Постанова № 26471466, 16.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5005/1305/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідачсуддів:Акулової Н. Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.12р.у справі№ 5005/1305/2011 господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській областідо Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"за участю третьої особи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області простягнення 3371848,83грн.за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:Левченко О.В., за довіреністю Добровольський А.Т., за довіреністювід третьої особи:не з'явивсявід прокуратури:Рудак О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.12р. у справі №5005/1305/2011 відмовлено в.о. прокурора Дніпропетровської області у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2012р. у справі №5005/1305/2011.

Ухвала мотивована тим, що ухвала господарського суду про видачу наказу про повернення стягнутих грошових сум (про поворот виконання постанови) не підлягає перегляду в апеляційному порядку , на підставі ст. 106 та ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.12р. у справі № 5005/1305/2011, заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування , з вимогою направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги прокурора .

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.12р. у справі № 5005/1305/2011 винесено з порушенням норм процесуального права, зокрема ст.ст. 106, 122 ГПК України, ст. 129 Конституції України, а також рішень Конституційного Суду України від 02.11.11 № 13-рп/2011, від 25.04.12 № 11-рп/2012.

В призначене судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду від 31.03.2011р. відмовлено в задоволенні позову прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 371848,83грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. апеляційні скарги прокурора Дніпропетровської області та Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області задоволено, рішення суду від 31.03.2011р. скасовано. Позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" на користь Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області 3 371 848,83грн. збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду видано наказ від 06.06.2011р., за яким відповідачем 10.06.2011р. перераховано на рахунок Головного управління юстиції у Дніпропетровській області 3371848,83грн.

Платіжним дорученням №1143 від 14.06.2011р. Головне управління юстиції у Дніпропетровській області перерахувало зазначені кошти до Головного управління державного казначейства у Дніпропетровській області.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2011р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. у даній справі, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2011р. залишено в силі.

У зв'язку з чим, 04.04.2012р. господарським судом Дніпропетровської області відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України було винесено ухвалу про повернення стягнутих з відповідача сум за наказом від 06.06.2011р.

Не погодившись з ухвалою суду в.о. прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій просить: скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2012р. у справі №5005/1305/2011, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про поворот виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2011р., шляхом зобов'язання Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області повернути стягнуту суму збитків у розмірі 3 371 848, 83 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.12р. у справі №5005/1305/2011 відмовлено в.о. прокурора Дніпропетровської області у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2012р. у справі №5005/1305/2011.

Відносини щодо розгляду заяви про поворот виконання судового рішення суди регулюються приписами статті 122 Господарського процесуального кодексу.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Основного Закону України).

Питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень вже були предметом розгляду Конституційного Суду України. Зокрема, він визнав, що можливість (право) оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 грудня 2007 року N 11-рп/2007).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України "положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом" (абзац сьомий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 27 січня 2010 року N 3-рп/2010).

Відсутність можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви щодо повороту виконання рішення суду в такому самому порядку, як і ухвали щодо повороту виконання рішення суду, не узгоджується з принципом справедливості та визначеними в частині третій статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункти 2, 8).

Аналогічної позиції дотримується Конституційний Суд України у рішенні від 25.04.12р. за № 11-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень п.20 ч.1. ст.106, ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України.

В рішенні від 2 листопада 2011 року за N 13-рп/2011 у справі № 1-25/2011 Конституційний Суд України зазначив, що ухвала суду щодо повороту виконання рішення стосується прав та інтересів однієї зі сторін, які відповідно до конституційної вимоги рівності перед законом і судом повинні мати рівні процесуальні можливості на поновлення своїх прав, порушених виконанням такого рішення, шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції як щодо повороту виконання рішення суду, так і про відмову в задоволенні заяви щодо повороту виконання рішення суду. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, висловленою в Рішенні від 25 грудня 1997 року N 9-зп, за якою суд не може відмовити у правосудді, якщо мають місце ущемлення прав і свобод громадян, інакше це буде порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини).

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами скаржника та вважає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскарженої ухвали порушені норми ст. 129 Конституції України , ст.ст. 106, 122 ГПК України, та не враховані рішення Конституційного Суду України від 02.11.11 № 13-рп/2011, від 25.04.12 № 11-рп/2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.12р. у справі № 5005/1305/2011 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.12р. у справі № 5005/1305/2011 скасувати.

Справу передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги прокурора Дніпропетровської області.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко