Рішення № 26471708, 15.10.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2012 р. Справа 16/56/2012/5003

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Крижопільські електричні мережі", смт Крижопіль Вінницької області

до: дочірнього підприємства "Крижопільводоканал" комунального підприємства "Вінницяоблводоканал", смт Крижопіль Вінницької області

про врегулювання розбіжностей при укладанні договору

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники сторін:

позивача: Благута Ю.Б. - директор структурної одиниці "Крижопільські електричні мережі", довіреність №1-14-3193 від 01.01.2012 року (паспорт серії АА915240); Олійник А.В. - довіреність 31-14-3229 від 01.01.2012 року (паспорт АВ 669522 05.01.2006р.);

відповідача: Нестеренко А.В. - довіреність б/н від 14.09.2012 року (паспорт АВ 796804); представник НКРЕ: Рудський Л.В. (довіреність №19 від 01.06.2012 року);

інші: Бесараб Д.Т. (посв. №747061).

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Крижопільські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про зобов'язання дочірнього підприємства "Крижопільводоканал" комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" укласти договір про постачання електричної енергії №3040 з додатками №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.08.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №16/56/2012/5003, судове засідання призначено на 20.09.2012 року.

17.09.2012 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог (лист № 10-58-331 від 12.09.2012 року), мотивована наступним.

Відповідно до п.1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 30.07.1996 року № 38, дані Правила регулюють правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Згідно з п. 5.1. Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

15.06.2012 р. та 13.07.2012 р. позивачем було направлено на адресу відповідача проекти договору про постачання електричної енергії № 3040.

20.07.2012 року відповідач повернув договір разом з протоколом розбіжностей до Договору від 18.07.2012 року. Відповідач в протоколі розбіжностей висловив незгоду по таких пунктах Договору:

п. 2.3.4 - здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» - відповідач не згоден проводити оплату за перетікання реактивної електричної енергії;

дата подачі звіту в додатку № 4 до договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» 27 число кожного місяця - відповідач не згоден і пропонує встановити 30 число кожного місяця;

в додатку № 3 до договору «Порядок розрахунків» визначено обов'язок споживача проводити оплату за спожиту електроенергію протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунка - відповідач не згоден з таким порядком проведення оплати й пропонує свій: встановити обов'язок споживача оплатити 50 % вартості фактично спожитої електроенергії на протязі 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку, а решта - 50 % вартості - до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Позивач не погоджується із запропонованими відповідачем умовами договору, посилаючись на те, що вони суперечать умовам Правил, Закону України «Про електроенергетику», Методиці обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства палива та електроенергетики України від 17.01.2002 р. №19, а саме:

- по пункту 2.3.4 договору:

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії на межі розподілу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики. У відповідності до п. 3.1. Методики, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год. та більше. Середньомісячне споживання визначається, як правило, за даними року, що передує розрахунку ЕЕРП, в даному випадку за даними 2011 року. Шляхом аналізу споживання відповідача (по договору № 3040 від 11.01.2010 р., термін дії якого закінчився 31.12.2011 року) встановлено, що на площадці «насосна» в 2011 році середньомісячне споживання становило 67220 кВт.год. Отже, нарахування плати за перетікання реактивно електроенергії відповідає передбаченими нормами Правил та Методики.

- щодо пропозиції змінити умови додатку № 4 до договору:

визначення дати подання звіту про спожиту електроенергію (дані додатка до договору №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії») 27 число кожного місяця проведено з такого розрахунку: залишення часу для обробки кількості спожитої електроенергії, пустити її в корисний відпуск та прозвітувати в вищестоящу організацію про спожиту споживачем електроенергію.

- щодо пропозиції змінити умови оплати вартості спожитої електроенергії (додаток № 3 до договору):

пунктом 6.6 Правил визначено, що підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії, п. 6.11. Правил передбачає, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і мас не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

Позивач змінив свої позовні вимоги і просить врегулювати розбіжності по договору про постачання електроенергії № 3040 від 04.07.2012 року по п.2.3.4 договору, додатку № 4 до договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», п.1 додатка №3 до договору «Порядок розрахунків споживача за використану електроенергію» шляхом прийняття їх в редакції структурної одиниці «Крижопільські електромережі» ПАТ «Вінницяобленерго», а саме:

- п. 2.3.4. Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»;

- в додатку № 4 до Договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» дата подачі звіту - 27 число кожного місяця;

- п. 1 додатку № 3 до Договору «Порядок розрахунків споживача за використану електроенергію»: Оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок постачальника:

до 05 числа наступного розрахункового періоду 100% споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

Дана заява прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (лист № 241 від 14.06.2012 року) позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивач не аргументував, чому датою подачі звіту має бути саме 27-ме число місяця, а не 30-те. Відповідач пропонує встановити дату подачі звіту 30-те число місяця.

Згідно додатку № 3 відповідач згоден проводити оплату за спожиту електричну енергію протягом 5 календарних днів з дня отримання рахунку. Тому визначений типовим договором порядок оплати, на думку відповідача, не порушується. Типовою формою додатку № 3 передбачено можливість оплати не в повному обсязі, тому відповідач пропонує позивачу встановити обов'язок оплати 50 відсотків вартості фактично спожитої електроенергії до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Також відповідач зазначав, що в грудні 1993 року позивачем було демонтовано компенсуюючу конденсаторну установку, яку не змонтовано, у зв'язку з чим послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії згідно п. 2.3.4. не надаються з вини позивача і зазначений пункт договору, за твердження відповідача, є безпідставним.

Під час розгляду справи (20.09.2012р.) представник позивача подала суду заяву від 20.09.2012 року (вх. канц. №08-46/10391/12), якою просила не переходити до розгляду справи по суті, а для надання пояснень по суті справи викликати представника НКРЕ у Вінницькій області та посадових осіб відповідача у даній справі.

Представник відповідача стосовно задоволення судом заявленого клопотання не заперечила.

Розглянувши заяву представника публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Крижопільські електричні мережі", дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про її задоволення, оскільки пояснення, які можуть дати зазначені посадові особи сприятимуть повному та всебічному розгляду спору у даній справі.

З вказаних обставин, ухвалою суду від 24.09.2012 року термін вирішення спору продовжено на 15 днів згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи до 11.10.2012 року.

Викликаний для дачі пояснень представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, завідувач сектору НКРЕ у Вінницькій області Рудський Л.В. суду пояснив, що відповідно до п.3.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної енергії, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 01.02.2002 року № 93/6381, розрахунки за перетікання реактивної енергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію її в мережу, згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими правилами користування електроенергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, здійснюється з усіма споживачами, які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 квт*год та більше. Площадками називаються територіально відокремлені об'єкти споживача, які не мають внутрішніх електричних зв'язків між собою.

Згідно рапортів про використану електроенергію, упродовж 2011 року наданих позивачем на запит сектору НКРЕ у Вінницькій області, оплата за перетоки реактивної енергії є обов'язковою.

В судовому засіданні 11.10.2012 року представник позивача підтримав заявлені вимоги (з урахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог) і зазначив, що Господарським кодексом України передбачено право врегулювання розбіжностей, виникаючих при укладенні договору про постачання електричної енергії в судовому порядку, а тому обраний позивачем спосіб захисту відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази, надавши юридичну оцінку обставинам справи судом встановлено наступне.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Господарський договір - домовленість у визначеній законом формі суб'єктів господарювання між собою або з негосподарюючими суб'єктами, суб'єктами організаційно-господарських повноважень, громадянами, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх прав та обов'язків у сфері господарської діяльності.

Так, загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 ГК України і складається з таких стадій: проекту договору, протоколу розбіжностей, безпосереднього врегулювання розбіжностей, судового розгляду переддоговірних спорів. При цьому на кожній з цих стадій процес укладення договору може бути завершений, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов. У разі недосягнення такої згоди між сторонами процес укладення договору переходить до наступної стадії.

Частиною 2 ст. 181 ГК України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частина четверта названої статті встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Отже, сторона, яка отримала оферту у вигляді проекту договору, не згодна з окремими його умовами, але має намір, врегулювавши розбіжності, укласти договір, вона поряд з підписанням договору складає протокол розбіжностей. Протокол виконується у двох екземплярах, які разом з договором направляються оференту. При цьому в тексті договору робиться застереження про підписання договору з протоколом розбіжностей.

Тобто, сторона, яка одержала проект договору, може, виявивши свою волю на укладення запропонованого їй договору, викласти свою редакцію окремих умов останнього чи доповнити договір певними умовами шляхом складання протоколу розбіжностей. Прийняття запропонованого проекту договору із зауваженням є акцептом на інших умовах, а відтак укладання договору переходить до стадії протоколу розбіжностей.

Разом з тим, відповідно до приписів ч.ч. 3,6 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у ч.1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Затвердження типових договорів є формою державного регулювання договірних відносин у сфері господарювання, яке полягає у прийнятті відповідним органом нормативно-правового акта. Згідно з частиною другою статті 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України, уповноваженими ним органами виконавчої влади у визначених законом випадках.

Типовий договір про технічне забезпечення електропостачання споживача затверджено Правилами користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28.

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 179 ГК України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. При цьому слід враховувати, що укладення договору спрямоване на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст.179 ГК України типові умови договору в силу їх імперативності є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань і не підлягають зміні ними. Без додаткових узгоджень контрагенти приймають затверджені типовим договором права та обов'язки.

Згідно з п.1.1 Правил користування електричної енергією, ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.2 зазначених Правил встановлено, що при укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток №3).

Умовами договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладання договору про постачання електричної енергії.

Як вбачається із встановлених обставин справи, 15.06.2012 року та 13.07.2012 року позивач направив на адресу відповідача проекти договору про постачання електричної енергії № 3040, розроблений з врахуванням умов, які містяться в Типовому договорі про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією.

Відповідач не погодився з п.2.3.4.запропонованої редакції договору щодо здійснення оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Посилання відповідача на безпідставність запропонованої позивачем редакції п. 2.3.4 договору, так як позивачем було демонтовано компенсуючу конденсаторну установку і послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії не надаються, судом до уваги не приймаються. Незгода відповідача з пунктом договору, який передбачає обов'язок оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року за № 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за №417/1442, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВтгод та більше. На площадці "насосна" в 2011 році середньомісячне споживання відповідача становило 67220 кВт.год.

Реактивна електроенергія є шкідлива складова процесів передачі активної електроенергії електричними мережами, яка проявляється в обставинах реактивної незбалансованості електроустановок суспільними збитками через додаткові втрати активної електроенергії та погіршення режимів електронапруги. Плата за перетікання реактивної електроенергії в конкретній точці розділу балансової належності електромереж є адресний економічний стимул до дій, спрямованих на зменшення названих суспільних збитків. Величина плати залежить від схеми, параметрів і режиму електромережі.

Реактивна незбалансованість електроустановок відокремлених технологічних, виробничих, рекреаційних та т.п. об'єктів, належних незалежним постачальникам, утворює суспільні збитки, тобто призводить до понаднормативних втрат електроенергії в мережах електропередавальної організації та погіршення якості електроенергії так само, як і реактивна незбалансованість усіх інших споживачів. Тому, підприємства, установи, організації, що експлуатують такі електроустановки, незалежно від наявності дозволу на здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, зобов'язані вносити електропередавальним організаціям плату за перетікання реактивної електроенергії згідно з Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, аналізувати залежність оплати від режимів роботи своїх електроустановок, вживати заходів до компенсації реактивних навантажень і до регулювання реактивних перетікань з метою зменшення суспільних збитків у навколишній електромережі, що в кінцевому рахунку має призвести до зменшення величини плати.

Враховуючи викладене, відповідач як споживач електричної енергії повинен здійснювати оплату за послуги з компенсаціії перетікання реактивної електричної енергії, а тому розбіжності п.2.3.4. по договору про постачання електроенергії №3040 від 04.07.2012 року, слід врегулювати шляхом прийняття їх в редакції, запропонованій позивачем: "п.2.3.4. Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Розбіжності щодо дати подачі звіту, про яку зазначено в додатку №4 до договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» слід врегулювати, встановивши дату подачі звіту 27 число кожного місяця.

Розбіжності по п.1 додатку №3 до договору «Порядок розрахунків споживача за використану електроенергію» повинні бути врегульовані шляхом укладення в запропонованій позивачем редакції, а саме: "Оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок постачальника: до 05 числа наступного розрахункового періоду 100% споживання електроенергії протягом розрахункового періоду."

Суд погоджується із доводами позивача про необхідність укладення договору саме в такій редакції, оскільки п.6.6 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року за №28 передбачено, що підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. Пунктом 6.11. Правил передбачено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і мас не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

Судові витрати за правилами статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Врегулювати розбіжності по договору про постачання електроенергії №3040 від 04.07.2012 року по п.2.3.4 договору, додатку №4 до договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», п.1 додатка №3 до договору «Порядок розрахунків споживача за використану електроенергію»шляхом прийняття їх в редакції структурної одиниці «Крижопільські електромережі»ПАТ «Вінницяобленерго», а саме:

- п.2.3.4. Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»;

- в додатку №4 до Договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" дата подачі звіту - 27 число кожного місяця;

- п.1 додатку №3 до Договору «Порядок розрахунків споживача за використану електроенергію»: Оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок постачальника:

до 05 числа наступного розрахункового періоду 100% споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.

3. Стягнути з дочірнього підприємства "Крижопільводоканал" комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (24600, Вінницька область, смтКрижопіль, вул.Калініна, 14; код ЄДРПОУ 36647945) на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Крижопільські електричні мережі" (24600, Вінницька область, смтКрижопіль, вул.Піонерська, 81; код ЄДРПОУ 25510245) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 жовтня 2012 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Крижопільські ЕМ" (24600 Вінницька обл., смт Крижопіль, вул.Піонерська, 81);

3 - відповідачу - ДП "Крижопільводоканал" комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (24600 Вінницька обл., смт Крижопіль, вул.Калініна, 14)