Постанова № 26469576, 23.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"23" серпня 2012 р. Справа № 2а-3563/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Елоян Ж.Г.,

за участю: представника позивача - Старжинської О.О.,

представника відповідача - Сіренко Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства "Підприємство Дергачівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№109)", в якому просить суд стягнути на користь місцевого бюджету з відповідача суму податкового боргу у розмірі 16976,59грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування"(втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України) та Податковим кодексом України (набрав чинність з 1 січня 2011 року). Відповідач не виконував обов'язок сплачувати податок з власників транспортних засобів в розмірах, у строки та в порядку, що визначені законодавством. За вказані порушення законами встановлена відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Відповідач самостійно не сплатив суми податку та пені. Внаслідок цього у відповідача виник податковий борг, який станом на дату звернення до суду з позовом складає 16976,59грн. У зв'язку з тим, що вказана заборгованість погашена не була, дану суму позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою суду від 19.04.2012 замінено позивача - Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області його правонаступником - Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні 06.06.2012 представником позивача подано до суду уточнення до адміністративного позову.

У вказаному уточненні зазначено, що у зв'язку з допущеною під час складання адміністративного позову технічною помилкою в назві відповідача, позивач просить суд вважати належним відповідачем у справі саме Дергачівську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№109), код ЄДРПОУ 14316994.

Ухвалою суду здійснено заміну відповідача - Дергачівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№109) на його правонаступника - Дергачівську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109).

У судовому засіданні 23.08.2012 представником позивача подано до суду клопотання, у якому представник Дергачівської МДПІ Харківської області просить суд стягнути суму податкового боргу у розмірі 16976,59грн. з розрахункового рахунку відповідача №35224003000374; код платника: 14316994; банк платника ГУДКСУ у Харківській області; код банку 851011.

У судовому засіданні 17.05.2012 представником відповідача надано до суду заперечення на адміністративний позов (а.с.45), у яких зазначено, що відповідач позовні вимоги Дергачівської МДПІ визнає в частині основного боргу в сумі 3773,80грн. - податковий борг по податку з власників транспортних засобів; зазначає про сплату податкових зобов'язань у вказаній сумі, на підтвердження чого надано копії платіжних доручень.

На думку відповідача, наведений в позовній заяві розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства, нарахування пені проведено за межами строків позовної давності, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі; представник відповідача визнав позовні вимоги в сумі 3773,80грн., щодо решти позовних вимог - заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідача взято на облік як платника податків 07.06.2000, про що свідчить довідка від 04.12.2008 (а.с.6).

Згідно з п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування"(в тексті постанови приписи нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктами 16.1.1-16.1.4, 16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи -підприємця.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки погашення узгодженого податкового зобов'язання встановлено п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем подано до податкової інспекції розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік, в якому визначено суму податку до сплати за 1-4 квартали 2009 року в розмірі 2107,25грн.

Відповідачем також подано до податкової інспекції розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 рік, в якому визначено суму податку до сплати за 1-4 квартали 2010 року в розмірі 1311,75грн.

З наданих відповідачем до суду копій платіжних доручень (а.с.48-52) вбачається, що платіжні доручення щодо часткового перерахування сум податку з власників транспортних засобів за 2009 та 2010 роки відповідачем надано до банку в межах граничного строку сплати податку, передбаченого законодавством, із зазначенням призначення платежу.

Судом встановлено, що кошти, перераховані відповідачем вказаними платіжними дорученнями з призначенням конкретного платежу, були спрямовані позивачем на погашення податкового боргу, який виник у минулих періодах.

Позивач, в обґрунтування правомірності своїх дій щодо зарахування сплачених сум на сплату боргу, що виник у минулих періодах, посилається на п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд звертає увагу на наступне.

Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Платіжні доручення щодо часткового перерахування сум податку з власників транспортних засобів за 2009 та 2010 роки подано до банку в 2009-2010 роках.

Таким чином, до правовідносин щодо зарахування сум податку з власників транспортних засобів за 2009 та 2010 роки, зазначених у вказаних платіжних дорученнях, підлягають застосуванню приписи законодавства, що діяло на час подання позивачем платіжних доручень до установи банку.

Відповідно до п.п.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N377/8976, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до п.3.8 зазначеної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Вказаним Законом визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Суд зазначає, що жодним Законом не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

Таким чином, відповідачем виконано всі необхідні дії, спрямовані на часткову сплату податку з власників транспортних засобів за 2009 та 2010 роки.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що сплата відповідачем податку з власників транспортних засобів (далі - податок) за 2009 та 2010 роки виглядає наступним чином:

- за 1 квартал 2009 року податок не сплачено, заборгованість складає 2107,25грн.;

- за 2 квартал 2009 року сплачено 1000,00грн, заборгованість складає 1107,25грн.;

- за 3 квартал 2009 року сплачено 1000,00грн, заборгованість складає 1107,25грн.;

- за 4 квартал 2009 року податок не сплачено, заборгованість складає 2107,25грн.;

- за 1 квартал 2010 року податок не сплачено, заборгованість складає 1311,75грн.;

- за 2 квартал 2010 року сплачено 500,00грн., заборгованість складає 811,75грн.;

- за 3 квартал 2010 року податок не сплачено, заборгованість складає 1311,75грн.;

- за 4 квартал 2010 року суму податку сплачено в повному обсязі.

Таким чином, оскільки податок з власників транспортних засобів за 2009 та 2010 роки частково сплачений відповідачем в порядку та у строк, що були встановлені податковим законодавством, чинним на час сплати позивачем зазначених сум податку, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу з податку з власників транспортних засобів за 2009 та 2010 роки в сумі 3811,75грн. не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з податку з власників транспортних засобів за 2009 та 2010 роки в сумі 9864,25грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тому кошти, сплачені відповідачем платіжним дорученням №165 від 20.04.2012 в сумі 3042,20грн. на погашення податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів, були зараховані Дергачівською МДПІ Харківської області в рахунок погашення податкового боргу відповідача згідно з черговістю його виникнення.

Так само були зараховані Дергачівською МДПІ Харківської області в рахунок погашення податкового боргу відповідача згідно з черговістю його виникнення кошти в сумі 3048,25грн., сплачені платіжним дорученням №450 від 16.12.2010 на загальну суму 4360,00грн.

Кошти в сумі 1311,75грн., сплачені платіжним дорученням №450 від 16.12.2010, повинні бути зараховані позивачем в погашення податкових зобов'язань відповідно до призначення платежу, вказаного відповідачем у платіжному дорученні, а саме: податок з власників транспортних засобів за 4 квартал 2010 року.

Таким чином, відповідачем не погашено податковий борг з податку з власників транспортних засобів за 2009 та 2010 роки в сумі 9864,25грн. Доказів щодо погашення податкового боргу в зазначеній сумі відповідачем до суду не надано.

На підставі ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму податкового боргу з податку з власників транспортних засобів Дергачівською МДПІ Харківської області була нарахована пеня в сумі 3291,59грн., про що свідчить розрахунок залишку несплаченої пені (а.с.13).

Щодо правомірності нарахування пені в сумі 1868,52грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.2 ст.1 вказаного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг /недоїмка/ - податкове зобов'язання /з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності/, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням пункту 1.4 цієї статті пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, суд прийшов до висновку, що сума нарахованої пені за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобов'язання. А відтак на нарахування пені на суму податкового боргу поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 вказаного Закону.

Вказаним підпунктом передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що Дергачівською МДПІ Харківської області нараховано пеню в сумі 1868,52грн. за період з 15.10.2005 по 31.07.2009, з 17.01.2006 по 31.07.2009, з 17.01.2006 по 26.11.2009, з 15.04.2006 по 26.11.2009, з 15.04.2006 по 10.02.2010, з 15.07.2006 по 10.02.2010 за межами строку давності у 1095днів.

Тому позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу з нарахованої пені в сумі 1868,52грн. не підлягають задоволенню.

Пеню, нараховану Дергачівською МДПІ Харківської області на суму боргу з податку з власників транспортних засобів відповідно до ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в сумі 1423,07грн. відповідачем не погашено. Доказів щодо погашення податкового боргу в зазначеній сумі відповідачем до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу визначено ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.1 якої орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України). Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (Пункт 59.4. ст.59 Податкового кодексу України.)

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що відповідачеві надсилались та були вручені податкові вимоги №1/415 від 24.05.2002 та №2/443 від 11.06.2002 (а.с.10, 11).

Враховуючи встановлені обставини та наведені приписи нормативно-правових актів, беручи до уваги часткову сплату відповідачем суми боргу та визнання відповідачем позовних вимог в частині основного боргу в сумі 3773,80грн. - податковий борг по податку з власників транспортних засобів, суд прийшов до наступних висновків.

Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 11287,32грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 5680,27грн.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) (ідент. код 14316994; с.Дворічний Кут, Дергачівський район, Харківська область, 62351) з розрахункового рахунку №35224003000374; код платника: 14316994; банк платника ГУДКСУ у Харківській області; код банку 851011; на користь місцевого бюджету р/р33218807700208, код одержувача 24134314, МФО банку 851011, одержувач УДК у Дергачівському районі, податковий борг в сумі 11287.32 грн. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім грн. тридцять дві коп.).

Відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій частині, а саме: щодо стягнення з Дергачівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Харківській області (№109) на користь місцевого бюджету податкового боргу в сумі 5680,27грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 31 серпня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников