Рішення № 26472130, 16.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.12 Справа№ 5015/3303/12

За позовом: Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету,

м. Стрий, Львівської області

до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Стрийський Комбінат Хлібопродуктів №2", м. Стрий,Львівської області

про повернення зерна за договором складського зберігання № 34 від 21.09.2009р.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Здирок М.А -представник за довіреністю від № б/н 27.08.2012р.;

Від відповідача: Шепітяк Р.С.- голова ліквідаційної комісії.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Стрийський Комбінат Хлібопродуктів №2" про повернення зерна за договором складського зберігання № 34 від 21.09.2009р.

Ухвалою суду від 09.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 29.08.2012 р.

В судовому засіданні 29.08.2012р. представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягав на фіксації судового процесу технічними засобами.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.08.2012р. розгляд справи відкладено на 18.09.2012р.

В судовому засіданні 18.09.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягав на фіксації судового процесу технічними засобами.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 18.09.2012р. розгляд справи відкладено на 02.10.2012р. Ухвалою суду від 02.10.2012р. продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 10.10.2012р. В судовому засіданні 10.10.2012р. оголошено перерву до 16.10.2012р.

17.09.2012р. відповідно до ст.22 ГПК України позивач подав уточнення позовних вимог (вх.20652/12), в якому просить прийняти рішення про повернення ДП ДАК «Хліб України» Стрийський КХП №2 на користь Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету товарно - грошові цінності (зерно)в розмірі 36,050 тонн.

В судове засідання 16.10.2012р. представник позивача явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та клопотанні про уточнення позовних вимог, просить позовні вимоги задоволити повністю.

В судове засідання 16.10.2012р. відповідач явку повноважного представника забезпечив, заперечує проти заявлених позовних вимог і просить провадження у справі припинити.

В судовому засіданні 16.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

21 вересня 2009 року між позивачем (за договором -Поклажодавець) та відповідачем ( за договором -Зерновий склад) укладено договір складського зберігання №34 (надалі -Договір).

Згідно з п.1.1. Договору Поклажодавець за умовами цього Договору зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2009 року та у встановлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.3.1. Договору зерно, що доставляється на зберігання Зерновому складу згідно із цим договором, є власністю Поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися зерном Поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого Договором. Орієнтовані обсяги (кількість) зерна, що планується до передачі на зберігання визначені у п.1.4. Договору, а саме: жито -15 670кг., пшениця -12 500кг., овес - 7 880кг. Разом -36 050 кг.

Відповідно до п.1.5.2. зерно передається на зберігання протягом строку дії Договору за умови зберігання «до запитання», але не пізніше ніж до 1 травня 2010 року. Строк зберігання зерна рахується календарними днями.

Факт приймання зерна на зберігання підтверджується актом №СІА- 0269 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24 листопада 2009 року, підписаний сторонами та скріплений печатками та накладною №1 від 24 січня 2010року.

07.12.2010р. позивач направив відповідачу лист №456 з вимогою про повернення зерна, яке було здане на зберігання. 31.01.2011р. позивачем направлено претензію №27 відповідачу про стягнення заборгованості за договором складського зберігання і повернення зерна. Однак відповідач не відреагував на ці звернення і не виконав взяті зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.11р. у справі №5015/4081/11 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача -ДП ДАК «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів №2 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

13.10.2011р. в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр»№189 (4587) було надруковано оголошення про порушення провадження у справі, відповідно до положень ч.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори, за вимогами, які виникли до дня порушення по справі про банкрутство у тридцяти денний строк з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.01.12р. у справі 5015/4081/11 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП ДАК «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів №2.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому

поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Згідно зі статтею 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання, а згідно зі статтею 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до п.54 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації

із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі

пункту 2 частини першої статті 80 ГПК (п.55) .

Матеріалами справи підтверджується, що вимога позивача не є грошовою, а тому підлягає розгляду. Позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про повернення майна, переданого на зберігання, а саме зерна, переданого на зберігання за договором складського зберігання.

Така позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 14 грудня 2010 року у справі №24/228-10.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з п.4.11. Договору Зерновий склад (відповідач у справі) зобов'язаний повернути зерно за першою вимогою Поклажодавця.

Суд приходить до висновку, що відповідач (за договором Зерновий склад) не виконав взяті зобов'язання, а тому вимога позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 509, 526, 610, 626, 629, 948, 948, 957 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобов'язати Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" Стрийський Комбінат Хлібопродуктів №2" (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Болехівська, будинок 26; ідентифікаційний код 00952054) повернути на користь Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Львівська, будинок 169; ідентифікаційний код 34387362) товарно-грошові цінності (зерно) в розмірі 36.050тонн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Стрийський Комбінат Хлібопродуктів №2" (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Болехівська, будинок 26; ідентифікаційний код 00952054) на користь Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Львівська, будинок 169; ідентифікаційний код 34387362) 1 609,50 грн. судового збору.

4. Накази, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2012р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.