Рішення № 26471443, 10.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.12 р. Справа № 5006/15/100/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб"

до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

про стягнення заборгованості у розмірі 173302,96грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб"

про стягнення 40000,00грн.

представники сторін:

від позивача за первісним позовом:Калмикова І.В. - представник за довіреністю;

від відповідача за первісним позовом:Самойлова А.Ю. - представник за довіреністю

Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні 20.09.2012оголошувалась перерва до 10.10.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення заборгованості в розмірі 287497,03грн., у тому числі основного боргу у розмірі 148991,60грн., пені у розмірі 134669,89грн., 3% річних у розмірі 2820,71грн. та інфляційних втрат у розмірі 1014,83грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №ПСН-04547 від 07.09.2011 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 148991,60грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №ПСН-04547 від 07.09.2011; специфікації №1 до договору поставки №ПСН-04547 від 07.09.2011; акт звірки взаєморозрахунків за період з 09.09.2011 по 03.07.2012; претензії №151М від 03.07.2012; опису вкладення у цінний лист від 03.07.2012; видаткових накладних; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; банківських виписок.

До прийняття рішення по справі, позивачем подана заява про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 148991,60грн., пеню у розмірі 20302,13грн. та 3% річних у розмірі 4009,23 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом. Спір вирішується в межах вимог заявлених у такій заяві. Новою ціною позову вважати: основний борг у розмірі 148991,60грн., пеню у розмірі 20302,13грн. та 3% річних у розмірі 4009,23грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити позивачу у задоволенні вимог, посилаючись на відсутність заборгованості відповідача перед позивачем по договору, оскільки останній не здійснив жодної поставки товару по договору.

19.09.2012 Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" про стягнення 40000,00грн.

Ухвалою від 20.09.2012 суд прийняв зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом по справі №5006/15/100/2012.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилався на невиконання відповідачем за зустрічним позовом умов договору №ПСН-04547 від 07.09.2011 в частині постачання лакофарбової продукції та неповерненням отриманих грошових коштів у розмірі 40000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом долучені копії наступних документів: договір поставки №ПСН-04547 від 07.09.2011, специфікація №1 до договору поставки №ПСН-04547 від 07.09.2011, платіжні доручення.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечує посилаючись на повне виконання своїх зобов'язань з поставки товару та неналежне виконання позивачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

По первісному позову.

07.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", як постачальником (позивач за первісним позовом) та Публічним акціонерним товариством "Азовзагальмаш", як покупцем (відповідач за первісним позовом) укладено договір поставки №ПСН-04547 (з урахуванням специфікації №1 (додаток№1) до договору поставки) (далі - договір), строком дії, згідно п. 9.1 договору, до 31.12.2011.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався передати, у зумовлені цим договором строки, покупцю у власність лакофарбову продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

07.09.2011 сторони узгодили та підписали специфікацію №1 (додаток №1) до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку Унікор ЖД чорного, краска ГОСТ 9.104 у кількості 6970кг за ціною 36,90грн. (без ПДВ) на суму 257193,00грн.(без ПДВ), ПДВ-20% 51438,60грн., разом 308631,60грн. (з ПДВ).

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна товару встановлюється постачальником у національній валюті гривні та оформлюється у вигляді прас-листів, які надаються покупцю в друкованому вигляді та електронній версії на вибір покупця.

Згідно п. 2 договору остаточний асортимент і кількість товару, узгоджених до постачання партій, визначається шляхом виставлення постачальником рахунків-фактур. На основі кожного замовлення покупцю надаються рахунки-фактури та видаткові накладні, які є підтверджувальними документами для відвантаження та оплати товару.

Поставки здійснюються на базисних умовах постачання - EXW (м. Дніпропетровськ) відповідно до правил "Інкотермс - 2000", якщо інше не буде встановлене сторонами додатково та зазначено у замовленні (п.3.2 договору).

Поставка товарів, які у момент замовлення є у наявності на складі постачальника та не зарезервовані здійснюється протягом 2 робочих днів з моменту направлення постачальником рахунку - фактури згідно замовлення, якщо інше не обумовлено сторонами (п. 3.4 договору).

Датою поставки вважається дата передачі товару постачальником покупцю, його представнику, або транспортно-експедаиторській фірмі, що оформлюється видатковою накладною та засвідчується підписом відповідальної особи, якій покупець доручає отримати товар у постачальника (п. 3.5 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата за придбаний товар, згідно виписаних рахунків-фактур та накладних, має бути обов'язково здійснена до закінчення строку такої оплати згідно умов, встановлених цим договором та додатками до цього договору, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за даним договором проводяться поетапно:

- передоплата - 50% від суми, вказаної у рахунку-фактурі на окрему партію товару;

- кінцевий розрахунок - 50% від суми, вказаної у рахунку-фактурі на окрему партію товару, які покупець зобов'язаний сплатити протягом 14 календарних днів з моменту постачання товару продавцем.

Факт укладання (досягнення згоди щодо усіх істотних умов), підписання та скріплення печатками підприємств договору №ПСН-04547, специфікації №1 до нього, повністю підтверджується як позивачем за первісним позовом так і відповідачем за первісним позовом.

Однак, згідно пояснень відповідача за первісним позовом вказаний договір жодного разу не виконувався, товар на виконання договору №ПСН-04547 не поставлявся та не отримувався. Позивач за первісним позовом не згоден з позицією відповідача за первісним позовом та вказує на те, що жодного іншого договору між сторонами укладено не було, усі відносини з приводу поставки товару здійснені тільки на підставі договору №ПСН-04547 від 07.09.2011 та специфікації №1 (додаток №1) від 07.09.2011 до цього договору .

На виконання умов договору та специфікації №1 (додаток №1) до нього, позивач за первісним позовом виставив рахунки-фактури на загальну суму 311288,40грн.: №3108СМ0002 від 31.08.2011 на суму 133282,80грн., №1010СМ0007 від 10.10.2011 на суму 178005,60грн., які містяться в матеріалах справи.

В підтвердження виконання договору, позивачем за первісним позовом до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, що підписані та скріплені печатками підприємств позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, а саме: №2009СМ0002 від 20.09.2011 на суму 8856,00грн., №2909МФ0002 від 29.09.2011 на суму 35866,80грн., №2909МФ0004 від 29.09.2011 на суму 66420,00грн., №1710МФ0001 від 17.10.2011 на суму 30553,20грн., №3110МФ0004 від 31.10.2011 на суму 144795,60грн., на загальну суму 286491,60грн. та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: №3360 від 19.09.2011, №3573 від 8.09.2011, №3588 від 29.09.2011, №3846 від 14.10.2011, які містяться в матеріалах справи.

Факт поставки товару позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом та отримання останнім товару по вищевказаним накладним, відповідачем за первісним позовом не заперечується. Однак відповідач за первісним позовом посилається на те, що поставка товару по вищевказаним накладним здійснена не на виконання договору №ПСН-04547, а на виконання разових домовленостей. Крім того, відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву вказує на відсутність у видаткових накладних посилання на який-небудь договір, а в письмових поясненнях зазначає, що в довіреностях, які ним видані, для отримання від позивача за первісним позовом товару, також підставою є рахунок, ніякого посилання на договір не має. За таких обставин, на думку відповідача за первісним позовом, дані видаткові накладні не можна розцінювати як первинні документи, складені на виконання умов договору.

Дослідивши зміст видаткових накладних, суд погоджується з посиланням відповідача за первісним позовом щодо відсутності у вказаних накладних жодної вказівки на договір №ПСН-04547. При дослідженні довіреностей виписаних відповідачем за зустрічним позовом, встановлено, що вони видані на отримання товаро-матеріальних цінностей за рахунками- фактурами №3108СМ0002 від 31.08.2011 та №1010СМ0007 від 10.10.2011.

Згідно зі ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши доводи позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом на підставі вищевказаних видаткових накладних здійснювалась на виконання договору №ПСН-04547, оскільки між сторонами був укладений тільки один цей договір, строк дії якого визначений сторонами до 31.12.2011, поставка здійснювалась в межах строку дії договору. Відповідачем за первісним позовом також не надано інших доказів, що замовлення товару, який поставлявся відповідачу за первісним позовом, було здійснено не на виконання договору №ПСН-04547. Крім того, слід зазначити, що предметом договору №ПСН-04547 є поставка лакофарбової продукції, а саме: Унікор ЖД чорний, краска ГОСТ 9.104, яка й поставлялася згідно вищевказаних видаткових накладних. Також, умовами договору №ПСН-04547 передбачена можливість остаточного визначення асортименту і кількості товару, узгоджених до постачання партій, шляхом виставляння постачальником рахунків-фактур.

Відповідачем за первісним позовом не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження своєї позиції.

За таких обставин, судом відхиляється позиція відповідача за первісним позовом про те, що після укладення договору №ПСН-04547, поставка товарів на його виконання не відбувалась, а всі операції щодо поставки товару відбувались на підставі разових домовленостей.

З огляду на те, що судом встановлено, що наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних та рахунків- фактур підтверджують поставку товару на виконання договору №ПСН-04547, то судом досліджується розмір поставки, розмір оплати вартості товару здійснений відповідачем та виконання сторонами зобов'язань по договору.

Видатковими накладними підтверджується поставка відповідачу за первісним позовом товару на загальну суму 286491,60грн. Виписками з банківського рахунку позивача за первісним позовом підтверджується часткова оплата відповідачем за первісним позовом вартості отриманого товару на загальну суму 137500,00грн. Суд враховує, що кошти, які перераховував відповідач за первісним позовом протягом 2011 року, у призначенні платежу зазначено: на підставі рахунків - фактур №3108СМ0002 від 31.08.2011 та №1010СМ0007 від 10.10.2011, в подальшому кошти, що були ним перераховані у 2012 році у призначенні платежу зазначено: на підставі договору №ПСН-04547. Аналізуючи матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що кошти перераховані відповідачем за первісним позовом як у 2011 так і у 2012 році, були перераховані на виконання зобов'язання по договору №ПСН-04547.

За таких обставин, вищезазначені платіжні доручення враховуються судом в погашення заборгованості по договору №ПСН-04547 і неоплаченими залишилися видаткові накладні на загальну суму 148991,60грн.

В матеріалах справи наявна копія претензії №151М від 03.07.2012, в якій позивач за первісним позовом вимагає від відповідача за первісним позовом погасити заборгованість у розмірі 148991,60грн. та докази її надіслання відповідачу за первісним позовом: опис вкладення до цінного листа від 03.07.2012. Відповідач за первісним позовом відповіді на претензію №151М від 03.07.2012 не надав.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів перерахування на рахунок позивача за первісним позовом коштів на суму 148991,60грн. Доводи відповідача за первісним позовом про те, що строк оплати вартості отриманого по видатковим накладним товару не настав, судом відхиляються, оскільки як встановлено вище, поставка товару здійснювалась на виконання договору №ПСН-04547, яким погоджені строки оплати вартості товару. Крім того, в матеріалах справи наявні докази звернення позивача за первісним позовом з вимогою до відповідача за первісним позовом 03.07.2012 про погашення заборгованості.

Статтею 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи доведеність матеріалами справи факту поставки позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом товару на виконання умов договору №ПСН-04547, звернення позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом з вимогою погасити заборгованість, часткової оплати відповідачем за первісним позовом вартості отриманого товару, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом належними чином доведена та встановлена і становить 148991,60грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 148991,60грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач за первісним позовом на підставі п. 6.2 договору просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за період з 15.11.2011 по 10.10.2012 у розмірі 20302,13грн. ( по видатковій накладній №1710МФ0001, позивач нараховує пеню на суму боргу у розмірі 4196,00 грн. за період з 22.03.2012 по 10.10.2012; по видатковій накладній №3110МФ0004 на суму боргу у розмірі 144795,60 грн. за період з 15.11.2011 по 10.10.2012).

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку прострочення покупцем сплати боргу на поставлений товар в терміни, передбачені п. 4.2 договору, крім форс-мажорних обставин, покупець виплачує постачальнику неустойку за весь період прострочки в розмірі 0,5% від вартості неоплаченої частини поставленого товару за кожен день прострочки.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом здійснено розрахунок пені, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від розміру простроченого грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем за первісним позовом, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем за первісним позовом невірно визначено період нарахування пені.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір пені за період з 15.11.2011 по 14.05.2012 становить 11147,73грн., який і підлягає задоволенню. (Розрахунок пені здійснений судом по накладній №1710МФ0001 від 17.10.2011 на залишок суми боргу в сумі 4196,00грн. за період з 22.03.2012 по 01.05.2012 та по накладній №3110МФ0004 від 31.10.2011 на залишок суми боргу в сумі 144795,60грн. за період з 15.11.2011 по 15.05.2012).

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2011 по 10.10.2012 у розмірі 4009,23грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом 3% річних суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 3% річних в розмірі 4009,23грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним первісним позовним вимогам.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку із зменшенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 2283,88 грн. повернути з Державного бюджету України позивачу за первісним позовом.

По зустрічному позову.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" (позивач за зустрічним позовом) посилався на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (відповідачем за зустрічним позовом) умов договору №ПСН-04547 від 07.09.2011 в частині постачання лакофарбової продукції та неповерненням суми передплати в розмірі 40000,00грн.

Як встановлено судом вище, 07.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", як постачальником (відповідач за зустрічним позовом) та Публічним акціонерним товариством "Азовзагальмаш", як покупцем (позивач за зустрічним позовом) укладено договір поставки №ПСН-04547 (з урахуванням специфікації №1 (додаток№1) до договору поставки) (далі - договір), строком дії, згідно п. 9.1 договору, до 31.12.2011.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався передати, у зумовлені цим договором строки, покупцю у власність лакофарбову продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

07.09.2011 сторони узгодили та підписали специфікацію №1 (додаток №1) до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку Унікор ЖД чорного, краска ГОСТ 9.104 у кількості 6970кг за ціною 36,90грн. (без ПДВ) на суму 257193,00грн.(без ПДВ), ПДВ-20% 51438,60грн., разом 308631,60грн. (з ПДВ).

Згідно п. 2 на основі кожного замовлення покупцю надаються рахунки-фактури та видаткові накладні, які є підтверджувальними документами для відвантаження та оплати товару.

Поставки здійснюються на базисних умовах постачання - EXW (м. Дніпропетровськ) відповідно до правил "Інкотермс - 2000", якщо інше не буде встановлене сторонами додатково та зазначено у замовленні (п.3.2 договору).

Поставка товарів, які у момент замовлення є у наявності на складі постачальника та не зарезервовані здійснюється протягом 2 робочих днів з моменту направлення постачальником рахунку - фактури згідно замовлення, якщо інше не обумовлено сторонами (п. 3.4 договору).

Датою поставки вважається дата передачі товару постачальником покупцю, його представнику, або транспортно-експедаиторській фірмі, що оформлюється видатковою накладною та засвідчується підписом відповідальної особи, якій покупець доручає отримати товар у постачальника (п. 3.5 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата за придбаний товар, згідно виписаних рахунків-фактур та накладних, має бути обов'язково здійснена до закінчення строку такої оплати згідно умов, встановлених цим договором та додатками до цього договору, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за даним договором проводяться поетапно:

- передоплата - 50% від суми, вказаної у рахунку-фактурі на окрему партію товару;

- кінцевий розрахунок - 50% від суми, вказаної у рахунку-фактурі на окрему партію товару, які покупець зобов'язаний сплатити протягом 14 календарних днів з моменту постачання товару продавцем.

Факт укладання (досягнення згоди щодо усіх істотних умов), підписання та скріплення печатками підприємств договору №ПСН-04547, специфікації №1 до нього, повністю підтверджується як позивачем за первісним позовом, так і відповідачем за первісним позовом.

Як встановлено судом при розгляді первісного позову, укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, на виконання умов договору №ПСН-04547 ним здійснена передплата платіжними дорученнями: №474650 від 28.02.2012 на суму 10000,00грн., №475282 від 01.03.2012 на суму 10000,00грн., №474850 від 29.02.2012 на суму 10000,00грн., №478771 від 21.03.2012 на суму 10000,00грн., на загальну суму 40000,00грн. Однак відповідач за зустрічним позовом товар не поставив, грошові кошти в розмірі 40000,00грн. не повернув.

Оцінивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову з огляду на наступне.

В підтвердження виконання договору№ПСН-04547 та здійснення поставки товару позивачу за зустрічним позовом, відповідачем за зустрічним позовом до матеріалів справи надано копії рахунків-фактур: №3108СМ0002 від 31.08.2011 на суму 133282,80грн., №1010СМ0007 від 10.10.2011 на суму 178005,60грн., Публічному акціонерному товариству "Азовзагальмаш" на оплату товару в розмірі 50% від суми, вказаної у рахунку-фактурі, після чого згідно видаткових накладних: №2009СМ0002 від 20.09.2011 на суму 8856,00грн., №2909МФ0002 від 29.09.2011 на суму 35866,80грн., №2909МФ0004 від 29.09.2011 на суму 66420,00грн., №1710МФ0001 від 17.10.2011 на суму 30553,20грн., №3110МФ0004 від 31.10.2011 на суму 144795,60грн., товар у відповідній кількості був поставлений Публічному акціонерному товариству "Азовзагальмаш".

Отримання товару уповноваженим представником позивача за зустрічним позовом підтверджується копіями довіреностей на отримання товаро-матеріальних цінностей, копії яких є в матеріалах справи. Вказані докази досліджені судом при розгляді первісного позову у їх сукупності. Факт отримання позивачем за зустрічним позовом товару по вищевказаним накладним підтверджується сторонами. Однак позивач за зустрічним позовом посилається на те, що поставка товару по вищевказаним накладним здійснена не на виконання договору №ПСН-04547, а на виконання разових домовленостей. Поряд з цим позивач за зустрічним позовом вказує, що договір №ПСН-04547 дійсно між сторонами був укладений але ними не виконувався, але все ж таки позивач за зустрічним позовом після закінчення строку дії договору перерахував на користь відповідача за зустрічним позовом кошти на суму 40000,00 грн. в якості попередньої оплати по договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що на підставі замовлення позивача за зустрічним позовом, відповідачем за зустрічним позовом виписані рахунки - фактури від 31.08.2011 та від 10.10.2011, які позивачем за зустрічним позовом протягом 2011 року оплачені частково (виписки з банківського рахунку з посиланням на рахунки -фактури, наявні в матеріалах справи та досліджені при вирішення первісного позову). В подальшому отримавши попередню оплату від позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом здійснив поставку товарів, що підтверджується копіями видаткових накладних, які досліджені судом при вирішенні первісного позову. Як встановлено судом вище, асортимент, кількість та ціна товару співпадають у видаткових накладних та у специфікації до договору №ПСН-04547.

Згідно зі ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів існування між сторонами інших правовідносин, ніж ті, які виникли на підставі договору №ПСН-04547.

З урахуванням обставин встановлених судом під час розгляду первісного позову, суд приходить до висновку, що поставка товару відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом на підставі вищевказаних видаткових накладних здійснювалась на виконання договору №ПСН-04547, а кошти які були перераховані позивачем за зустрічним позовом у 2012 році на суму 40000,00 грн., після закінчення строку дії договору, перераховані останнім в якості погашення заборгованості за поставлений але не оплачений у повному обсязі товар по договору №ПСН-04547

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується поставка відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом товару на виконання договору №ПСН-04547 на загальну суму 286491,60 грн. та підтверджується оплата вартості отриманого товару позивачем за зустрічним позов на загальну суму 137500,00 грн.

Крім того, слід зазначити, що позивачем за зустрічним позов не надано жодних доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом з вимогою повернути безпідставно отримані кошти, не надано доказів звернення з вимогою поставити товар на суму 40000,00 грн. у 2012 році, не надано доказів продовження строку дії договору.

Таким чином, доводи позивача за зустрічним позовом про безпідставність отримання відповідачем за зустрічним позовом коштів у розмірі 40000,00 грн. не підтверджуються, оскільки як встановлено судом, вказані кошти перераховані позивачем за зустрічним позовом на виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару по договору №ПСН-04547.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" є необґрунтованою, недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд зустрічного позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення заборгованості у розмірі 173302,96грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (пл. Машинобудівельників, буд. 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87535, ЄДРПОУ 13504334 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 1-А, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 33019296) суму основного боргу в розмірі 148991 (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 60 коп., пеню в розмірі 11147 (одинадцять тисяч сто сорок сім) грн. 73 коп., 3% річних в розмірі 4009 (чотири тисячі дев'ять) грн. 23 коп., судовий збір у розмірі 3282 (три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 97 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. У задоволенні зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" про стягнення заборгованості у розмірі 40000,00 грн. відмовити повністю.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 1-А, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 33019296) судовий збір у розмірі 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 88 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 15.10.2012