Рішення № 26471399, 09.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.12 р. Справа № 5006/29/66/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт «ЛТД», м.Київ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 140 864,58грн., пені у сумі 3 233,79грн., 3% річних у розмірі 1 009,06грн.

за участю представників:

від позивача: Марченко В.А.- за довіреністю,

від відповідача: Плотнікова К.О.- за довіреністю.

У судовому засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 28.08.2012р. по 12.09.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт «ЛТД», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 140 864,58грн., пені у сумі 3 233,79грн., 3% річних у розмірі 1 009,06грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором № 06-919/1-46 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 30.01.2012р., щодо оплати заборгованості.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт «ЛТД», договору №06-919/1-46 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 30.01.2012р., специфікації №1 до договору від 30.01.2012р., рахунку на оплату по замовленню №КРС-003366 від 19.03.2012р., видаткової накладної №КРС-002065 від 19.03.2012р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №7208 від 13.03.2012р., рахунку на оплату по замовленню №КРС-003365 від 30.03.2012р., видаткової накладної №КРС-002449 від 30.03.2012р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №7283 від 28.03.2012р., податкових накладних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 41, 12, 13, 15, 44, 49, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України.

06.09.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 27.08.2012р. №09-9/38, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не передані документи на поставлену продукцію, у зв'язку з чим вважає, що строк виконання зобов'язань відповідачем по договору не настав, а відповідно не має підстав для стягнення суми заборгованості та нарахування штрафних санкцій. Також Відповідач надав належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

10.09.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано заперечення на відзив Відповідача №138/03-09 від 03.09.2012р. Позивач зазначає, що як вбачається з підписаних сторонами видаткових документів, останні підписанні повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень з приводу якості, кількості чи комплектності продукції та з урахуванням п.6.4 Договору, відповідно до якого сторони узгодили перелік товаросупровідних документів: рахунок-фактура, транспортні та супровідні документи, сертифікат чи паспорт якості Постачальника, пакувальні документи та ін.. Крім того, Позивач звертає увагу суду на той факт, що у видаткових накладних зазначалось, що поставка здійснюється на підставі відповідних рахунків-фактур, окремо міститься колонка з назвою «Сертифікат». Тобто в момент прийняття товару Відповідачу було відомо, що поставка здійснюється на підставі рахунків, відповідних сертифікатів і підписанням видаткових накладних Відповідач фактично засвідчив і факт прийняття вищевказаних документів. Відповідачем не надано доказів невиконання Позивачем обов'язку щодо передачі до моменту прийомки Ресурсів товаросупровідних документів, як і не подано доказів витребування вказаних документів в порядку статті 666 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосується товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

12.09.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання від 11.09.2012р. №09-9/38 в порядку ст.233 Господарського кодексу України про зменшення розміру штрафних санкцій.

12.09.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано доповнення до відзиву на позовну заяву від 11.09.2012р. №09-9/38 в яких зазначає, що Позивачем не надано суду доказів направлення в адресу Відповідача пакету документів, передбачених п.6.4 Договору, в т.ч. сертифікату якості та акту приймання-передачі Ресурсів. Відтак, у відповідності до ст. 610 Господарського кодексу України на момент пред'явлення позову строк виконання Відповідачем зобов'язань за договором (оплата поставлених Ресурсів за Специфікацією) не настав, відповідно, правові підстави для звернення Позивача з позовною заявою в суд відсутні.

01.10.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання від 28.09.2012р. №09-9/38 в порядку ст.233Госопдарського кодексу України про зменшення розміру штрафних санкцій. Крім того надано належним чином засвідчену копію звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року.

Представник Позивача у судове засідання 09.10.2012р. з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання 09.10.2012р. з'явився, проти позовних вимог заперечив, та наполягав на задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт «ЛТД» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь"(Покупець) було укладено договір №06-919/1-46 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) (далі-Договір), відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити матеріали (далі-Ресурси) на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 кількість, номенклатура Ресурсів вказуються в специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною його частиною (далі-Специфікації).

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від придбання всіх або частини Ресурсів шляхом направлення Постачальнику відповідного повідомлення з переліком Ресурсів, від постачання яких від відмовляється, не пізніше двох робочих днів до дати поставки Ресурсів, вказаних в повідомленні. З моменту відправлення Покупцем Постачальнику повідомлення про відмову від придбання усіх або частини Ресурсів, даний Договір втрачає дію в частині, яка стосується Ресурсів, зазначених в повідомленні, проте зберігає дію в частині яка стосується Ресурсів, не зазначених у повідомленні.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що поставка Ресурсів здійснюється видами транспорту зазначеними у Специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити Ресурси на умовах поставки, вказаних у Специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року.

Відповідно до п.4.1 Договору Поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, вказані в Специфікаціях та включають всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркировки та інші витрати Поставщика пов'язані з поставкою Ресурсів. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість Ресурсів, постачання яких здійснюється згідно Специфікацій, які додаються до нього (п.4.3 Договору).

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов платежів:

5.1. Оплата Покупцем Ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі;

5.2. Оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватись протягом строку. Зазначеного у Специфікації, яких обчислюється з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у п.6.4 Договору.

У відповідності до п.6.4 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунку на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);

- пакувальні документи;

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках);

- акт приймання-передачі Ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Поставщика.

Постачальник зобов'язаний надати Покупцю рекомендованим листом або під розписку при отриманні податкової накладної на усю суму податкових зобов'язань, які виникли у Постачальника у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.

Пунктом 6.5 Договору Сторони домовились, про те, що Покупець вправі відмовитися від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, вказаних в пункті 6.4 цього Договору.

У розділі 7 договору Сторони визначили відповідальність сторін:

- у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати ресурсів, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в відповідний період (п.7.2 Договору).

Згідно п.10.5 Договір діє до 31 грудня 2012 року. Закінчення строку дії договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором.

30 січня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, в яких погоджені кількість, номенклатура Ресурсів та ціна продукції, строк поставки, строк оплати.

Відповідно п.5 Специфікації № 1 від 30.01.2012р.строк оплати Ресурсів які поставляються здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту поставки Ресурсів.

Договір №06-919/1-46 від 30.01.2012р та специфікація до нього підписані сторонами і скріплені печатками підприємств.

На виконання умов Договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 140 864,58грн., що підтверджується видатковими накладними №КРС-002065 від 19.03.2012р. на суму 47 475,60грн., №КРС-002449 від 30.03.2012р. на суму 93 388,98грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №7208 від 13.03.2012р., №7283 від 28.03.2012р. внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем не було здійснено оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №06-919/1-46 від 30.01.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 140 864,58грн., але Відповідачем оплату за поставлений товар здійснено не було.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що строк оплати товару не настав у зв'язку з тим, що позивачем не передані документи, передбачені п.6.4 договору.

Щодо тверджень відповідача про те, що Позивачем не передані документи на поставлену продукцію суд зазначає наступне:

Відповідно до п.6.4 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунку на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);

- пакувальні документи;

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках);

- акт приймання-передачі Ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Поставщика.

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. За твердженням Позивача при отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

У відповідності до пункту 6.5 Договору у Покупця було право відмовитися від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, вказаних в пункті 6.4 цього Договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 140 864,58грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 140 864,58грн.. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 1 009,06грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення у розмірі зазначеному Позивачем станом на 06.08.2012р. у сумі 1 009,06грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати ресурсів, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в відповідний період. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені у розмірі зазначеному Позивачем станом на 06.08.2012р. у сумі 3 233,79грн.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне:

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи, що розмір штрафних санкцій не перевищує значно розміру збитків, розмір суми основного боргу, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт «ЛТД», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 140 864,58грн., пені у сумі 3 233,79грн., 3% річних у розмірі 1 009,06грн. задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд. 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26009962486445 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт «ЛТД» (03680, м.Київ, вул.Машинобудівників, 42, ЄДРПОУ 35572113, р/р 26009052603567 у Філії РЦ ПуАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649) заборгованість у розмірі 140 864,58грн., 3% річних у розмірі 1 009,06грн., пеню у сумі 3 233,79грн., судовий збір у сумі 2 902,15грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 09.10.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.12р.