Рішення № 26471744, 10.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/6830-2012 10.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

про стягнення 1 600,88 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Кузьменко М.М.(дов. №1033 від 29.09.2011 р. )

від відповідача Кудрявський С.М. (дов. №ГО -12/117 від 18.04.2012 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10 липня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Український страховий дім" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 26 796,82 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.06.2010 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Chevrolet Lacetti", державний номер AA 9732 EP, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано Сосновського Олега Анатолійовича, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Daewoo Nexia", державний номер BM 1153 АІ була застрахована Приватним акціонерним товариства "Страхова група "ТАС", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/6830-2012, слухання справи призначено на 12.06.2012 року.

12.06.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.06.2012 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 127,65 грн. інфляційних втрат, 1 228,89 грн. пені, 244, 34 грн. трьох відсотків річних.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.06.2012 року.

У судовому засіданні 12.06.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10.07.2012 року.

У судовому засіданні від 10.07.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

У судовому засіданні від 10.07.2012 року представник відповідача заперечив проти позову.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2007 року між Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім" (страховик) та Лубінець Наталією Миколаївною (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування № НТ - 07 № 1494 Кв, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Chevrolet Lacetti", державний номер AA 9732 EP.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2010 року у м. Києві на вул. Марка Вовчка сталася ДТП за участю автомобіля марки "Chevrolet Lacetti", державний номер AA 9732 EP та автомобіля марки "Daewoo Nexia", державний номер BM 1153 АІ, яким керував Сосновський Олег Анатолійович.

ДТП сталася в результаті порушення Сосновським О.А. правил дорожнього руху України, останню визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 27.07.2010 року у справі № 3-7955/2010 р.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Daewoo Nexia", державний номер BM 1153 АІ була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0819922 від 24.01.2010 року. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Chevrolet Lacetti", державний номер AA 9732 ЕР отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 5824 від 11.07.2010 року, складеного ТОВ "Естмейт", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Chevrolet Lacetti", державний номер AA 9732 ЕР , в результаті його пошкодження при ДТП складає 69 618,41 грн.

Позивач, виходячи із Звіту № 5824 від 11.07.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 48 924,51 грн., про що склав страховий акт № НТ -07/1494/Ду2/Кв/1 від 01.11.2010 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № НТ -07 № 1494 Кв від 21.12.2007 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 48 924,51 грн., що підтверджується наступним платіжними дорученнями: № 5942 від 30.12.2010 року, № 5932 від 28.12.2010 року , № 5936 від 29.12.2010 року, № 5870 від 16.12.2010 року, № 5891 від 20.12.2010 року, № 5885 від 17.12.2010 року, № 315 від 22.12.2010 року, № 5907 від 22.12.2010 року, № 325 від 24.12.2010 року, № 5922 від 27.12.2010 року, № 5913 від 23.12.2010 року, (належним чином засвідчені копії додані до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 10.10.2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. № 2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 48 924,51 12 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресивну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

12.06.2012 року представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог в якій останній зазначив, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість з основного боргу в розмірі 25 000,00 грн., у зв'язку з чим, позивач просить суд зменшити позовні вимоги по справі, а саме стягнути з відповідача 127,65 грн. інфляційних втрат, 1 228,89 грн. пені, 244, 34 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Daewoo Nexia", державний номер BM 1153 АІ, яким керував Сосновський Олег Анатолійович, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Chevrolet Lacetti", державний номер AA 9732 ЕР.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Daewoo Nexia", державний номер BM 1153 АІ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою постановою Оболонського районного суду міста Києва від 27.07.2010 року у справі № 3-7955/2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Daewoo Nexia", державний номер BM 1153 АІ, була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0819922 від 25.09.2010 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВЕ/0819922) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Chevrolet Lacetti", державний номер AA 9732 ЕР відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0819922, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № НТ -07 № 1494 Кв від 21.12.2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Приймаючи до уваги сплату відповідачем заборгованості з основного боргу в розмірі 25 000,00 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 127,65 грн. інфляційних втрат, 1 228,89 грн. пені, 244, 34 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до пункту 37.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, що має право на отримання такого відшкодування, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Зважаючи на вищенаведену норму чинного законодавства, встановивши факт прострочення відповідача щодо оплати боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 228,89 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" щодо Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 3% річних на загальну суму 244, 34 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" щодо Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" інфляційних втрат на загальну суму 127,65 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, вул. Спортивна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32556540) 1 288 ( тисяча двісті вісімдесят вісім гривень ) грн. 89 коп. пені, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 127 (сто двадцять сім ) грн. 65 коп., 244 (двісті сорок чотири) грн. 34 коп. 3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання

повного тексту рішення 13.07.2012 року

Суддя Стасюк С.В.