб'єкту оскарження стало відомо про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, але до моменту укладення договору про закупівлю. Скарги, які стосуються документації конкурсних торгів, можуть подаватися у будь-який строк після публікації повідомлення про їх проведення, але не пізніше закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів. Скарги, що стосуються порушень, допущених під час проведення закупівлі за процедурою електронного реверсивного аукціону, можуть подаватися після визначення переможця процедури електронного реверсивного аукціону, але до моменту укладення договору про закупівлю в порядку, передбаченому статтею 3910 цього Закону. Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються у судовому порядку.

Таким чином, Законом №2289 передбачені декілька способів оскарження процедур закупівлі:

1). подання скарги до органу оскарження без попереднього звернення до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі;

2). оскарження до органу оскарження або до суду рішення замовника, прийнятого за результатами розгляду звернення особи, яка вважає свої права чи законні інтереси порушеними внаслідок дій чи бездіяльності замовника, при цьому скарги до органу оскарження подаються до моменту укладення договору про закупівлю;

3). подання скарги щодо укладених договорів про закупівлю до суду після укладення договору про закупівлю.

4). оскарження до суду рішення органу оскарження.

В даному випадку прокурор об'єднав у позові дві вимоги. При цьому, вимога щодо визнання договору про закупівлю недійсним (яка відповідно до ст. 12 ГПК України має розглядатися господарськими судами України) цілком та повністю залежить від задоволення вимоги щодо визнання недійсним акцепту комітету з конкурсних торгів ДП «Морська аварійно-рятувальна служба»за результатами відкритих торгів на закупівлю машини для мийки бонових загороджень, код за ДК 016-97 29.24.1 оформленого протоколом від 18.05.2011р. (ця вимога згідно ч.2 ст.18 КАС України може розглядатися виключно в Окружних адміністративних судах України).

Таким чином, процедура оскарження рішення комітету з конкурсних торгів цілком та повністю регламентується Законом №2289 та Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно ч.5 ст. 11 названого Закону рішення комітету з конкурсних торгів оформлюється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. У разі відмови члена комітету з конкурсних торгів підписати протокол про це зазначається у протоколі із зазначенням причин відмови. Члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України презюмується відповідність дій органів державної влади та їх посадових осіб законодавству та Конституції України.

Водночас, відповідач -2 зазначає недоцільним посилання прокурора на факт порушення жодних кримінальних справ стосовно посадових осіб Відповідачів по дійсній справі, оскільки згідно ч 3 ст. 35 ГПК України тільки вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2012р. продовжено строк розгляду спору по справі №5017/2253/2012 до 15 жовтня 2012 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, відповідача -1, суд прийшов до наступного висновку.

Як випливає з матеріалів справи прокурором заявлені вимоги про :

Визнання недійсним акцепт комітету з конкурсних торгів ДП "Морська аварійно-рятувальна служба», за результатами відкритих торгів на закупівлю машини для мийки бонових загороджень, код за ДК 016-97 29.24.1 оформленого протоколом від 18.05.2011р.

Визнання недійсним договір поставки товарів № 943, укладений між Державним підприємством «Морська аварійно-рятувальна служба» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Южфлотсервіс»17.06.2011р. на закупівлю машини для мийки бонових загороджень, код за ДК 016-97 29.24.1. (машини та апарати для дистиляції чи ректифікації, фільтрування та очищення, газогенератори) в кількості 1 одиниця.

Застосування наслідків недійсності правочину : стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южфлотсервіс»грошові кошти отримані за договором поставки товарів № 943 від 17.06.2011 року на користь ДП "Морська аварійно-рятувальна служба»в сумі 480 000 грн., після чого зобов'язати ДП „МАРС" повернути ТОВ „Южфлотсервіс" саморобний пристрій, виготовлений на базі апарату високого тиску LavorProTermic 17.

З приведеного випливає, що в даному випадку прокурор об'єднав у позові дві вимоги -вимогу про визнання недійсним акцепту комітету з конкурсних торгів оформленого протоколом від 18.05.2011р. та вимогу про визнання договору поставки товару № 943 від 17.06.2011 року недійсним.

Як випливає з матеріалів справи договір поставки товару № 943 укладений на підставі акцепту комітету з конкурсних торгів оформленого протоколом від 18.05.2011р.

Тобто, укладанню договору поставки передував акцепт комітету з конкурсних торгів.

Таким чином, у даному випадку, суд вважає, що якщо оспорюється сам акцепт комітету з конкурсних торгів то спочатку слід вирішити питання щодо правомірності самого акцепту, а потім питання про дійсність договору поставки.

При цьому суд зазначає, що комітет з конкурсних торгів не є суб'єктом господарювання, а є суб'єктом владних повноважень.

Такий висновок випливає з такого.

Відповідно до пункту 1 статті 1 вказаного Закону № 3681 в редакції Закону України N 3681-VI ( 3681-17 ) від 08.07.2011 р. : 1) акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника) - прийняття замовником пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника), та надання згоди на взяття зобов'язань на оплату предмета закупівлі або його частини (лота). Пропозиція конкурсних торгів або цінова пропозиція, пропозиція за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, вважається акцептованою, якщо замовником подано учаснику в установлений цим Законом строк письмове підтвердження про акцепт такої пропозиції.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України „Про здійснення державних закупівель" в редакції Закону України N 3681-VI ( 3681-17 ) від 08.07.2011 р. (далі -Закону № 3681) : 14) комітет з конкурсних торгів - службові (посадові) особи замовника (генерального замовника), призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно з цим Законом.

Отже, оскільки комітет з конкурсних торгів складається із службових (посадових) осіб замовника (генерального замовника), то сам комітет фактично є колегіальним органом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 р., завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, з аналізу вказаних норм Закону № 3681 та частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 р., - суд робить висновок, що вимога прокурора про визнання недійсним акцепту комітету з конкурсних торгів оформленого протоколом від 18.05.2011р. слід розглядати у порядку адміністративного судочинства, а не господарського, а вимоги про визнання договору про закупівлю недійсним відповідно до ст. 12 ГПК України слід розглядати господарськими судами України.

При цьому суд вважає, що у даному випадку, заявлені прокурором вимоги взаємно пов'язані між собою - тобто укладанню договору поставки передував акцепт комітету з конкурсних торгів.

Таким чином, на думку суду, у даному випадку, спочатку слід вирішити питання про дійсність акцепту комітету з конкурсних торгів оформленого протоколом від 18.05.2011р., внаслідок якого був укладений вказаний договір поставки товару, а потім, маючи рішення яке набрало законної сили, вирішувати питання про визнання договору поставки товарів недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України N 1720-VI ( 1720-17 ) від 17.11.2009 р. - не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 14 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", - 14. Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.

Враховуючи, що вимоги прокурора про визнання договору поставки товару та застосування наслідків недійсності правочину базуються виключно на оспорюванні вказаного акцепту комітету з конкурсних торгів та являють собою наслідки вказаного акцепту, то суд вважає, що відносно цих вимог відсутній предмет спору взагалі. Тому в цієї частині вимог провадження у справі слід припинити з підстав п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до пункту 17 (б) цієї ж Постанови Пленуму - До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором.

Виходячи із змісту пункту 14 вказаної постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України та частини 3 ст. 58 ГПК - не передбачено можливості як об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства так і роз'єднання вимог з одного провадження в декілька.

Керуючись пунктами 1, 1-1 частини першої статті 80, статтею 86 ГПК України, суд -

У х в а л и в :

Провадженні у справі -припинити.

Суддя Никифорчук М.І.